Умови Куруківської угоди:

1. Амністія усім учасникам повстання

2. Збільшення козацького реєстру до 6 тис., з яких 1 тис. повинна була постійно перебувати на Запоріжжі (у залозі), щоб не допускати туди втікачів з панських маєтків, а решта – на волості. Реєстр мав бути складений протягом шести тижнів, але лише після того, як повстанці розійдуться по домівках

3. Встановлювалася річна платня за службу в сумі 60 тис. злотих і додаткові виплати старшині

4. За реєстровими козаками зберігалося право обирати гетьмана, але затверджувати його мав король

5. Реєстровцям дозволялося жити і володіти землею лише на державних землях (королівщинах)

6. Козаки, які залишалися поза реєстром, поверталися під владу панів

7. Старшина зобов’язувалася не приймати до реєстру виключених з нього і придушувати всіляке «свавільство»

8. Козаки зобов’язувалися не втручатися в релігійні справи в Україні, відмовитись від морських походів і стосунків з іноземними державами

52. Коли відбулося повстання Т.Федоровича та які його наслідки?

1630 р. – повстання козаків, яке очолив Тарас Федорович Трясило, якого нереєстровці обрали своїм гетьманом. Успішні дії повстанців, чутки про дипломатичні контакти з Москвою і невдоволення найманців схилила Конецпольсського до переговорів. Переяславська угода 1630 року зберігала основні умови Куруківської угоди 1625, але козацький реєстр збільшувався з 6 до 8 тис. чол. Нереєстрові козаки мали повернутися в шляхетські маєтки, їм гарантувалась амністія. Козаки відхилили вимогу польської влади видати Тараса Федоровича. Переяславська угода стала тимчасовим компромісом між сторонами, адже поблажливе ставлення уряду Речі Пополитої до козаків було пов’язане з наближенням кінця Деулінського перемир’я з Московським царством.

52. Що являють собою «Статті для заспокоєння руського народу»? Коли їх було підписано?

1632 р. – на елекційному сеймі (що скликався для виборів короля) у Варшаві було визнано православну церкву. Новообраний король Владислав IV підписав «Пункти заспокоєння руського народу» («Пункти заспокоєння обивателів Корони і Великого князівства Литовського руського народу грецької релігії»), за якими було легалізовано (тобто офіційно визнано) існування православної церкви та її ієрархії. В них, зокрема, було остаточно визначено поділ Київської митрополії на унійну і православну та гарантувалась кожному свобода віросповідання, в тому числі православні отримали гарантії свого вільного існування та майнові запевнення.

52. Коли було засновано Київську колегію?

У 1632 р. він об’єднав Київ­ську братську школу з Лаврською школою і створив Києво-Могилянську колегію

52. Коли та з яких причин відбулося повстання І. Сулими? Які наслідки воно мало?

У 1635 році поляки посилили ізоляцію Січі. Для цього ними всього за півроку перед першим дніпровським порогом, що називається Кодак, була побудована і добре оснащена фортеця. Але виконати поставлене польським урядом завдання – не допустити зносин українського населення із Запорожжям – не вдалося. Жорстка розправа над Сулимою та його прибічниками не здатна була придушити козацький рух. Уряд Речі Посполитої почав переглядати реєстр і вилучати з нього всіх неблагонадійних. Такі дії викликали невдоволення козацтва і стали приводом до нового повстання.

52. Що таке «Ординація Війська Запорозького»?

Внаслідок козацьких заворушень та їхніх поразок в березні 1638 р. польський ухвалив постанову під назвою «Ординація Війська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої». Ординація мала перетворити українське реєстрове козацтво на залежний і підпорядкований владі Речі Посполитої підрозділ. Він повинен був допомагати полякам підтримувати свою владу в Україні й захищати південні кордони Речі Посполитої.

52. Коли відбулися битви під Боровицею та Кумейками?

1637 р. під час повстання Павлюка

52. Який зміст і походження терміна «Слобідська Україна»?

Слобідська Україна (Слобожанщина) - історична територія, що охоплює нинішні Харківську, Сумську та частину Донецької і Луганської областей України, Воронезької, Курської та Бєлгородської областей Росії. Селяни засновували тут слободи.

Слобода – новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква або магнати) звільняв на деякий час (зазвичай на 15-25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо).

52. Яке українське місто до перших десятиліть XVII ст. вважається найбільшим?

Львів мабуть

52. Яке головне місто Подільського воєводства?

Кам’янець-Подільська фортеця

52. Де з’явилася перша кирилична друкована книга та хто її видав?

Перша українська друкарня з’явилася наприкінці XV ст. в Кракові, яку заснував Швайпольт Фіоль, яка вважають першим українським друкарем. У 1491 р. він надрукував чотири богослужебні книги церковнослов’янською мовою, а передмови староукраїнською

52. Які заслуги І. Федорова?

1574 р. – вийшла перша українська книга «Апостол» (скорочена назва однієї з найважливіших богослужебних книг, що містить опис діянь апостолів та їх послання) і «Буквар» (перший на східнослов’янських землях підручник для навчання грамоти) І.Федорова у Львові

1581 р. – «Острозька Біблія», надрукована І.Федоровим за сприяння К.-В. Острозького. Перша повна Біблія слов’янською мовою.

52. Хто такий Ф. Скорина?

Білоруський книгодрукар. На поч. XVI ст. в Україні з’явилися його книги. У 1517 р. в Празі він надрукував «Псалтир», а 1519 р. – «Біблію Руську». Його книги були популярні на українських землях, про що свідчать їх рукописні копії.

52. Хто такі єзуїти? Які їх роль і місце у культурному розвитку України?

1569 р. на українських і білоруських землях розпочинає діяльність «Товариство Ісуса» (ордену єзуїтів). Наполеглива діяльність єзуїтів спричинила те, що їх прибічниками стало чимало магнатів і шляхти, яких вони навернули до католицизму (Радзивіли, Хоткевичі, Сапеги). Створення 1571 р. у місті Ярославі колегії – першого єзуїтського навчального закладу на українських землях. У 80-ті рр. ХVI ст. створюються перші єзуїтські місії у Львові, що поширюють свою діяльність на Волинь і Поділля. Єзуїтські колегії відкриваються у Львові, Перемишлі, Бересті, Острозі, Луцьку, Кам’янці, Вінниці, Барі, Овручі, Києві. Єзуїтські навчальні заклади забезпечували високий рівень освіти завдяки використанню досягнень гуманістичної педагогіки, створюючи конкуренцію протестантським школам. Єзуїти успішно залучали на свій бік інші верстви населення: захищали селян-кріпаків, виступаючи за скорочення панщини, підбурювали міщан проти магнатів-протестантів. Вплив контрреформаційних ідей на православну церкву в Україні виявлявся у поширенні серед церковних ієрархів прагнень до її вдосконалення.

52. Які заклади були основними центрами православної освіти у другій поло­вині XVI - першій половині XVII ст.?

Острозька академія і Києво-Могилянська колегія

52. Назвіть п’ять представників полемічної літератури

Цей вид літератури виникає після Берестейської унії. Це твори релігійного спрямування, у яких висувалися докази авторів, спрямовані проти поглядів їх супротивників.

Кирило Ставровецький видає «Зерцало богословія» – перша догматична праця в українському православ’ї.

Православні полемісти: Мелетій Смотрицький «Тренос» (Плач, 1609-1610); Захарія Копистенський «Палінодія» (Книга оборони, 1621-1622); Герасим Смотрицький «Ключ царства небесного» (1587), «Календар римський новий» (1587); Іван Вишенський «Послання до єпископів» (1610); Іов Борецький «Протестація» (1621).

Іван Вишенський: «Послання до єпископів», «Послання до всіх, в Лядській землі живущих», «Послання до князя Острозького», «Викриття диявола-світодержця».

Уніатські полемісти: Іпатій Потій «Унія», «Справедливе опісаніє собору Берестейського» (1596), «Календар римський новий» (1596), «Антиризис» (1599, польською мовою, 1600), «Оборона собору Флорентійського» (1603), листів до князя К. Острозького та канцлера Великого князівства Литовського Л. Сапеги та ін. ; Мелетій Смотрицький в обороні унії написав «Апологію».

52. Назвіть авторів найвідоміших граматик кінця XVI - початку XVII ст.

52. Хто був першим ректором Київської братської школи?

Іов Борецький

52. Ким був Станіслав Оріховський?