
- •Адаптації гідробіонтів до газообміну
- •Інтенсивність дихання
- •Інтенсивність газообміну у різних гідро біонтів
- •Залежність інтенсивності газообміну від зовнішніх умов
- •Газообмін як показник обміну речовин і енергії
- •Стійкість гідробіонтів до дефіциту кисню і заморні явища
- •Їжа гідробіонтів
- •Кормові ресурси
- •Кормова база
- •Кормність і забезпеченість їжею
- •Способи добування їжі
- •Заковтування ґрунту та збирання детриту
- •Фільтрація
- •Седиментація
- •Полювання
- •Спектри харчування й харчова елективність
- •Спектри харчування
- •Харчова елективність
- •Інтенсивність харчування й засвоєння їжі
Способи добування їжі
У переважній більшості випадків харчування водних тварин відбувається екзогенно й набагато рідше – ендогенно, коли їжа не надходить із зовнішнього середовища. Для личинок багатьох безхребетних і риб характерно змішане харчування, при якому протягом певного часу молодь харчується залишком жовтка і одночасно шляхом захоплення корму ззовні. Ендогенне харчування відбувається за рахунок використання речовин власного тіла й тих, які утворюються в симбіотичних водоростях, що поселяються усередині гідробіонтів (зоохлорели і зооксантели). Як правило, тварини, що одержують їжу регулярно (наприклад, гіллястовусі рачки), здатні голодувати менший термін, ніж ті, що живляться час від часу (п'явки, павук-сріблянка). Здатність до голодування підвищується, якщо в організмі багато запасних живильних речовин. Порівняно часто в гідробіонтів спостерігається ендогенне харчування за рахунок симбіонтів. Симбіотичні водорості знайдені майже у всіх найпростіших, у багатьох гідр, актиній, коралів, в деяких молюсках і хробаках. Встановлено можливість нормального росту ряду рифоутворюючих коралів тільки за рахунок зооксантел.
Екзогенне харчування гідробіонтів в основному носить голозойний характер, але багато гідробіонтів у деякому ступені здатні задовольнити свої харчові потреби за рахунок осмотичного поглинання РОР. З підвищенням їхньої концентрації інтенсивність осмотичного живлення підвищується. Зі збільшенням маси тварин кількість поглиненої розчиненої їжі зростає не лінійно, а в залежності пропорційно масі в ступені 0,75. Мідії можуть використовувати вуглець розчинених карбонатів на біосинтез білка й ліпідів, особливо при побудові раковини.
Здобування корму при голозойному харчуванні відбувається шляхом диференційованого або недиференційованого захоплення харчових об'єктів (фаготрофно). У першому випадку харчування відбувається за рахунок порівняно великих об'єктів, кожний з яких піддається індивідуальної апробації, і тактика оволодіння їм відповідає його специфічними якостями. Недиференційоване захоплення кормових об'єктів спостерігається в тих організмів, які харчуються відносно дрібними харчовими частинками, що заковтуються цілими скупченнями. У цьому випадку кожна частинка не апробується, і тактика добування їжі будується відносно не окремих об'єктів, а їхніх скупчень. Сам процес добування їжі гідробіонтами може відбуватися в товщі води й ґрунту, а також на поверхні дна й різних твердих субстратів.
Недиференційоване захоплення їжі на ґрунті та інших твердих субстратах спостерігається у тварин, що заковтують ґрунт, або збирають на дні детрит чи водоростеві й бактеріальні обростання на твердих субстратах. Недиференційоване захоплення кормових об'єктів у товщі води проявляється у формі фільтрації й седиментації харчової суспензії. Фільтрація полягає в пропущенні токів води скрізь пристрої, що відціджують, з наступним поїданням затриманого на них харчового матеріалу. Седиментація досягається створенням умов для осідання зважених частинок на ті, або інші поверхні. Дуже часто фільтрація й седиментація комбінуються.
Диференційоване захоплення харчових об'єктів проявляється у формі пасіння й полювання. Пасіння спостерігається у випадку харчування великими рослинами й малорухомими тваринами, полювання має місце у відношенні великої рухливої жертви, що по своїх розмірах іноді мало поступається своєму споживачеві.
Необхідно мати на увазі, що різні способи добування їжі можуть у тварин складно комбінуватися один з одним. Наприклад, багато веслоногих рачків, яких відносять до фільтраторів та хижаківзахоплювачів, мають велику лабільність рухів ротових кінцівок, завдяки чому вони мають можливість по-різному захоплювати всілякі об'єкти. Фільтратори, завдяки комбінації різних рухів кінцівок і кінчика черевця, можуть плавно ковзати, робити невеликі або різкі стрибки, здійснюючи захоплення їжі підгоном її до ротової області з наступним відфільтровуванням дрібних об'єктів або зачерпуванням великих, а також загрібанням – хапанням останніх без підгону; хижі веслоногі поряд зі стрибками й захопленням великих тварин можуть повільно ковзати, відфільтровуючи водорості й навіть бактерії.