
- •Розділ 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •1.1. Капітал підприємства та його економічна сутність
- •1.2. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •1.3. Фінансова діяльність у системі функціональних завдань фінансового менеджменту підприємства
- •Параметри узгодження фінансових рішень
- •1.4. Організація фінансової діяльності підприємств
- •1.5. Форми фінансування підприємств
- •1.6. Критерії прийняття фінансових рішень
- •Порівняльна характеристика фінансування підприємства за рахунок власного і позичкового капіталу
- •1.7. Теоретичні джерела фінансової діяльності підприємств
- •1.7.1. Класична теорія фінансування
- •1.7.2. Теорема іррелевантності
- •1.7.3. Теорія оптимізації портфеля інвестицій
- •1.7.4. Модель оцінки дохідності капітальних активів (сарм)
- •1.7.5. Неоінституційна теорія фінансування
- •1.7.6. Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)
- •Тести та задачі Тести
Тести та задачі Тести
Тест 1. Згідно з П(С)БО до фінансової діяльності підприємства належать операції
1) одержання довгострокових позичок;
2) придбання акцій інших підприємств;
3) придбання облігацій інших підприємств;
4) сплата дивідендів власникам корпоративних прав;
5) отримання дивідендів за корпоративними правами інших емітентів.
Тест 2. Капітал підприємства характеризує
1) джерела фінансування придбання активів;
2) майно підприємства, яке придбано за рахунок коштів власників;
3) напрямки використання залучених підприємством фінансових ресурсів;
4) зобов’язання підприємства перед кредиторами та власниками;
5) різницю між валютою балансу та сумою заборгованості підприємства.
Тест 3. До абстрактного капіталу підприємства належать:
1) власний капітал;
2) позичковий капітал;
3) необоротні активи;
4) оборотні активи;
5) грошові кошти.
Тест 4. До внутрішніх джерел формування позичкового капіталу підприємства належать
1) реструктуризація активів;
2) дезінвестиції;
3) нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі;
4) емісія облігацій;
5) комерційні кредити.
Тест 5. Основними критеріями прийняття рішень у сфері фінансування є
1)
2)
3)
4)
5)
Тест 6. Теорема іррелевантності передбачає, що
вартість підприємства не залежить від структури капіталу та джерел його фінансування;
вартість підприємства залежить від структури капіталу та джерел його фінансування;
вкладати кошти слід у ті інвестиції, очікувана рентабельність яких є вищою, ніж рівноважна рентабельність;
інвестори будуть байдужими щодо співвідношення необоротних та оборотних активів підприємства;
вартість підприємства за заданого рівня ризику визначається лише його потенційною прибутковістю.
Тест 7. Згідно з моделлю оцінки дохідності активів (CAPM)
ринкова ціна окремих акцій залежить від їх розрахункового (балансового) курсу;
ціна активів залежить від структури джерел їх придбання;
розмір премії за ризик вкладень в окремі активи дорівнює різниці між очікуваною нормою прибутковості фінансових інструментів та безризиковою процентною ставкою;
кошти слід вкладати лише в безризикові активи;
кошти слід вкладати в ті інвестиції, очікувана рентабельність яких є вищою, ніж рівноважна рентабельність, розрахована за САРМ.
Тест 8. Теорія агентських відносин при фінансуванні досліджує
конфлікт інтересів між капіталодавцем та капіталоодержувачем, який може виникнути в результаті асиметрії в інформаційному забезпеченні;
агентські послуги фінансових посередників;
оптимізацію фінансових відносин та умов відповідних договорів з метою узгодження інтересів принципала та агента;
способи оцінки дохідності активів;
оптимізацію структури капіталу підприємства.
Тест 9. Які із наведених тез теорію оптимізації портфеля інвестицій (за Г. Марковіцем) характеризують
систематичний ризик може бути мінімізований через диверсифікації інвестиційного портфеля;
вкладення заданого обсягу інвестиційного капіталу в один об’єкт інвестицій є ризикованішим, ніж інвестування цієї ж суми в різні об’єкти;
зменшення несистематичнго ризику портфеля інвестицій досягається за рахунок його диверсифікації;
рішення щодо фінансування та інвестування повинні прийматися узгоджено;
рівень заборгованості підприємства впливає на ціну залучення фінансових ресурсів.
Тест 10. Згідно з концепцією Марковіца інвестиційний портфель слід формувати за рахунок
фінансових активів, прибутковість яких перебуває у безпосередній функціональній залежності;
активів з максимальним кореляційним зв’язком;
комбінації активів з мінімальним кореляційним зв’язком між рівнями їх рентабельності;
активів з мінімальним рівнем ризику;
активів із середнім рівнем рентабельності.
Задачі
Задача 1. Визначити обсяги вхідних грошових потоків на підприємстві в рамках фінансової та інвестиційної діяльності (окремо), якщо відомі такі дані:
Підприємство отримало кредит у сумі 50 тис. грн.
У результаті емісії звичайних акцій на підприємство надійшло 100 тис. грн, у т. ч. спрямовано на збільшення статутного капіталу — 80 тис. грн, на збільшення додаткового капіталу — 20 тис. грн.
Обсяг виручки від реалізації продукції становив 350 тис. грн, в тому числі ПДВ.
Підприємство отримало дивіденди від володіння корпоративними правами іншого підприємства — 20 тис. грн.
Підприємство продало облігації внутрішньої державної позики — 40 тис. грн.
Задача 2. Оцінити доцільність вкладення коштів в окремі акції, використовуючи правило прийняття рішень за САРМ, за наявності таких даних:
Показник |
Акції А |
Акції Б |
Акції В |
1. Очікувана рентабельність, % |
11 |
12 |
14 |
2. -коефіцієнт |
0,9 |
1,5 |
1,3 |
3. Середня дохідність диверсифікованого портфеля інвестицій (rM), % |
10 |
10 |
10 |
4. Безризикова процентна ставка на ринку капіталів (і), % |
6 |
6 |
6 |
1 Gabler Wirtschaftslexikon. CD-Rom. 14. Auflage.
2 Boemle M. Untеrnehmensfinanzierung. — 12 Aufl. Verlag SKV Zuerich, 1998. — S. 33.
3 Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 13.
4 Политическая экономия: Учебник для вузов / В. А. Медведев, Л. И. Абалкин, О. И. Ожерельев и др. — М.: Политиздат, 1990. — С. 162.
5 Schmalenbach E. Kapital, Kredit und Zins in betriebswirtschaftlicher Beleuchtung. 4. Aufl., Koeln/Opladen 1961, S. 31.
6 Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. — 3-тє вид. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 185.
7 Питання, пов’язані з розрахунком та використанням Cash-flow, висвітлені в розд. 4 посібника.
8 Boemle M. Unternehmensfinanzierung. — S. 28.
9 Див.: Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А. М. Поддєрьогіна. — 3-тє вид. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 14.
10 Boemle M. Unternehmensfinanzierung. — S. 31.
11 Zur Unternehmensfinanzierung in Deutschland und Frankreich: Eine vergleichende Analyse // Deutsche Bundesbank, Monatsbericht, Oktober 1999. — S. 33.
12 Volkart R. Unternehmensfinanzierung und Kreditpolitik. — Zürich: Versus, 2000. — S. 19.
13 За Eilenberg G. Betriebliche Finanzwirtschaft: Einfuehrung in Investition und Finanzierung, Finanzpolitik und Finanzmanagement von Unternehmungen. 6. Aufl. — München, Wien: Oldenburg, 1997. — S. 323.
14 Див.: Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. 6, Aufl. — Wiesbaden: Gabler, 1995. — S. 1.
15 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. 10. Aufl. — München: Vahlen, 1999. — S. 17.
16 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 486—489.
17 Див.: Modigliani F., Miller M. H. The Cost of Capital, Corporation Finance, and the Theory of Investment // American Economic Review. — 1958. — № 48. — P. 261—297.
18 Markowitz H. M. Portfolio Selection // Journal of Finance. — 1952. — № 7. — P. 77—92.
19 Методика розрахунку середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта кореляції показників розглядається у відповідних підручниках зі статистики та теорії ймовірностей.
20 Boemle M. Untеrnehmensfinanzierung. — S. 53.
21 Назва згаданих ліній уперше вживається в працях В. Шарпа: Sharpe W. F. Capital Asset Prices: A Theory of Market Equilibrium under Conditions of Risk // The Journal of Finance, Vol. 1964. — P. 425; Sharpe W. F. Portfolio Theory and Capital Markets. — New Jork, 1970. — Р. 83—91.
22Druckarczyk J. Theori und Politik der Finanzierung. 2. Aufl. — München: Vahlen, 1993. — S. 235.
23 Значення показника RM залежить від тенденцій на ринку капіталів окремих країн і розраховується з використанням статистичних методів дослідження. У США, наприклад, значення цього показника приймається на рівні 5—6 %, в Швейцарії — 4—5 %.
24 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 119.
25 Див.: Ross S. A. Return, Risk and Arbitrage, in: Friend I., Bicksler J. L. Risk and Return in Finance, Vol. 1. — Cambridge/ Mass, 1977. — S. 189—218,
26 Arrow K. J. The Economics of Agency, in: Principals and Agents: The Structure of Business. — Boston, 1985. — S. 37—51.
27 Терещенко О. О. Теоретичні основи антикризового управління фінансами підприємств // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 4. — К.: КНЕУ, 2001. — C. 258.
28 Swoboda P. Betribliche Finanzierung, 3., ueberarb. Aufl. — Heidelberg, 1994. — S. 162.
29Lautenschlager P. Workout-Management: theoretische Fundierung und empirische Analyse des Managements von Problemkrediten im schweizerischen Kreditgeschäft. — Bern, Stuttgart, Wien: Haupt, 2000. — S. 32.
30 Finanzplannung und Kontrolle, Controlling zur finanziellen Unternehmensführung / von G. Mensch. — München; Wien: Oldenburg, 2001. — S. 173.