Техніка безпеки

Основними потенційними небезпеками при виконанні даної роботи є хімічні реактиви, що служать для одержання газів, а також одержувані токсичні гази. Найбільшу небезпеку представляють сірчана, соляна й мурашина кислоти, сульфід і сульфіт натрію, а також гази СО, H₂S, SO₂. При роботі із цими реактивами слід дотримуватися особливої обережності.

Додавання реактиву з ділильної лійки 3 роблять невеликими порціями, тому що зайва кількість реактивів, що вступають у реакцію, призводить до бурхливого протікання реакції й виділенню більших кількостей газу, що може привести до розриву реактора 2 і посудини 5 (рис. 1.1). Категорично забороняється студентам доливати реактиви в реактор 2 і ділильну лійку 3 (рис. 1.1). Цю роботу виконує лаборант. При одержанні газів не слід допускати тиску газів у посудині 5 більше 5 мм вод. ст. Якщо відбудеться випадковий розлив реактивів, або порушиться герметичність установки, при цьому потрібно негайно інформувати викладача й припинити роботу.

Порядок проведення роботи

Перед проведенням аналізу індикаторні трубки необхідно витримати 30 хвилин для прийняття температури робочого приміщення, де буде проводитися вимірювання. Для визначення концентрації обумовленого газу (пари) відкривають кришку повітрянозаборного пристрою, відводять фіксатор, беруть із гнізда шток і вставляють його в направляючу втулку так, щоб наконечник фіксатора рухався по канавці штока, над якою зазначений об’єм повітря, що всмоктується, по таблиці 1.1.

Тиском руки на голівку штока сифон стискають доти, поки кінець фіксатора потрапить у верхнє поглиблення в канавці штока.

Беруть індикаторну трубку, звільняють від герметизуючих ковпачків, уникаючи засмічення її герметизуючим матеріалом.

Постукуючи стержнем об стінку трубки, перевіряють її ущільнення й, якщо при цьому між стовпчиком порошку й тампоном утворився просвіт, його усувають натисканням стрижня на тампон.

Після цього її приєднують до гумової трубки повітрянозаборного пристрою.

При наявності в аналізованому повітрі пар (газів), що заважають визначенню, їх уловлюють фільтруючим патроном, що приєднують за допомогою гумової трубки до індикаторної трубки вузьким кінцем впритул.

При визначенні концентрації оксидів азоту окисну й поглинально-окисні трубки приєднують до індикаторної трубки кінцем, що містить темно-фіолетовий порошок. Надавлюючи однією рукою на голівку штока, іншої відводять фіксатор. Як тільки шток почне рухатися, фіксатор опускають і включають секундомір. Коли фіксатор увійде в нижнє поглиблення канавки штока, чутний клацання, але просмоктування повітря ще триває. Загальний час просмоктування повітря повинне відповідати зазначеному в таблиці 1.1.

При просмоктуванні заданого об’єму повітря тривалість ходу штока повинна укладатися в межі, зазначені на етикетці вимірювальної шкали для обумовленого газу (пари).

Якщо тривалість ходу штока менше зазначеного на шкалі, то стовпчик порошку в трубці ущільнений слабко й навпаки.

Концентрацію обумовленого газу с_р (пари) знаходять, сполучаючи нижню границю стовпчика пофарбованого порошку індикаторної трубки з початком вимірювальної шкали етикетки.

Цифра на шкалі, що збігається з верхньою межею пофарбованого стовпчика порошку, указує концентрацію обумовленого газу (пари).

Вимір на кожному обсязі проводити не менш трьох разів.

Розрахунок кількості всмоктаного повітря

Розрахунок кількості зовнішнього повітря V, м³/годину, що подається в приміщення системою приточно-витяжною вентиляцією з метою підтримки оптимальних санітарно-гігієнічних умов, тобто щоб концентрація шкідливих газів у виробничому приміщенні не перевищувала ГДК, проводять по формулі:

^(1.1)

де V₀ - об’єм повітря, що видаляється з робочої зони приміщення місцевими повітродувками, загально-обмінною вентиляцією та на технологічні потреби, м³/годину;

g - кількість шкідливих речовин, що надходять у повітря приміщення, мг/година;

с₀ - концентрація шкідливих речовин у повітрі, що видаляється з робочої зони, мг/м³;

с_нм - концентрація шкідливих речовин у повітрі, що подається в приміщення, мг/м³;

c_у - концентрація шкідливих речовин у повітрі, що видаляється із приміщення за межі робочої зони, мг/м³.

У розрахунках варто приймати:

с₀=су=с_ГДК^рз - ГДК для робочої зони, мг/м³;

с_нм=с_ГДК^нм - ГДК для населеної місцевості, мг/м³;

При розрахунку кількості зовнішнього повітря, що подається в приміщення варто керуватися таблицею 1.2 та вказівками викладача.

Кількість шкідливих речовин g, мг/година, визначають по формулі:

g=V₀c_p (1.2)

де c_p - концентрація шкідливої речовини, визначена за даною методикою, мг/м³.

Протокол звіту

Результати досліджень і розрахунків по виконанню практичної роботи заносяться в таблиці 1.3 і 1.4.

Таблиця 1.2 - Вихідні дані для розрахунку

Найменування параметра	Умовні позначки	Варіант
		1	2	3
1. Об’єм повітря, м3/година	V0	10·102	20·102	30·102
2. Кількість шкідливих речовин, мг/година	g	визначають по формулі (1.2)
3. Найменування шкідливого компонента		СО	H2S	SO2
4. Граничнодопустима концентрація шкідливих речовин для робочої зони приміщення, мг/м3	СГДКрз	Вибирається за ДСТ 12.1. 005-88
5. Граничнодопустима концентрація шкідливих речовин для населеної місцевості, мг/м3	СГДКнм	Вибирається по CH 245-71 з наступним уточненням по [7]

Таблиця 1.3 - Результати вимірів загазованості експрес-методом

Найменування параметра	СО	H2S	SO2
1. Об’єм пропущеного газу, см3	Вибирають по таблиці 1.1
2. Зміна кольору порошку в індикаторній трубці	Візуально
3. Концентрація шкідливого компонента, порівн., мг/м3	По вимірювальній шкалі
4. ГДК, мг/м3 - для населеної місцевості - для робочої зони	По CH 245-71 - уточнення по [7] За ДСТ 12.1. 005-88
5. Клас шкідливості компонента	За ДСТ 12.1. 005-88
6. Перевищення ГДК	< = >
- для населеної місцевості		ср/сГДКнм
- для робочої зони	ср/сГДКрз
7. Засоби індивідуального захисту	Фільтруючі протигази та протигази, що ізолюють

Таблиця 1.4 - Результати розрахунку кількості зовнішнього повітря

Найменування параметра	Умовні позначення	Як визначають	Величина
1. Об’єм повітря, м3/годину	V0	по таблиці 1.2
2. Кількість шкідливої речовини, мг/годину	g	по таблиці 1.2 по формулі 1.2
3. Граничнодопустима концентрація шкідливої речовини в робочій зоні приміщення, мг/м3	СГДКрз	за ДСТ 12.1. 005-88
4. Граничнодопустима концентрація шкідливої речовини для населеної місцевості, мг/м3	СГДКнм	по CH 245-71 з уточненням по [7]
5. Розрахована кількість зовнішнього повітря, м3/годину	V	по формулі 1.1