Виробничі норми коректури
За день коректор повинен вичитувати 2-3 облікові виробничі аркуші (це 40 000 знаків комп’ютерного складання, 700 рядків віршованого тексту, 3 000 квадратних см ілюстративного матеріалу). Залежить ще від виду коректурних відбитків, до звірки норми вищі. У техскладанні – 2 аркуші, зверстаних шпальтах – 2,5 – 3 аркуші – перша верстка 2,5, остання – 3, у звірених аркушах 4, у сигнальних примірниках 8. Варіювання норм залежатиме від категорії коректури. Опрацювання технічної літератури з великою кількістю таблиць, методичної, мистецтвознавчої літератури вважається важчим ніж белетристика. Якщо спосіб підчитування, то норми збільшуються на третину. На темп читання також впиває кегель: якщо він надто малий – менший за 9, більший за 14 – він ускладнює коректорське читання.
Техніки і методики коректури
Дві відмінні між собою системи:
Система використання коректурних знаків (вичитування книжок)
Система нанесення сполучних ліній (при вичитуванні періодики)
Особливості техніки коректурних знаків
Коректурні знаки – це умовні графічні знаки, які застосовують для розмітки оригіналу, виправлення помилок. Є стандарт: СИБИД. ГОСТ 7.62-90 (1 січня 1991 року набув чинності) «Знаки для раз метки оригиналов и исправления корректурных и пробних оттисков» - ці вимоги є обов’язковими. Відповідно до стандарту коректурні знаки поділяються на:
Знаки для текстової
Знаки для ілюстративної частини оригіналу
Для текстової – це основний масив системи, поділяють на такі групи:
*знаки заміни
*знаки вставки
*знаки видалення
*знаки перестановки
*знаки зміни проміжків (пробілів)
*знаки шрифтових виділень і змін
*знаки виправлення технічних дефектів складання
*знак відміни зробленого виправлення
*знаки, які поєднують одразу кілька вказівок
Для ілюстративних – є для чорно-білих фотокарток, є для кольорових, окремі для всього.
Правила використання коректурних знаків:
Вносити виправлення слід лише за допомогою спеціальних знаків. Не дозволяється заклеювати \ забілювати \ стирати речення чи слова.
Знаки необхідно розташовувати на рівні опрацьованого рядка.
Лінії знака повинні перекреслювати, або проходити впритул до елемента в якому виконується виправлення.
Певний знак може повторюватись на одній шпальті лише через 8-10 рядків.
При читанні коректури одноколонкової верстки знаки виносяться на правий берег. При читанні технічного складання одно колонкової верстки великого формату, або багатоколонкової верстки, виправлення можна виносити на правий або лівий береги. Вибір берегу залежить від того, до якого краю знаходиться ближче помилка.
Прапорці спрямовують на бік того берега, на який виноситься знак.
Якщо в одному рядку здійснюється кілька виправлень, то вносять їх наступним чином:
Визначають візуальну середину рядка і групи помилкових елементів, що опиняються праворуч і ліворуч від цієї умовної осі;
На правому березі знаки розташовуються зліва направо, у послідовності виправлень, на лівому березі вони будуть з права наліво. Перший знак ставлять найближче до першого виправлення, а останній – найвіддаленіший.
Якщо на шпальті 2 або більше рази повторюється одна і та ж помилка, то однотипні помилкові елементи закреслюють у тексті одним і тим самим коректурним знаком, цей знак виносять на берег з правильним варіантом, а поруч, у кружечку, зазначають скільки разів слід зробити на шпальті таке виправлення.