5. Поліпшення угідь

До поліпшення угідь ставлять такі вимоги. Є два види поліпшення: корінне і поверхневе. В основному застосовують до кормових угідь.

Корінне – заміна малопродуктивного травостою культурних, докорінна зміна поверхневого шару грунтів внаслідок проведення складних меліоративних робіт:

• Осушення;

• Зрошення;

• Культурно-технічних робіт;

• Вапнування кислих грунтів;

• Гіпсування лужних грунтів;

• Землювання;

• Засипка понижень;

• Збір каміння;

• Зрізка і розрівнення купин;

• Залуження еродованих земель на схилах більше 7°.

При поверхневому поліпшенні виконують такі роботи:

1. Внесення добрив;

2. Підсів трав;

3. Вирівнювання поверхні;

4. Боронування території;

5. Дискування території.

Поверхневе поліпшення – заходи, які потребують поверхневої зміни стану рослинного покриву угідь і проводиться тоді, коли в травостої зберігаються цінні кормові трави, що дозволяють проводити культур-технічні заходи із збереження дернини.

На орних землях поліпшення проводиться шляхом осушення, зрошення, на територіях засмічених камінням збирають каміння, проводять підживлення, посів с.г. культур, що відповідають схемі чергування с.г. культур у сівозміні.

Тема 17: впорядкування території сівозмін

1. Завдання і зміст впорядкування території сівозмін.

Територію сівозмін впорядковують за придатністю грунтів, рельєфу і конфігурації з врахуванням внутрігосподарської спеціалізації розміщення відносно господарських центрів, міжгосподарських шляхів проводиться з метою формування оптимальної структури земельних угідь, посівних площ с.г. культур, поліпшення родючості грунтів, охорони земель від ерозії та інших антропогенних явищ, а також з метою використання високопродуктивної техніки при догляданні і зборі урожаю, забезпечення нормами поголів’я тварин.

Впорядкування території сівозмін включають розмір полів, робочих ділянок, полезахисних і водорегуллюючих лісосмуг, польових шляхів, станів, джерел водопостачання.

Кількість полів сівозмін залежить від конфігурації, с.г. культури, яку будуть вирощувати і спеціалізації.

Впорядкування території сівозмін повинно сприяти:

1. Створення умов для диференціації агротехніки, систематичного підвищення родючості грунтів, попередження ерозійних процесів.

2. Встановлення оптимальних територіальних умов організації польових робіт і використання висопродуктивної техніки та інших транспортних засобів.

3. Отримання стійких валових зборів урожаю зернових, просапних і кормових культур по роках ротації.

4. Забезпечення найменших капітальних затрат і річних витрат виробництва.

5. Надійний захист від ерозії.

6. Формування оптимальної екологічно-збалансованої структури змельних угідь і посівних площ.

7. Формування культурних агроландшафтів.

8. Оптимальне використання земельних часток-паїв.

2. Розміщення полів сівозмін

Поля сівозмін являють собою рівновеликі просторові частини сівозмінного масиву, які призначені для почергового вирощення на них с.г. культур і використання механізованих або ручних робіт, які необхідно для даної цілі.

В окремих випадках можуть проектуватись робочі ділянки – поля діляться на дрібніші частини, зокрема в залежності, від конфігурації поля, від пересічення поля інженерними комунікаціями, від грунтів і рельєфу території.

В залежності від с.г. зон, поля сівозмін проектують різних різних розмірів і конфігурації.

3. При проектування полів велике значення має величина і експозиція схилу.

Схили різної величини і експозиції відрізняються різним ступенем змиву, строками змиву і посіву, дозрівання с.г. культур.

Необхідно знати величину ухилу.

При проектування полів сівозмін потрібно враховувати природну родючість, агротехнічні і динамічні властивості грунтів. Від них залежить урожайність с.г. культур, строки і прийоми обробітку, проведення посіву, догляд за врожайністю, внесення окремих видів і норм добрив та пестицидів, продуктивність.

Поля сівозмін повинні бути приблизно рівної якості. Недопустимо включати в одне поле грунти різної родючості.

Найкраще рішення – таке рішення, коли поля повністю складаються із агротехнічно однорідних ділянок грунтів – це забезпечення проведення всіх польових робіт в оптимальні агротехнічні строки.

4. Розміщення с.г. культур у полях сівозмін.

Розміщення с.г. культур залежить від виду основної культури у сівозміні, який диктує кількість полів у сівозміні, від придатності грунту для вирощення певної культури. Набір с.г. культур визначає в сівозміні ротацію.