- •8. Основні стратегії агрегатного планування
- •3. Обгрунтування виробничої програми виробничою потужністю здійснюється в 4 етапи.
- •4. Рівень використання виробничої потужності визначається такими показниками:
- •5. Фактори виробничої потужності, що враховуються при проектуванні підприємств бізнес-планування необхідно також враховувати:
- •7. Існує два різних з погляду операційного менеджменту напряму діяльності у сфері послуг.
- •1.Постійний обсяг виробництва при постійній кількості робочої сили.
- •2.Змінний обсяг виробництва при постійні кількості робочої сили.
- •3.Змінний обсяг виробництва при змінній кількості робочої сили.
- •Переваги та недоліки стратегій агрегатного планування.
СЛОВНИК
1. Ресурсний потенціал підприємства – це сукупність взаємопов'язаних ресурсів, які використовуються для виробництва продукції. Величина цього потенціалу визначається обсягом окремих видів ресурсів (земельних, матеріальних і трудових), які перебувають у розпорядженні підприємства.
2. Управління виробничим потенціалом - прагнення отримувати максимально можливий прибуток в умовах жорсткої обмеженості ресурсів, що спонукає підприємства до перегляду наявного виробничо-економічного потенціалу, переоцінки власних можливостей, пошуку додаткових резервів підвищення доходності своєї діяльності.
4. Аналіз робочого часу - кількісна характеристика використання робочої сили.
Аналіз робочого часу — це дослідження установленого відрізку календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи виконує свої трудові обов'язки.
5. Класифікація витрат часу - відношення до трьох елементів виробничого процесу: предмета праці, робітника і обладнання.
6. Агрегатне планування є однією із форм тактичного, середньострокового планування. Воно передбачає визначення обсягу і часу виробництва в середньострокові періоди, в основному від 3 до 18 місяців.
7.
Метод |
Суть методу |
Порівняльні характеристики |
1 |
2 |
3 |
Графічний метод |
Спроб та помилок |
Простий для розуміння та використан-ня.Велика кількість можливих рішень, вибра-не рішення не обовязково оптимальне |
Лінійного програмування |
Оптимізаційний |
Забезпечений програмним продуктом. Допус-кає введення нових обмежень і тонкий аналіз. Лінійні функції можуть бути нереаліс-тичними |
Лінійні правила прийняття рішень |
Оптимізаційний |
Модель розглядає період від одного до трьої місяців. Складні функції витрат не завжди мають силу, не завжди ведуть до можливих рішень |
Керуючих коефіцієнтів |
Еврестичний |
Простий, зручний у застосуванні, імітує про-цес прийняття рішень |
Правила пошуку рішень |
Еврестичний |
Широко використовується; допускає вико-ристання будь-яких функцій витрат; оцінює рішення за альтернативами і чутливий до аналізу;передбачуваний період - від трьох до шести місяців;пошуковий цикл досить витратний. |
Комп”ютерного моделювання |
Спроб та помилок |
Здатний протестувати безлыч звязкыв мыж змынними; потребує витрат; компютери-зований; може працювати з будь-якими функ-ціями витрат. |
8. Основні стратегії агрегатного планування
Стратегії агрегатного планування передбачають маніпулювання запасами, темпом виробництва, рівнем використання праці, потужністю та іншими керованими змінними. Існує вісім стратегій.
Перші пять – пасивні, вони не передбачають впливів, що змінюють попит, і реагують на флуктації попиту, маніпулюючи внутрішніми ресурсами.
Останні три – активні стратегії, фірми , які застосовують їх пробують впливати на характер попиту протягом планового періоду.
Чисті пасивні стратегії
1.Упраління рівнем запасів.
2.Варіювання кількістю робітників наймом та звільненням.
3.Варіювання темпів виробництва використанням понадурочного часу й часу простоїв.
4.Субпідряд.
5.Використання тимчасового найму працівників.
Активні стратегії:
1.Вплив на попит.
2.Затримка виконання замовлення в період високого попиту.
3. Виробництво різносезонних виробів.
Змішані стратегії.
9. Управління запасами - це функціональна діяльність, мета якої - довести загальну суму щорічних витрат на утримування запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування клієнтів.
10. Моделі управління запасами – сукупність прийомів і способів ефективного управління запасами, що дозволяє знизити тривалість виробничого і всього операційного циклу, зменшити поточні витрати на їхнє збереження.
ПИТАННЯ
1. У науковій літературі немає однозначної думки і щодо структури ресурсного потенціалу. На наш погляд, доцільно виокремлювати в складі ресурсного потенціалу матеріальні, нематеріальні, трудові, інноваційні, фінансові ресурси (потенціали) підприємства, а також методи управління та організації ефективного використання ресурсів підприємства (управлінський потенціал).
Матеріальні ресурси – це ресурси в натурально-речовій формі, які використовуються у виробничій (господарській) діяльності підприємства. До їхнього складу входять основні фонди та частка обігових фондів.
Трудові ресурси (трудовий чи кадровий потенціал) підприємства – сукупність зайнятих на підприємстві за основною та допоміжною діяльністю.
Фінансові ресурси (фінансовий потенціал) – сукупність грошових коштів та надходжень, які є в розпорядженні підприємства для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат на відтворення підприємства та стимулювання працівників.
2. Фактори, що впливають на використання виробничої потужності
1. Народногосподарська потреба в продукції
2. Матеріально-технічне постачання підприємств
3. Забезпечення робітниками підприємства
4. Комплексний введення в дію нових потужностей
5. Забезпечення енергетичними ресурсами
6. Структура парку обладнання
7. Наднормативні простої устаткування в ремонті
8. Підвищення змінності роботи устаткування
9. Організація обслуговування виробництва
10. Ступінь вдосконалення планування виробництва і завантаження обладнання
11. Організація праці і його стимулювання
12. Організація кооперування використання потужностей.
Фактори, що впливають на величину виробничої потужності
1. Кількість машин (робочих місць) та їх технічний рівень
2. Розмір виробничих площ
3. Рівень пропорційності в пропускній спроможності між групами машин
4. Прогресивна технологія
5. Механізація і автоматизація
6. Якість матеріалів, досконалість конструкцій виробів, підвищення ступеня уніфікації і стандартизації
7. Ступінь освоєння техніки робітниками