
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторної роботи №3
ГЕНЕРАТОРИ ГАРМОНІЧНИХ КОЛИВАНЬ
з дисципліни
“ ОСНОВИ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ”
для студентів за професійним спрямуванням
0910 “Електронні апарати”
усіх форм навчання
2001
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи “Генератори гармонічних коливань” з дисципліни “Основи радіоелектроніки” для студентів за професійним спрямуванням 0910 “Електронні апарати” усіх форм навчання. Уклад. Шинкаренко Е. М., комп’ютерний набір – Маркович В.О. - Запоріжжя: ЗДТУ, 2000, - 20 с.
Укладач: Шинкаренко Едуард Миколайович, ст. викладач
Рецензент: Петрищев Олексій Олександрович, к. т. н., доцент
Відповідальний за випуск Крищук Володимир Миколайович, к.т.н., доцент
Затверджено
на засіданні кафедри К В Р
“ “_____________2000 р.
Протокол №________
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Основна мета лабораторних робіт: вивчити принципи побудови і функціонування аналогових електронних схем РЕЗ.
Перед початком виконання будь-якої лабораторної роботи кожний студент виконує вимоги розділу “Підготовка до роботи” методичних вказівок. Студенти, не підготовлені до роботи, до занять не допускаються.
У процесі виконання роботи студенти вносять результати вимірювань і випробувань в протокол і по закінченні роботи представляють викладачеві на підпис.
Для отримання заліку по роботі кожний студент пред’являє викладачеві звіт, оформлений відповідно до вимог, перерахованих в методичних вказівках до роботи, і проходить співбесіду з викладачем.
Студент, що не здав попередньої роботи, не може бути допущений до виконання наступної.
Лабораторна робота 3 генератори гармонічних коливань
Мета роботи – вивчення принципів роботи LC- та RC-генераторів гармонічних коливань та умов їх стабільної роботи, побудова і дослідження електронних схем генераторів в програмі моделювання “Electronics Workbench”.
Студент повинен знати:
призначення та основні параметри генераторів гармонічних коливань;
структурну схему побудови генераторів;
умови збудження та стаціонарності коливань в генераторі гармонічних коливань;
фактори, що впливають на стабільність частоти та амплітуди коливань;
конструктивні засоби стабілізації частоти та амплітуди коливань.
Студент повинен уміти:
визначити тип генератора за його принциповою схемою;
визначити призначення всіх елементів, що входять до складу генератора;
розрахувати частоту коливань LC- та RC-генераторів;
проводити моделювання схем LC- та RC-генераторів за допомогою програми “Electronics Workbench”.
1Короткі теоретичні відомості
1.1Основні поняття
Генератором гармонічних коливань називають пристрій, що без стороннього збудження перетворює енергію джерела живлення в енергію гармонічного коливання.
Генератор складається з джерела живлення, кола, в якому збуджуються та підтримуються коливання, та активного елемента, що перетворює енергію джерела живлення в енергію гармонічних коливань. Активними елементами є електронні лампи або напівпровідникові прилади (транзистори, тунельні діоди, діоди Ганна).
Схемотехнічний генератор – це підсилювач із глибоким позитивним зворотнім зв’язком (ЗЗ), див. рис. 1 .1. Глибина ЗЗ підбирається такою, при якій підсилювач самозбуджується та генерує незатухаючі коливання. Розрізняють генератори з зовнішнім та внутрішнім ЗЗ.
Генератори з зовнішнім ЗЗ реалізуються на вузькополосному підсилювачі, з виходу якого частина енергії коливання повертається на вхід. Частотна вибірковість, як і в фільтрах, може забезпечуватись за допомогою резонансних LC-контурів, п’єзоелектричних та електромеханічних резонаторів, а також RC-кіл. Найбільш поширені LC- та RC-генератори. Перші використовуються на високих частотах, другі на низьких.
Рисунок 1.1 - Структурна схема генератора гармонічних коливань
Частота коливань в LC-генераторі fг близька до резонансної частоти контуру:
(1.0)
Звідси бачимо, що для генерування коливань із низькими частотами потрібні великі індуктивності та ємності, використання яких ані технологічно, ані конструктивно не обгрунтоване.
Тому LC-генератори використовуються для генерування гармонічних коливань в диапазоні від 100 кГц до 100 МГц.
Частота коливань RC-генераторів пропорційна частоті зрізу RC-кіл:
(1.0)
RC-генератори можуть генерувати гармонічні коливання в широкому диапазоні частот від долей герца до сотен кілогерц.
Малогабаритні резистори та конденсатори можуть мати великі номінальні значення параметрів, тому RC-генератори більше використовуються в нижній частині діапазону, де вони мають малі габарити та масу в порівнянні з LC-генераторами.
Генератори з внутрішнім ЗЗ реалізуються на активних елементах, у яких ВАХ має ділянку від’ємного диференційного опору, наприклад - тунельний діод (ТД).
Генератори на ТД можуть генерувати коливання до 100 ГГц з потужністю порядка долей мкВт. Вони використовуються в якості гетеродинів у приймачах НВЧ диапазону.
В генераторах на діодах Ганна енергія джерела живлення перетворюється в коливальну енергію в кристалі напівпровідника, який одночасно виконує роль коливальної системи та активного елемента. Генератори Ганна генерують коливання з частотами від 100 МГц до 10 ГГц потужністю до 10 мВт.
Генератори гармонічних коливань використовують в якості джерел сигналів у передавачах, у гетеродинах радіоприймачів, у вимірювальних приладах та системах та ін. Основні показники: потужність генерованого коливання, діапазон перестроювання частоти, похибка номінальної частоти δf та нестабільність частоти δf(τ).
Вихідна напруга генератора
(1.0)
де Um та f0 – середні амплітуда та частота;
ΔU(t) та Ψ(t) – випадкові складники амплітуди та фази коливань.
Похибка номінальної частоти fНОМ розраховується за формулою:
(1.0)
де fn – середня частота, визначається за виразом:
(1.0)
де fi – середня частота на інтервалі усереднення τ:
(1.0)
Нестабільність частоти являє собою середньоквадратичну величину прирощень середніх за час τ частот:
(1.0)
Похибка частоти залежить, в першу чергу, від конструкції елементів генератора та точності їх виготовлення.
На нестабільність частоти визначаючий вплив мають наступні фактори: температура навколишнього середовища, непруга живлення, опір навантаження, нелінійні та частотні викривлення активних елементів, механічні вібрації.