- •Плата за користування надрами
- •1. Економічні та нормативно-правові засади справляння плати за користування надрами в Україні
- •2. Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин
- •3. Особливості визначення та обчислення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)
- •4. Порядок обчислення та сплати податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин
- •5. Порядок справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин
- •6. Порядок здійснення контролю та відповідальність платників
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •9. Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
- •10. Протягом якого періоду органи державного гірничого нагляду подають органам державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр?
- •Ситуаційні вправи
- •Перелік питань до екзамену
- •4. Особливості визначення та обчислення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
2. Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Плата та користування надрами для видобування корисних копалин справляється із тих суб'єктів господарювання, які, згідно з чинною законодавством, зареєстровані як підприємці та отримали спеціальний дозвіл на користування надрами.
Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть бути:
- юридичні особи, організації, створені та зареєстровані у встановленому законом порядку (ст. 80 Цивільною кодексу від 16.01.2003 № 435-1V);
- громадяни України - особи, які набули громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України (ст. 1 ЗУ від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України»);
- іноземці - особи, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав (ст. 1 ЗУ від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України»);
- особи без громадянства - особи, які жодна держава, відповідно до свою законодавства, не вважає своїми громадянами (ст. 1 ЗУ від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України»).
Слід зауважити, що відносини, які виникають у сфері використання природних ресурсів, регулюються Цивільним кодексом, якщо такі відносини не врегульовано іншими актами законодавства.
Суб'єктам господарювання, у тому числі громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами надаються спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надр (далі спеціальний дозвіл), у тому числі під час геологічного вивчення тощо.
Повноваження з надання спеціальних дозволів(як правило, на конкурсних засадах у порядку, встановленому КМУ) надано спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. При цьому визначено індивідуальну відповідальність власників спеціальних дозволів за будь-які дії суб'єкті в господарювання, не зазначених у такому дозволі, але залучених власниками до виконання окремих видів робіт у межах ділянки, в тому числі такі дії, що не відповідають вимогам спеціального дозволу.
Спеціальний дозвіл містить відомості про суб'єкта господарювання отримувача спеціального дозволу; види робіт, на проведення яких цей дозвіл видається та є формою документального засвідчення набутого суб'єктом господарювання права користуватися визначеним у такому дозволі об'єктом надр з відповідною метою та видом корисних копалин.
У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. У свою чергу, суб'єкти господарювання, які отримали спеціальний дозвіл на користування конкретною ділянкою надр, є надрокористувачами, які зобов'язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано, та виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.
До таких вимог, зокрема, відносять:
- не вчинення дій та не укладення угод, що порушують права власності українського народу;
- внесення плати за користування надрами.
Слід також звернути увагу, що у разі укладення власниками спеціальних дозволів па користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів на користування надрами.
При укладенні зазначених вище договорів до них не може включатися умова, згідно з якою інша сторона (не власник спеціального дозволу) зобов'язується за свій рахунок сплатити плату за користування надрами для видобутку корисних копалин, оскільки вона не є надрокористувачем. Зауважимо, що відповідно до ПКУ переуступку податкових зобов'язань третім особам заборонено.
Необхідно звернути увагу, що для цілей оподаткування платники повинні здійснювати податковий та бухгалтерський облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини та за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.
Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до кожної наданої у користування ділянки надр, що визначена у спеціальному дозволі, є:
- обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини);
- обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.
У Податковому кодексі визначено перелік об'єктів, що підлягають оподаткування та не є об'єктом плати за користування надрами (табл. 1).
Слід зазначити, що платник податків повинний визначити види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), виходячи із затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.
У свою чергу, види погашених запасів корисних копалин визначаються платником на підставі висновків державної експертизи запасів корисних копалин відповідної ділянки надр, що виконана не раніше ніж за десять років до дати списання запасів корисних копалин з балансу гірничодобувного підприємства.
Базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді (календарному кварталі) корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).
При визначенні бази оподаткування для тих видів корисних копалин, для яких затверджено абсолютні ставки плати у вартісному (грошовому) виражені, база ототожнюється із об'єктом оподаткування.
