Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГАЗООБМІН ГІДРОБІОНТІВ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
202.75 Кб
Скачать

Спектри харчування й харчова елективність

Під спектром харчування розуміється компонентний склад їжі, що, з одного боку, характеризується певними асортиментами споживаних кормів, а з іншого боку – їх кількісною пропорцією. Спектри харчування тварин досить мінливі, визначаючись зміною харчових потреб зростаючих організмів, а також мінливістю кормової бази в часі й просторі. Відповідно до цього розрізняють вікові, локальні, сезонні та інші зміни спектрів харчування. У всіх випадках тварини проявляють харчову елективність, або вибірковість, відносно кормових об'єктів, які виявляються представленими в їжі в іншій пропорції, ніж у кормовій базі. З одного боку, елективність визначається харчовою цінністю кормових об'єктів, з іншого боку – ступенем їхньої доступності й харчовою активністю споживача.

Спектри харчування

По ступеню різноманітності споживаної їжі серед гідробіонтів розрізняють еврифагів (поліфагів), що харчуються багатьма об'єктами, і стенофагів, що живуть за рахунок невеликих асортиментів кормів. При стенофагії харчування є більш спеціалізованим і тому більш економічним в сенсі засвоєння кормів та енерговитрат на їхнє видобування. З розширенням спектра харчування за рахунок споживання екологічно різних харчових об'єктів ККД їхньої утилізації знижується. Разом з тим стенофагія може вироблятися тільки в умовах високої стабільності кормової бази і тому більш властива для тварин з коротким життєвим циклом, харчування яких не залежить від сезонних змін трофічних ситуацій. Серед тварин з тривалим життєвим циклом стенофагія частіше зустрічається у водоймах низьких широт, де кормова база більш стала. Така картина, зокрема, спостерігається у риб. Залежно від того, яка їжа має в житті гідробіонтів найбільше значення, серед них розрізняють грунтоїдів, детритофагів, зоофагів і фітозоофагів. За значенням у харчуванні розрізняють їжу основну, якою переважно наповнений кишечник, другорядну, що зустрічається постійно, але в невеликій кількості, і випадкову, що поїдається рідко й у малих кількостях. Для більш точної характеристики спектру харчування встановлюється склад корму й кількісне значення окремих об'єктів, виражене частотою їхньої зустрічальності, чисельністю або вагою. Останній показник дає найкраще уявлення про значення тих або інших об'єктів у їжі й тому використовується найчастіше. Спектр харчування може повністю змінюватися в онтогенезі. Наприклад, пелагічні личинки донних тварин в основному харчуються фітопланктоном, а дорослі організми, як правило, – детритом і різними представниками бентосу. Личинки білого товстолоба спочатку живуть за рахунок зоопланктону, а потім переходять на фітопланктон, яким харчуються й дорослі риби. Як правило, асортименти кормів, споживаних дорослими особинами, ширше, ніж у молоді, і розширення спектра харчування – одна з розповсюджених адаптації до підвищення забезпеченості їжею особин виду. У деяких випадках спектр харчування з віком звужується, коли організм переходить зі споживання багатьох об'єктів на харчування одним, але наявним у більших кількостях, так що забезпеченість виду їжею з віком знов-таки підвищується. Досить істотні локальні розходження в спектрах харчування. Багато зоопланктерів у високих широтах харчуються майже винятково діатомовими, а із просуванням до екватора все більше значення в їхній їжі здобувають динофітові водорості. У білих товстолобів у ставках вміст кишечників в основному складається із синьо-зелених, а в ріках – з діатомових і зелених водоростей. З коливаннями стану кормової бази й умов добування їжі пов'язані добові й сезонні зміни спектрів харчування. В основному добові зміни в характері харчування пов'язані з переміщенням кормових організмів, а також зміною умов їхнього виявлення й оволодіння ними. Сезонні зміни спектрів харчування визначаються, головним чином, змінами в кормовій базі: зміною видового складу водоростей, періодичністю в розвитку різних груп зоопланктону, вильотами комах та ін. Звичайно, вони складно сполучаються з онтогенетичними змінами в харчуванні й можуть залежати від різних сезонних явищ у водоймі (настання періодів штормів, дощів та ін.).