Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовой Алексейчик ворд 2007.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
176.14 Кб
Скачать

2. Технологічний розділ.

    1. Вибір методів отримання деталей

При виготовленні цього виробу були застосовані такі заготівельні операції: точіння, зачистка, гнуття. Необхідне обладнання для цих заготівельних операцій є: токарний верстат, свердлильний верстат, шліфувальна машинка. Був використаний трубний та листовий вид прокату. Ці данні приведенні у таблиці 3.

Таблиця 3. Вибір методів отримання деталей.

Складальна одиниця

Кільк.

Вид прокату

Операція

Обладнання

1

Трійник

1

Лиття

СБ

-

2

Втулка

1

Труба

Різка

Точіння

Зачистка

Ножиці кривошипні

Токарний верстат

Шліф машина

3

Перехідник

1

Пруток

Різка

Зачистка

Гнуття

Ножиці кривошипні Шліф машина

Трубогибний верстат

4

Накінечник

1

Труба

Різка

Зачистка

Точіння Свердління

Ножиці кривошипні Токарний верстат

Свердлиль-ний верстат

    1. Вибір способу та методу складання.

Для складання виробу „ Трійник ” я обрав послідовний спосіб складання.

Послідовний спосіб складання використовується, коли окремі вузли складаються послідовно, одна деталь за іншою, цей виріб є оптимальним для мого виробу.

Складання виробу „ Трійник ”

2

3

4

СБ-1

СБ-2

СБ-3

СБ-4

Виріб

Послідовність дій:

  1. Складаємо дет. поз. „2” з СБ-1, отримуємо СБ-2.

  2. Складаємо СБ-2 з дет. поз. „3”, отримуємо СБ-3.

  3. Складаємо СБ-3 з дет. поз. „4”, отримуємо Виріб.

Існує п’ять методів складання за технологічною класифікацією:

  1. Метод повної взаємозаміни.

  2. Метод групового підбору.

  3. Метод неповної взаємозаміни.

  4. Метод складання з використанням компенсаторів.

  5. Метод складання з індивідуальною підгонкою по місцю.

Я обрав метод „з неповною взаємозаміною, який передбачає неповну, а часткову заміну деталей без підгонки. Цей метод економічно доцільний при серійному виробництві та при виготовленні мого виробу „ Трійник ” .

    1. Вибір способів зварювання.

Зварювання неплавким електродом здійснюють на постійному і змінному струмі ручним, напівавтоматичним і автоматичним способами. Постійним струмом на прямій полярності зварюють корозієстійкі і жароміцні

сталі, мідь та її сплави, нікель і його сплави, титан, цирконій, молібден та

деякі інші метали завтовшки О1...6,0 мм.

Змінним струмом зварюють алюміній, магній і їхні сплави. При цьому

в ті напівперіоди, коли катодом є виріб, його поверхня бомбардується

важкими позитивними іонами аргону і відбувається так зване катодне

розпилення тугоплавких оксидних плівок алюмінію або магнію. Тому від-

падає потреба в застосуванні флюсів для їх видалення.

Імпульсно-дугове зварювання є ефективним для товщин 1...3 мм. Між електродом та виробом запалюється мало амперна дуга, яка підтримує дуговий проміжок в іонізованому стані (Ід.д.=10-15% Ізв.). періодично на дугу подаються імпульси струму, які утворюють зварні точки. При певній частоті імпульсів формується неперервний шов. Імпульсне введення теплоти дозволяє точно регулювати тепло вкладення і дає можливість зварювати без значних деформацій тонкий Ме, а також впливати на структуру металу шва та ЗТВ. Основні параметри процесу:

  • час імпульсу tзв. та паузи tп ;

  • форма імпульсу ;

  • ступень перекриття або крок зварювання ;

  • тривалість циклу зварювання Тц= tзв.+ tп. ;