Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.

2. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р.

3. Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 р.

Спеціальна література

Основна:

1. Белецкий В.А., Белецкая О.В. « Судебная медицина и судебная психиатрия»., Харьков, 2003 г.

2. Колесник В.А. «Судова психіатрія» Київ, 2000 р.

Додаткова:

1. Концевич І.О.; Михайличенко Б.В. « Судова медицина» Київ, 1998.

2. Б.В. Шостакович «Судебная психиатрия» Москва, 1997 г.

Тема 9.

ПРЕДМЕТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ. ПРИВОДИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ.

Семінар – 2 години.

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Предмет і завдання судової психіатрії.

2. Організаційно-процесуальні засади проведення судово-психіатричної експертизи в Україні.

3. Види судово-психіатричних експертиз.

4. Судово-психіатрична експертиза окремих розладів психічного стану особи.

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:

1. Судова психіатрія як наука.

2. Поняття про судово-психіатричну експертизу.

3. Об'єкти, приводи призначення та методи судово-психіатричної експертизи .

4. Обов'язкове призначення експертизи згідно ст. 76 КПК України.

5. Права, обов'язки і відповідальність судово-психіатричного експерта згідно ст. 77 КПК та ст.. 384, 385,387 КК України.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ:

1. ким і в якому порядку призначається СПЕ.

2. який порядок проведення стаціонарної експертизи обвинувачених?

3. яка структура акту СПЕ?

4. в чому полягає медичний критерій осудності?

5. які питання вирішуються при СПЕ потерпілих?

6. в чому відмінність понять «неосудність» і «недієздатність»?

7. які питання вирішуються СПЕ в цивільному прцесі?

8. який порядок проведення заочної експертизи?

9. в чому завдання примусових заходів медичного характеру і до кого вони можуть бути застосовані.

10. види та тривалість призначення примусових заходів медичного характеру в Україні.

11. розлади сприйняття та види амнезій.

12. якими є клінічні прояви шизофренії?

13. судово-психіатрична оцінка великого епілептичного нападу?

14. назвіть симптоми алкогольного делірію.

15. охарактеризуйте стадії наркотичної залежності.

16. СПЕ реактивних станів.

17. форми симуляції психічних захворювань, методи її виявлення.

Методичні вказівки до вивчення питань теми

В процесі юридичної практики нерідко виникають питання, що пов'язані з встановленням психічних порушень у окремих підозрюваних, обвинувачених, свідків, цивільних позивачів і відповідачів судова психіатрія, як окрема наука, розглядає психічні захворювання в їх специфічному відношенні до питань кримінального і цивільного права, дає юристам необхідні знання про різні види психічних захворювань, способи їх виявлення і діагностики, симуляцію подібних розладів це дає можливість використовувати отримані знання в слідчій, прокурорській, судовій, адвокатській діяльності, при призначенні судово-психіатричних експертиз і оцінці їх висновків. Знання основ судової психіатрії дозволить юристам не лише давати вірну фактичну і правову оцінку психічних розладів у діях і поведінці окремих осіб, але й професійно грамотно будувати свої відносини з спеціалістами-психіатрами, які залучаються до розгляду окремих питань в порядку кримінального чи цивільного судочинства.

Види судово-психіатричної експертизи:

експертиза в кабінеті слідчого;

експертиза в судовому засіданні;

амбулаторна судово-психіатрична експертиза;

стаціонарна судово-психіатрична експертиза;

заочна ( після смерті) судово-психіатрична експертиза.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України та ст. 75 КПК України висновок експерта є доказом у цивільній та кримінальній справі.

Документ, який є висновком судово-психіатричної експертизи, на практиці має назву «акт судово-психіатричної експертизи», а її результати сформульовані у заключній частині, яка має назву «висновки».

Викладення матеріалів експертизи повинно мати відповідні посилання на матеріали справи, дані спостережень, лабораторні дані. Зміст має бути зрозумілим учасникам процесу, а не лише спеціалістам в галузі психіатрії.

Осудність відображає ту міру вимог до психіки людини, яка дозволяє притягти її до кримінальної відповідальності у випадку порушення кримінально-правової заборони.

Медичний критерій осудності складають чотири узагальнених групи психічних розладів: хронічна душевна хвороба; тимчасовий розлад душевної діяльності; слабоумство; інший хворобливий стан (мається на увазі – стан психіки). Медичний критерій передбачає, що неосудність повинна бути обумовлена виключно психічним розладом.

Юридичний критерій сформульовано в законі як « неможливість усвідомлювати свої лії або керувати ними». Юридичний критерій являє собою узагальнену характеристику клінічних даних про розлади психіки з точки зору їх тяжкості й вміщує дві ознаки: інтелектуальну і вольову.