
- •Київський національний університет культури і мистецтв
- •Навчальна програма курсу „Історія української культури” Тематичний план теоретичного (лекційного )блоку
- •Тематичний план практичного блоку
- •Зміст лекційного курсу Модуль №1
- •Предмет та завдання, історіографія курсу. Витоки української культури: праслов’янська та словʼянська доба.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Українська культура Середньовіччя: культура Київської Русі, Галицько-Волинської Русі.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Українська культура литовсько-польського періоду іі пол. Х1у перша половина хуі ст.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Національно-культурне піднесення епохи „Ренесансу”.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Українська культура козацького періоду. Українське бароко в культурі і мистецтві.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Українська культура в контексті західноєвропейського Просвітництва xviiIст.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Модуль №2
- •Розвиток української культури України у I пол. XIX ст.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Культура України в пореформений період. Iі пол. XIX ст.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Українська культура на межі XIX- xXст.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Українська культура в період визвольних змагань та „розстріляного відродження” 1917 - 1930 – х рр.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Українська культура 1940-60 –х рр..
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Українська культура 1960-80 –х рр..
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Українська культура в умовах національно-державного відродження 1990-2009-х рр.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тематика семінарських занять Модуля № 1
- •Методичні вказівки до проведення модульних робіт
- •Тестові завдання до модуля № 1 Модульна контрольна робота № 1
- •Тематика семінарських занять Модуля № 2
- •Теми рефератів
- •Тестові завдання до модуля № 2 Модульна контрольна робота № 2
- •Програмні вимоги з курсу „Історія української культури”
- •Завдання для самостійної роботи
Українська культура на межі XIX- xXст.
Громадсько-культурне життя в українських землях у складі двох імперій. Національно-культурний рух у західноукраїнських землях. Духовна культура Січових Стрільців. Реформування греко-католицької (уніатської) церкви, її значення в утвердженні національної самосвідомості, освіти, культури в Галичині. Митрополит А. Шептицький, його благодійницька діяльність. Чернівецький університет як центр українського суспільно-політичного і культурного життя Буковини. Наукове Товариство ім.. Шевченка - НТШ- у Львові. Головний друкований орган „Записки НТШ”. М. Грушевський - керівник історико-філософської секції та голова НТШ. Плеяда видатних істориків М.Костомаров, О.Лазаревський, О.Єфименко, В.Антонович, Д.Багалій, І.Лучицький, Д.Яворницький, М.Грушевський та ін.. Оформлення національних українознавчих шкіл: історіографії та історіософії – М.Костомаров, М.Грушевський; археології – В.Антонович; антропології – Ф.Вовк; етнології і літературознавства – М.Драгоманов, М.Петров, М. Дашкевич; мовознавства – О.Потебня, П.Житецький, А.Кримський. Розвиток української науки: археологічні З’їзди, їх значення і резонанс в науковому світі Західної Європи. Зміцнення соціально-політичних, культурних і наукових зв’язків між Наддніпрянщиною і західноукраїнськими землями. Історико-етнографічний і літературний журнал “Киевская старина”, його публікації як фактор єднання культурних досягнень українців. Українська література і літературна критика, її сильна народницька традиція і канон народницького реалізму в творах П.Куліша, І.Нечуй-Левицького, П.Мирного, І.Франка. Доба модернізму в українському мистецтві і літературі: М.Вовчок, (М.Віленська), Л. Українка, М.Коцюбинський. Літературне об’єднання “Молода Муза” як осередок поширення модернізму в західноукраїнській поезії. Поети і письменники Л.Глібов, С.Руданський, А.Свідницький, Б.Грінченко, П.Грабовський в літературному процесі доби. Українська драматургія - М.Кропивницький, М.Старицький, І.Тобілевич (Карпенко-Карий), І.Франко, О.Барвінський. Українське образотворчое мистецтво. Посилення громадсько-політичних тенденцій в мистецтві. Український історичний жанр, картини Ф.Красицького, М.Самокиша, М.Івасюка. Школа українських маріністів. І.Айвазовський. Символізм і модерн в художній творчості на зламі. Авангардизм, його репрезентанти світового рівня О.Богомазов, М.Бойчук, К.Малевич. Неовізантизм М.Бойчука, монументальне мистецтво бойчукістів. Імпресіоністичні впливи в Україні в творчості І.Похітонова, А.Куїджі. Виставки за кордоном О.Мурашка, його відхід від традицій петербурзької школи. Українські митці в російському мистецтві, їх зв’язок з європейськими художніми центрами. Український пейзаж та портрет. Творчість В.Д.Орловського, І.П.Похітонова, С.І.Васильківського. Українське скульптурне мистецтво, праці П.Забіли, Л.Позена, В.Бродського, П.Війтовича. Меценатська діяльність українських промисловців. Створення музеїв живопису. Родини Ханенків, Терещенків, Харитоненків. Розмаїття стилів в архітектурі. Класицизм, ампір, еклектизм, віденський неоренесанс, псевдовізантійський стиль в церковному будівництві. Пошуки нового стилю в архітектурі. Модерн в боротьбі з еклектикою і академізмом. Український модерн як поєднання національної традиції пропорції української хати, дерев’яної церковної архітектури із сучасним розумінням зручності. Мотиви українського дерев’яного різьблення, кераміки і вишивки в декорі архітектури модерну. Визначні споруди в стилі модерн, видатні архітектори доби – будинки В.Городецького, перший критий ринок – Бессарабський (Г.Гай), залізнична станція (О.Вербицький) в Києві, будинки кредитного товариства “Саламандра” (М.Верьовкін) в Харкові, Полтавського губернського земства. Національний напрямок в архітектурі, неоукраїнський стиль, його видатні представники В.Кричевський, К.Жуков, Д.Дяченко. Розвиток музичного мистецтва. Новий національний стиль в українській музиці. М.Аркас, опера “Катерина” за Т.Шевченком. А.Вахнянин як організатор музичної освіти, музично-співочих культурних товариств в західноукраїнських землях, автор опери “Купало”. М.Лисенко як основоположник української класичної музики: сольні пісні, оркестрові і хорові кантати, фортепіанна музика – рапсодії, “Українська сюїта”; опери “Наталка Полтавка”, “Чорноморці”, “Енеїда”, “Різдзвяна ніч”, “Утоплена”, “Тарас Бульба”; дитячі опери “Коза-Дереза”, “Пан Коцький”, “Зима і весна”. Школа української класичної музики. Тяжіння до етнографізму і народницьких образів. Новий етап в історії української музики. О.Маркович, К.Стеценко, Я.Степовий, пісні на вірші Т.Шевченка, І.Франка; “Щедрик”, “Дударик” М.Леонтовича. О.Кошиць, керівник товариства “Боян” в Києві. Розвиток професійної музичної освіти. Заснування у Львові музичної школи, з 1907 р. – Вищий музичний інститут, відкриття консерваторій в Києві, Одесі. Українське виконавське вокальне мистецтво. Наталя Забелло, Соломія Крушельницька.