3. Особливості визначення та обчислення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)

Вартість видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин (готової продукції) може обчислюватись платником за такими величинами:

- за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин;

- за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин.

При цьому для подальших розрахунків розміру плати за користування надрами для видобування корисних копалин з метою упередження трансфертного ціноутворення береться до уваги та величина, яка при розрахунку є більшою.

Таблиця 1. Визначення об'єкта оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин у Податковому кодексі України

Належать до об’єкта оподаткування

Не належать до об’єкта оподаткування

а) обсяг видобутої з надр корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів і тощо). При цьому, якщо платник укладає господарський договір про послуги з давальницькою сировиною, за умовами якого передає сировину (корисні копалини, видобуті з надр або видобуті (вилучені) з відходів (втрат, хвостів і тощо), яка є його власністю, іншому суб'єкту господарювання для виконання первинної обробки, в результаті якої утворюється мінеральна сировина, то обсяг такої сировини також включається до об'єкта оподаткування такого платника; б) обсяг погашених запасів корисних копалин. Під обсягом погашених запасів корисних копалин відповідно слід розуміти суму обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування; в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

а) корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів; б) видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них; в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об'єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них; г) дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов'язаних з видобуванням корисних копалин; ґ) видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища; д) обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до розділу І, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених платником відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу; е) обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території

Складено за даними: п.2 ст. 263.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 27555- IV/// - www.rada.gov.ua

При визначені вартості одиниці видобутої корисної копалини за фактичною ціною реалізації корисних копалин необхідно зменшити суму доходу, отриманого (нарахованого) від продажу обсягу корисної копалини (мінеральної сировини) на суму витрат платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Врахуванню підлягають лише витрати, що пов'язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу відповідного виду корисної копалини споживачу згідно з визначеним Податковим кодексом переліку.

Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), включаються до суми доходу лише в тому податковому (звітному) періоді, в якому здійснено видобуток даної корисної копалини. Якщо ж дохід від реалізації корисної копалини (мінеральної сировини) отримано в іноземній валюті, його слід обрахувати в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, який встановлено НБУ на дату реалізації таких корисних копалин.

Для визначення вартості одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) необхідно поділити суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини, за вищезазначеним порядком, на обсяг корисної копалини (мінеральної сировини).

У свою чергу, для обрахунку вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю визначаються:

- витрати;

- обсяг корисної копалини (мінеральної сировини).

До даних витрат включаються:

- матеріальні витрати: вартість сировини та основних матеріалів, що утворюючі, основу виготовленого товару викопаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати пов'язані з первинною переробкою (збагаченням); витрати, що здійснюються під час виконання умов господарського договору із давальницькою сировиною, крім витрат на зберігання, транспортування, паркування та інші види підготовки;

- витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у господарській діяльності з видобування корисної копалини (мінеральної сировини), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, крім витрат на оплату праці робітникам, які не зайняті у господарській діяльності саме з видобування корисної копалини (мінеральної сировини);

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

- інші витрати; крім витрат, які виникають, коли господарська діяльність з видобування корисної копалини не провадиться. При цьому необхідно, щоб дані витрати були розподілені за принципами облікової політики. Виняток становлять витрати, не пов'язані з господарською діяльністю, зокрема, які виникають у результаті формування фінансових резервів; на сплату відсотків боргових зобов'язань платника; на плату за користування надрами для видобування корисних копалин, на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

- суми нарахованої амортизації основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

- суми нарахованої амортизації нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.

У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничодобувних підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр.

У випадку завершення комплексу технологічних операцій (процесів) з видобування такі витрати включаються до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за даний податковий (звітний) період у повному обсязі.

При виникненні нового виду товарної продукції, внаслідок рішення платника про застосування до відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, розмір податкових зобов'язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається з урахуванням виконаних податкових зобов'язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаним на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за мінусом сум податкових зобов'язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

Якщо ж у звітному податковому періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, сума зазначених витрат включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин у тому податковому (звітному) періоді, в якому завершується комплекс технологічних операцій (процесів).

Вартість видобутої корисної копалини розраховується за формулою:

де, Вмп - витрати, які дозволено включати до розрахункової вартості. Даний показник обчислюється у грошових одиницях;

Крмпе - коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (промислу), який відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432, є величиною, що визначається як співвідношення фінансового результату операційної діяльності до виробничої собівартості продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут;

Vмп - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період.

Дані, на основі яких розраховується розрахункова вартість видобутої сировини, мають бути підтвердженими первинними документами бухгалтерського обліку.

Слід звернути увагу на особливості обрахунку вартості руди урану та золота, при якому необхідно враховувати ціну реалізації хімічно чистого металу без урахування суми податку на додану вартість, який включено до даної ціни за податковий (звіт ний) період, при цьому даний показник необхідно зменшити на суму витрат, здійснених на збагачення (афінаж технологічний металургійний процес очистки благородних металів від забруднюючих домішок) та доставку споживачу. Коли в такому періоді не здійснюється реалізація, то враховується ціна реалізації за найближчі податкові періоди.