Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПР ООТ Общие 2011 1.3.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
728.58 Кб
Скачать

Контрольні питання для самоперевірки

  1. Назвіть характерні викиди в атмосферу на промислових підприємствах, суднах?

  2. Чому відбувається викид шкідливих токсичних речовин в атмосферу?

  3. На чому заснований принцип визначення H2S, SO2 і СО експрес-методом?

  4. Яка граничнодопустима концентрація (ГДК) H2S, SO2 і СО для населеної місцевості й у робочій зоні виробничих приміщень? Яка із цих величин більше й чому?

  5. До якого класу небезпеки ставляться кожний інгредієнт (H2S, SO2, СО)?

  6. Як у лабораторних умовах одержують газові суміші, що містять H2S, SO2, СО? Написати хімічні реакції?

  7. По якій формулі роблять розрахунок кількості зовнішнього повітря, що подається в приміщення системами приточно-витяжної вентиляції?

Список рекомендованої літератури

1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Ж. «Охрана труда» № 6, 1998, с. 29-44.

2. Золотницкий H. Д. Лабораторный практикум по охране труда. M.: Высшая школа, 1979. - 241 с.

3. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий CH 245 -71, M.: Издательство литературы по строительству, 1972. - С. 53-67.

4. Строительные нормы и правила, норм проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха, M: Стройздат, 1976. - С. 96-97.

5. ГОСТ 12.1.014-79. ССБТ Метод измерения концентраций вредных веществ индикаторными трубками.

6. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

7. Энциклопедия «Экометрия». Контроль химических и биологических параметров окружающей среды. / Под. ред. проф. Исаева Л. К., С-П, 1998. - 896 с.

Практичне заняття № 2

Тема: Забезпечення безпеки при роботах у закритих та погано вентильованих приміщеннях

Обсяг: 4 академічних години.

Мета роботи

  1. Визначити концентрацію пилу в повітрі робочого приміщення.

  2. Виконати санітарну оцінку запиленості в робочому приміщенні відповідно до ДСТУ 12.1. 005-88 ССБТ «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».

  3. Виконати розрахунок об’єму приточно-витяжної вентиляції із забезпеченням санітарно-гігієнічних умов праці в робочому приміщенні.

Матеріальне забезпечення

  1. Курна камера.

  2. Прилад ПРУ-4.

  3. Патрони зі сполучними трубками.

  4. Фільтри.

  5. Барометр.

  6. Термометр.

  7. Штатив із затиском.

  8. Аналітичні ваги.

  9. Викрутка.

Теоретичні передумови до виконання роботи

Пил відноситься до найбільш масових забруднювачів навколишнього середовища. Він є одним з компонентів «парникового» ефекту. Істотний вплив пилу на здоров'я людини призводить до професійних захворювань верхніх дихальних шляхів. У лабораторній роботі наведена методика визначення пилу ваговим методом. Даною методикою можна визначати концентрацію пилу як у виробничому приміщенні, так і в населеній місцевості.

У лабораторній роботі використовуються елементи дослідницької роботи, розрахунки, розрахунково-графічні елементи.

Багато процесів завантаження та розвантаження суден насипними видами вантажу (вугілля, сірка, пісок, зернові культури та інші) супроводжуються виділенням пилу, що негативно діє на органи дихання людини. Пилові частки мають більшу сумарну поверхню, внаслідок чого їх хімічна й біологічна активність дуже висока. Ступінь шкідливого впливу пилу на організм людини залежить від природи поглинутого легенями пилу, його кількості й ступені дисперсності (діаметра часток). По характеру дії на організм людини промисловий пил підрозділяється на дратівний і токсичний пил.

До дратівних пилів відносяться мінеральний (вугільний, кварцовий; азбестовий, наждаковий), металевий (чавунний, сталевий, цинковий), рослинний (деревний, бавовняний й ін.). Проникаючи в легені й лімфатичні залози, пил викликає їхнє захворювання, а при тривалій роботі в умовах запиленого повітря можуть виникати хронічні захворювання легенів – пневмоконіоз.

Для запобігання шкідливого впливу пилу на організм людини встановлюють гранично - припустимі концентрації пилу у робочій зоні виробничих приміщень і для населеної місцевості (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 – Граничнодопустимі концентрації пилів

Найменування пилу

Граничнодопустимі концентрації в населених місцевостях, мг/м3

у робочій зоні

максимально- разова

середньо-добова

Орієнтовно- безпечний рівень

Пилюка нетоксична

10

0,5

0,15

Пил рослинного й тваринного походження з домішкою SiО2

<2%

6

0,5

0,15

від 2 до 10%

4

0,5

0,15

>10%

2

0,5

0,15

Пил зварювальний

4

0,4

0,04

Тальк

4

0,4

0,04

Цемент

6

0,3

0,02

Пил склопластику

6

0,5

0,06

Шамот

2

0,3

0,1

Динас

1

0,15

0,05

Доломіт

6

0,5

0,15

Бавовняний пил

6

0,5

0,05

Пил льону

2

0,5

0,05

Оксиди заліза

4

0,04

Оксиди алюмінію

2

0,04

Ванадію пятіокис

0,1

0,002

Оксид кальцію

3,0

0,3

Оксид магнію

10,0

0,4

0,05

Оксид марганцю

0,3

0,01

0,001

Оксид міді

0,1

0,002

Оксид нікелю

0,05

0,001

Оксид ртуті

0,01

0,0003

Оксиди хрому

0,01

0,0015

0,0015

Оксид цинку

0,5

0,05

Токсичні пили (ртуть, миш'як, свинець), розчиняючись у біологічних середовищах, діють як отрута й викликають отруєння організму. Нетоксичний пил здатний до адсорбції із повітря деяких отруйних газів, у результаті чого вона може виявитися токсичною. Наприклад, вугільний пил і сажа можуть адсорбувати окис вуглецю й стати токсичним. Пил може мати електричний заряд, що полегшує осадження її в легенях.

Крім шкідливого впливу на організм людини пил, потрапляючи в устаткування, підвищує його зношування, забруднює продукцію, при певному змісту у повітрі горючих пилів можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші. Граничнодопустимі норми пилу в робочій зоні виробничих приміщень наведені в ДСТ 12.1. 005-88.

Для зниження шкідливого впливу пилу на організм людини у виробничих приміщеннях застосовують місцеві поглиначі пилу, користуються індивідуальними засобами захисту (респіратори, та киснево-ізолюючи прилади), застосовують приточно-витяжну вентиляцію. Для оцінки запиленості повітряного середовища в приміщеннях використовують різні методи: ваговий, розрахунковий, електричний і фотоелектричний.