4.5.3. Доплати й надбавки до заробітної плати

Місячна заробітна плата працівників бюджетних установ може бути більшою за посадовий оклад за рахунок доплат і надбавок, різних за своєю економічною суттю та розмірами. Керівникам бюджетних установ у межах фондів заробітної плати, передбачених кошторисом доходів і видатків, надано право встановлювати своїм працівникам доплати:

• за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (до 100 % тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника);

• за суміщення професій (посад). Доплати одному працівникові максимальними розмірами не обмежуються й визначаються наявністю отриманої економії за тарифними ставками чи окладами суміщуваних посад працівників;

• за розширення зони обслуговування чи збільшення обсягу робіт (доплати одному працівникові максимальними розмірами не обмежуються й визначаються наявністю отриманої економії за тарифними ставками чи окладами, які могли б виплачуватися за умови дотримання нормативної чисельності працівників).

Надбавки працівникам у розмірі до 50 % посадового окладу здійснюються:

• за високі досягнення у праці;

• виконання особливо важливої роботи;

• складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу. Це обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ). У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи й порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються. Доплати за ненормований робочий день здійснюються в розмірі 25 % тарифної ставки за відпрацьований час.

Учителям, викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів здійснюється доплата за класне керівництво, перевірку зошитів і письмових робіт, за керів­ництво предметами, цикловими та методичними комісіями, за завідування навчальними кабінетами.

З 1 січня 2001 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 упроваджено виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення в разі надання щорічної відпустки. У 2001 році виплата надбавок за вислугу років здійснювалась в обсязі 50 % до встановлених розмірів, тобто за наявності педстажу:

• понад 3 роки — 5 %;

• понад 10 років — 10 %;

• понад 20 років — 15 %.

Заробітна плата державних службовців також формується з посадового окладу, доплат і надбавок (табл. 4.9).

Таблиця 4.9

РОЗМІРИ ДОПЛАТ ДО ПОСАДОВИХ ОКЛАДІВ ЗА РАНГИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

Ранг державного службовця	Розмір надбавки, грн
1-й	160
2-й	150
3-й	145
4-й	140
5-й	130
6-й	120
7-й	110
8-й	100
9-й	90
10-й	80
11-й	70
12-й	60
13-й	55
14-й	50
15-й	45

Їм установлюються доплати:

• за ранг, класний чин, спеціальне звання;

• за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників цих самих категорій персоналу (у разі хвороби, відпустки без збереження заробітної плати тощо) — до 50 % посадового окладу за основною роботою з використанням із цією метою до 50 % посадового окладу відсутнього працівника;

• за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників — жінок, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю й пологами, а також осіб, які перебувають у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш ніж до досягнення дитиною шестирічного віку — 30 % посадового окладу за основною роботою з використанням із цією метою економії заробітної плати на посадах, що їх обіймають відсутні з зазначених причин працівники.

Державним службовцям установлюються такі надбавки:

• за високі досягнення у праці (50 % до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг);

• за знання і використання в роботі іноземної мови (однієї європейської — 10 %, східної, угро-фінської або африканської — 15 %, двох і більше мов — 25 % посадового окладу);

• за вислугу років, яка виплачується щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг. Її розмір залежить від стажу державної служби:

• понад 3 роки — 10 %;

• понад 5 років — 15 %;

• понад 10 років — 20 %;

• понад 15 років — 25 %;

• понад 20 років — 30 %;

• понад 25 років — 40 %;

• за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності — у розмірі відповідно 15 і 20 % посадового окладу;

• за почесне звання «заслужений» у розмірі 15 % посадового окладу.

Військовослужбовцям установлюються надбавки:

• за вислугу років (25 % окладів грошового забезпечення);

• у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (15 % посадового окладу);

• за службу у Збройних силах України (40 % посадового окладу).

У бюджетних установах допускаються роботи у святкові та неробочі дні, викликані необхідністю обслуговування населення (медичні заклади, пансіонати і т. ін.). Оплата праці в ці дні здійснюється в подвійному розмірі:

• працівникам, праця яких оплачується за погодинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

• працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день виконувалась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота виконувалась понад місячну норму.

Праця відрядчиків у святкові та неробочі дні оплачується за подвійними відрядними розцінками.

Оплата в зазначених розмірах здійснюється за години, фактич­но відпрацьовані у святковий або неробочий день. Наприклад, якщо робота виконувалась з 22.00 години 31 грудня до 4.00 1 січня, оплаті в підвищеному розмірі підлягають 4 години (з 0.00 до 4.00).

Якщо працівники, яким установлено місячні оклади, залучалися до роботи у святковий чи неробочий день у межах місячної норми, їм крім окладу належить доплата, що визначається діленням кількості годин роботи у святковий чи неробочий день на місячний фонд робочого часу та множенням на розмір місячного окладу. Якщо робота проводилась понад місячну норму, розмір доплати визначається так само та множенням на коефіцієнт 2.

За роботу у святкові та неробочі дні замість доплати за бажанням працівника йому може бути надано інший день відпочинку протягом найближчих двох тижнів.

Оплата праці працівників згідно з КЗпП України в нічний час з 22.00 до 6.00 здійснюється в підвищеному розмірі, що встановлюється Генеральною чи галузевими угодами, колективним договором, але не менш як 40 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Спеціалістам, зокрема медичним, фармацевтичним та педагогічним працівникам, службовцям і робітникам закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, водіям санітарних автомобілів, які залучаються до роботи в нічний час, здійснюється доплата в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Медичним працівникам та службовцям, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також тим, хто працює у відділеннях (палатах) для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях, водіям санітарних автомобілів швидкої (невідкладної) медичної допомоги здійснюється доплата в розмірі 50 % годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Доплати за роботу в нічний час нараховують, виходячи з посадового окладу за штатним розписом, а робітникам — з установлених годинних тарифних ставок (посадових окладів на місяць).

Розрахунок нічних виконується за формулою:

,

.

До роботи в нічний час не залучаються вагітні жінки; жінки, які мають дітей віком до трьох років; особи, молодші вісімнадцяти років; інші категорії працівників, передбачені чинним законодавством.

Сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час у тій або іншій установі, організації. Порядок оплати праці сумісництва регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» з доповненнями та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим Міністерством праці України, Міністерством юсти­ції України та Міністерством фінансів України від 25.06.93 № 43. Цими документами визнано, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Умовно сумісництво працівників бюджетних установ можна поділити на «зовнішнє» і «внутрішнє». «Зовнішнє» сумісництво означає, що працівник працює в кількох установах, одна з яких є його основним місцем роботи. У разі «внутрішнього» сумісництва робота виконується в тій самій установі, в якій працівник є основним і сумісником у вільний від основної роботи час.

Праця сумісників оплачується за фактично виконану роботу. Заробітна плата, одержана за роботу за сумісництвом, під час обчислення середнього заробітку на основній роботі не враховується. Виняток становить заробітна плата:

• вчителів і викладачів, які працюють у кількох середніх загаль­ноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, педагогічних працівників дошкіль­них виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів;

• медичних і фармацевтичних працівників лікувально-профі­лактичних та санітарно-епідеміологічних закладів охорони здоров’я, установ соціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт.

Керівникам державних підприємств, установ і організацій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів, державним службовцям дозволяється працювати за сумісництвом тільки в науковій, викладацькій, творчій і медичній діяльності.

Висококваліфікованим спеціалістам народного господарства дозволяється здійснювати педагогічну діяльність у вузах за суміс­ництвом у робочий час до 4 годин на тиждень зі збереженням за ними заробітної плати за місцем основної роботи.

Положенням № 43 передбачено, що всі працівники мають право крім основної роботи й роботи за сумісництвом виконувати інші роботи, які не є сумісництвом:

• провадити педагогічну діяльність із погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік;

• виконувати обов’язки медичних консультантів установ охорони здоров’я в обсязі не більш як 12 годин на місяць з разовою оплатою праці;

• керувати аспірантами в науково-дослідних установах і вузах науковцям і висококваліфікованим спеціалістам, які не перебувають у штаті цих установ, з оплатою їхньої праці в розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом;

• завідувати кафедрою висококваліфікованим спеціалістам, зокрема тим, які обіймають керівні посади у вузах і НДІ з оплатою в розрахунку 100 годин на навчальний рік;

• виконувати інші роботи, які не є сумісництвом.

Робітникам бюджетних установ можуть установлюватися диференційовані надбавки до посадових окладів за високу професійну майстерність в таких розмірах:

• 3-го розряду — 12 %;

• 4-го розряду — 16 %;

• 5-го розряду — 20 %;

• 6-го й вищих розрядів — 24 %.

Водіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів — від 10 до 25 % встановленої тарифної ставки за відпрацьований час.

З 1 січня 2003 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієн­тів з оплати праці працівників установ, закладів та органі­зацій окремих галузей бюджетної сфери». Цією Постановою Кабінет Міністрів України затвердив схеми тарифних розрядів по­сад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, фахівців, технічних службовців і робітників, що дасть можливість упорядкувати оплату праці в окремих галузях бюджетної сфери, а також створити механізм підтримання на по­стійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці.

4.5.4. Нарахування на підставі середньої заробітної плати

Нараховуючи окремі виплати, виходять із середньої заробітної плати, яку обчислюють згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 з подальшими змінами. Зазначені виплати застосовуються в разі:

• надання працівникам щорічної відпустки та додаткових відпусток;

• виконання працівниками державних і громадських обов’язків;

• надання жінкам додаткових перерв для годівлі дитини;

• залучення працівників до виконання військових обов’язків;

• службових відряджень;

• інших випадків.

Державні гарантії права на відпустку встановлено Конституцією України, Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР, КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами. Основна щорічна відпустка надається тривалістю 24 календарні дні зі збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більш як 28 календарних днів.

Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам ос­віти та науковим працівникам надається щорічна основна відпуст­ка тривалістю до 56 календарних днів. Щорічна додаткова відпуст­ка надається медичним працівникам за роботу у шкідливих умовах праці та за особливий характер праці. Передбачено також додаткові відпустки у зв’язку з навчанням і творчі відпустки.

Дні відпустки оплачують на підставі виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпуст­ки, або виплати компенсації за невикористані відпустки. Якщо працівник працював в установі менш як рік, середній заробіток обчислюють на підставі виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа наступного місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка чи виплачуєть­ся компенсація за невикористану відпустку.

До середнього заробітку для оплати за час відпустки включають­ся всі види заробітної плати та допомога за тимчасовою непра- цездатністю. У підрахунку середнього заробітку не беруться до уваги одноразові виплати, натуральні видачі, пенсії, премії, які виплачуються поза чинними системами преміювання, різного роду компенсаційні виплати (добові, квартирні, оплата проїзду і т. ін.).

Щоб обчислити середньоденну заробітну плату, у цьому разі підсумковий заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період) потрібно поділити на відповідну кількість календарних днів року (або меншого відпрацьованого періоду) за відкиданням святкових і неробочих днів. Здобуте значення середньоденного заробітку множиться на кількість календарних днів відпустки. Святкові й неробочі дні, що припадають на період відпустки, якщо вони не збігаються з недільними днями, у розрахунок тривалості відпустки не включаються й не оплачуються.

Приклади нарахування відпускних.

1. Бібліотекареві надається відпустка з 01.04.2002 терміном 28 календарних днів. Його сумарний заробіток за 12 місяців — 1892 грн. На цей період припало 11 святкових і неробочих днів. Отже, сума відпускних, грн:

(149 грн 64 коп.).

2. Учителеві, прийнятому на роботу з 01.09.2001, відпустка надається 01.06.2002 терміном 56 календарних днів. З 1 по 11 квітня 2002 року йому надавалась відпустка без збереження заробітної плати. Сумарний заробіток за відпрацьований період (з 01.09.2001 по 01.06.2002) — 1435 грн. Сума відпускних, грн:

(538 грн 97 коп.),

де 273 — кількість календарних днів за відпрацьований період; 9 — кількість святкових та неробочих днів, які припали на цей період; 11 — кількість днів відпустки без збереження заробітної плати.

Аналогічно виконується розрахунок за період невикористаної відпустки в разі звільнення працівника. У цьому разі кількість днів невикористаної відпустки обчислюється діленням кількості днів установленої щорічної відпустки на 12 і множенням здобутого результату на кількість відпрацьованих місяців з моменту останньої відпустки.

Приклад розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки.

Учитель, прийнятий на роботу 01.09.2001, звільнився за власним бажанням 31.03.2002. За відпрацьований період йому належить компенсація за відпустку тривалістю 33 дні ((56 / 12) · 7), де 56 — термін повної відпустки, 7 — кількість відпрацьованих місяців. Компенсація за відпустку, грн:

(232 грн 59 коп.),

де 1459 — сумарний заробіток за 7 місяців; 212 — кількість календарних днів за відпрацьований період; 5 — кількість святкових і неробочих днів, які припадають на цей період.

За період виконання державних і громадських обов’язків (виклик до військкомату, участь у засіданнях суду як судового засідателя та інші випадки), коли він припадає на робочий час, працівникам гарантується збереження середнього заробітку. Середній заробіток за цей період визначається з розрахунку останніх двох місяців роботи перед місяцем, за який виплачується середній заробіток.

Для працівників, які пропрацювали в установі менш як два місяці, нарахування здійснюється на підставі середнього заробітку за фактично відпрацьований час.

Розрахунок середнього заробітку виконують, беручи до уваги всі виплати за фактично відпрацьований час, які мають постійний характер.

Допомога з тимчасової непрацездатності до середнього заробітку не включається.

4.6. Утримання із заробітної плати працівників

Утримання з заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ за переліком і економічним змістом не мають якихось особливостей і здійснюються згідно з чинним законодавством на загальних підставах (табл. 4.10).

Таблиця 4.10

УТРИМАННЯ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРЕЗ БУХГАЛТЕРІЮ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

№ з/п	Вид утримання	Характер утримання	Тривалість утримання
1	Прибутковий податок	Обов’язкове	Щомісячно
2	Внески до Пенсійного фонду	Те саме	Те саме
3	Внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття	— ” —	— ” —
4	Внески до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності	— ” —	— ” —
5	За виконавчими листами (аліменти)	— ” —	Періодично
6	За виконавчими надписами нотаріальних органів	— ” —	Разова
7	Профспілкові внески	За заявами працівників	Щомісячно
8	Надлишкові виплачені суми в результаті рахункових перевірок	Обов’язкове	Разова
9	Неповернуті підзвітні суми	Те саме	Те саме
10	Грошові нарахування, накладені державними органами контролю	— ” —	Періодично
11	Штрафи, накладені в адміністративному порядку	— ” —	Разова
12	За невідпрацьовані дні використаної відпустки	— ” —	Те саме
13	За товари, продані у кредит	— ” —	Періодично
14	Безготівкові перерахування на рахунки з вкладів у банках	За заявами працівників	Те саме
15	Безготівкові перерахування внесків за договорами добровільного страхування	Те саме	— ” —
16	За отримані в банках позики	— ” —	— ” —
17	Інші утримання	— ” —	— ” —

Прибутковий податок з доходів громадян утримується відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 № 13-92 з подальшими змінами й доповненнями та інструкції «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої Державною податковою інспекцією України від 21.04.93 № 12 з подальшими змінами й доповненнями. Згідно з цими нормативними документами об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Усім платникам податків присвоюється ідентифікаційний код.

До сукупного місячного (одержаного протягом календарного місяця) оподатковуваного доходу включаються доходи, одержані громадянами в будь-якій формі та за будь-яких умов незалежно від джерел, крім тих доходів, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу. Це такі доходи:

• допомога з державного соціального страхування й державного соціального забезпечення (крім допомоги з тимчасової непрацездатності);

• суми одержуваних аліментів;

• державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються за умовами добровільного страхування пенсій;

• компенсаційні виплати у грошовій та натуральній формі в межах норм, передбачених чинним законодавством (за винятком компенсації за невикористану відпустку) — суми плати за на­вчання та утримання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб; державні стипендії видатним діячам науки, освіти, фізичної культури і спорту, що призначаються відповідно до Указу Президента України від 14.02.96 № 128 «Про державні стипендії видатним діячам науки, освіти та культури»; Державні премії України в галузі науки і техніки, Державні премії України імені Т. Г. Шевченка, Державні премії України з архітектури; вартість благодійної, зокрема гуманітарної допомоги, яка надходить у вигляді коштів або майна на користь осіб (від благодійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування); інші виплати;

• інші доходи.

Сукупний оподатковуваний дохід зменшується:

• на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано дохід, установленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму. З 02.09.96 згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.96 № 762/96 неоподатковуваний мінімум становить 17 гривень;

• одному з родичів на суму неоподатковуваного мінімуму на кожну дитину віком до 16 років за умови, якщо місячний сукупний оподатковуваний дохід не перевищує розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат, установленого чинним законодавством;

• на суму до десяти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір попередніх пільг:

• громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи й віднесені до І та ІІ категорій;

• інвалідів війни І групи — на суму до п’яти неоподатковуваних мінімумів:

а) учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій із захисту колишнього СРСР із тих військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії та партизанів;

б) військовослужбовців і призваних на навчальні перевір- ні збори військовозобов’язаних, які проходили службу у скла­ді обмеженого контингенту радянських військ у Республі- ці Афганістан та в інших країнах, де в цей період велись бойові дії;

в) інвалідів з дитинства, інвалідів І і ІІ груп, крім інвалідів війни І групи;

г) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до ІІІ і ІV категорій;

д) інші громадяни.

Дія цих пільг протягом календарного року поширюється на доходи, одержувані громадянами за місцем основної роботи.

Кабінет Міністрів України може своїми постановами надавати додаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян.

Прибутковий податок із сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи (навчання) обчислюється за такими ставками (табл. 4.11). Для обчислення прибуткового податку сукупний оподатковуваний дохід приймається в цілих гривнях без копійок, а розрахована сума податку — у гривнях з копійками.

Таблиця 4.11

ЦИФРОВА ШКАЛА СТАВОК ПРИБУТКОВОГО ПОДАТКУ ЗА ОСНОВНИМ МІСЦЕМ РОБОТИ

Місячний сукупний оподатковуваний дохід	Ставки та розміри податку
До 17 грн (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму)	Не оподатковується
18 — 85 грн (від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів)	10 % суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму
86 — 170 грн (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів)	6 грн 80 коп. + 15 % суми, що перевищує 85 грн
171 — 1020 грн (від 5 до 60 неоподатковуваних мінімумів)	19 грн 55 коп. + 20 % суми, що перевищує 170 грн
1021 — 1700 грн (від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів)	189 грн 55 коп. + 30 % суми, що перевищує 1020 грн
1701 грн і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів)	393 грн 55 коп. + 40 % суми, що перевищує 1700 грн

Із сум доходів, отримуваних громадянами не за місцем основної роботи, податок нараховується до джерел виплат за ставкою 20 %.

Установа, яка здійснює виплату заробітної плати працівникам не за місцем їхньої основної роботи, зобов’язана не пізніше 30 днів після виплати направити органу державної податкової інспекції за місцем проживання громадян довідку про суму виплаченого доходу й утриманого податку (ф. № 2). Довідка має бути зареєстрована в журналі вихідної кореспонденції установи, а до податкового органу надіслана з повідомленням. При цьому копія довідки залишається в установі.

Податок протягом року обчислюється із суми місячного сукуп­ного оподатковуваного доходу за наведеними щойно ставками з урахуванням розмірів пільг. Бюджетні установи після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в установах банків коштів на виплату належних працівникам сум перераховують до бюджету суми нарахованого й утриманого прибуткового податку за минулий місяць. Коли закінчується календарний рік, визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Сума прибуткового податку за рік обчислюється з урахуванням середньомісячного доходу та сплаченого протягом року податку з доходів. Обчислення податку й перерахунок установи здійснюють до 1 лютого наступного за звітним року, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються до податкової інспекції за місцем проживання кожного такого працівника.

Громадяни, які мають доходи крім основного місця роботи, зобов’язані вести облік доходів. Із закінченням календарного року до 1 квітня до податкової інспекції за місцем проживання подається Декларація про доходи, одержані з 1 січна по 31 грудня поточного року або за інший період року (ф. № 1). Схему оподаткування працівників бюджетних установ як фізичних осіб наведено на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Схема оподаткування доходів працівників бюджетних установ

Згідно з Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженими Постановою Верховної Ради України від 14.01.98 № 16/98-ВР, працівники бюджетних установ є платниками страхових внесків із пенсійного страхування; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; страхування на випадок безробіття. Розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюється Верховною Радою України на календарний рік у відсотках одночасно з затвердженням Державного бюджету України, якщо інше не передбачено законами України з окремих видів загальнообов’язкового держав­ного соціального страхування. Діючі розміри внесків з кожного виду страхування розглядаються в підрозд. 4.9.

Утримання на користь третіх осіб і організацій із заробітної плати працівників можуть бути здійснені за виконавчими листами судів, фінансових органів та в інших випадках. Суму утримань розраховують як визначений процент заробітку, наприклад, аліменти (25, 33 і 50 % тієї суми заробітної плати, яка залишається після відрахування податків). Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 № 146 «Про види заробітку (доходу), що підлягають обліку при відрахуванні аліментів», затверджено перелік видів заробітку, з яких утримуються аліменти. Передбачено, що утримування аліментів із працівників здійснюється з усіх видів заробітку й додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом: з основної заробітної плати, усіх видів доплат і надбавок до неї, грошових і натуральних премій, відпускних, оплати за понаднормовану роботу, за роботу у святкові й вихідні дні, допомоги з тимчасової непрацездатності.

Утримання аліментів не здійснюється з вихідної допомоги в разі звільнення, одноразових премій, допомоги на поховання та інших видів доходу.

Підставою для утримання вартості товарів, куплених у кредит, є до­ручення-зобов’язання, видане установі торговельною організацією з відмітками про суми, які належать до утримання. Ця сума утримується з заробітної плати працівників щомісячно однаковими частками протягом строку, зазначеного в дорученні-зобов’язанні, при цьому першого місяця утримується щомісячна частка й неподільна частина суми.

Вклади в установи банків і внески органам страхування за договорами добровільного страхування утримують із заробітної плати за заявами (дорученнями) працівників, перераховуючи на їхні рахунки відповідно установам банку та органам страхування однаковими частками, зазначеними в заяві, доти, доки працівник не подасть заяву про їх припинення.

Кодексом Законів про працю України встановлено обмеження на відрахування з заробітної плати працюючих. Так, згідно зі статтею 128 цього Кодексу під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір утримань (відрахувань) не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Утримання з заробітної плати працівників підлягають періодичному контролю. Так, правильність нарахування утримуваних податків і зборів крім місцевих фінансових органів і різних фондів перевіряють працівники бухгалтерії установи. Одночасно вони перевіряють повноту і правильність утримань за виконавчими документами та інші утримання.

4.7. Порядок оформлення розрахунків із працівниками та виплата заробітної плати

Заробітна плата в більшості бюджетних установ виплачується двічі на місяць: за першу половину місяця — аванс у розмірі 50 % заробітку за мінусом сум податків, належних до утримання в установленому порядку. За другу половину місяця — фактичний місячний заробіток за вирахуванням авансу й утримань.

На виплату планового авансу складається платіжна відомість (ф. № 389). Відомість складається по установі в цілому або за окремими її структурними підрозділами та містить такі реквізити: табельний номер кожного працівника, прізвище, ім’я, по батькові, сума авансу, розписка в отриманні. За наявності в окремих працівників невиходів на роботу в першу половину місяця постає потреба зменшити суму планового авансу. З цією метою керівники структурних підрозділів чи установ подають до бухгалтерії довідку стосовно зміни планового авансу (ф. № 420), в якій щодо кожного працівника зазначається кількість днів невиходів усього й через хворобу зокрема.

За другу половину місяця заробітна плата, як правило, видаєть­ся за розрахунково-платіжною відомістю (ф. № 49). У ній відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами оплат, суми утримань і вирахувань, а також сума до видачі на руки за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою. Підставою для складання розрахунково-пла­тіжних відомостей є накази про зарахування, звільнення й переміщення працівників відповідно до затверджених штатів і ставок заробітної плати; документи з обліку відпрацьованого часу й виробітку (табелі обліку використання робочого часу, наряди, картки обліку виробітку); лікарняні листки, розрахунково-пла­тіжні відомості за минулий місяць; виконавчі листи судових органів; доручення-зобов’язання за товари, продані у кредит; платіжні відомості на видачу авансу та інші.

Під час складання цих відомостей у бухгалтерії використовуються таблиці тарифних ставок, ставок податків, довідники з трудового законодавства та інші дані, що полегшують підрахунок заробітної плати, утримань і вирахувань з неї. З працівниками, які йдуть у відпустку, розрахунки здійснюються в записці-роз­рахунку ф. № 425, а належна їм заробітна плата виплачується за платіжною відомістю ф. № 389. Нараховані, утримані та виплачені суми за цими відомостями включаються в розрахунково-платіжну відомість за поточний місяць. При цьому у стовпці «Сума до видачі» робиться прочерк, а виплачені суми записують­ся за відповідним табельним номером у стовпці «Виплати в міжрозрахунковий період».

Платіжні, розрахунково-платіжні відомості підписують працівники, які склали й перевірили їх. На титульній сторінці робить­ся напис, що дозволяє видачу готівки з каси за підписом керівника установи й головного бухгалтера з зазначенням строку виплати заробітної плати та загальної суми, належної до виплати.

У централізованих бухгалтеріях платіжні та розрахунково-платіжні відомості складаються роздільно за кожною обслуговуючою установою. Відомості підписують керівник обслуговуючої установи, керівник групи обліку і складач, після чого робиться дозволяючий напис на виплату заробітної плати за підписом керівника установи, при якій створено централізовану бухгалтерію, і головного бухгалтера.

Облік заробітної плати й відповідних розрахунків є найбільш трудомісткою ділянкою облікової роботи, а тому практично в усіх бюджетних установах ця робота виконується на персональних комп’ютерах (ПК). За цих умов змінюється весь технологічний процес оброблення облікової інформації (рис. 4.4).

Заробітна плата видається з каси в триденний термін, по закінченні якого розрахунково-платіжна (платіжна) відомість закривається. У ній навпроти прізвищ працівників, які не отримали заробітну плату, касир ставить штамп чи робить напис від руки «Депоновано» і складає реєстр депонованих сум. У кінці відомос­ті касир робить напис про фактично виплачену суму заробітної плати та суму, яка підлягає депонуванню, звіряє ці суми з загальним підсумком відомості та підписує її.

Після ретельної перевірки відміток, зроблених касиром у платіжних і розрахунково-платіжних відомостях, і підрахунку виданих і депонованих сум на виплачені суми заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який оформляється в установ­леному порядку й реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. На платіжних і розрахунково-платіжних відомостях проставляється дата й номер видаткового касового ордера, за яким здійснено списання коштів у касі.

Сума невиданої заробітної плати повертається на поточний (реєстраційний) рахунок наступного дня після закінчення терміну виплати заробітної плати.

Депонована заробітна плата видається за видатковими касовими ордерами чи депонентськими картками.

Рис. 4.4. Схема інформаційної моделі виконання розрахунків із заробітної плати

У бюджетних установах практикують виплату заробітної плати працівникам через банкомати (рис. 4.5), використовуючи насамперед дебетові пластикові картки, прикладом яких можуть бути Cirrus Maestro, VISA Eleсtron. Згідно з укладеним договором кожному працівникові установи в банку-емітенті відкривається картковий рахунок і видається банківська картка, за допомогою якої можна отримувати заробітну плату та інші виплати в будь-який час за місцезнаходженням банкомату, а також розплачуватися за товари й послуги в торговельно-сервісній мережі. Сума заробітної плати, що належить до виплати працівникам, перераховується платіжним дорученням на транзитний рахунок банку — з одночасним поданням реєстру зарахування на спеціальні карткові рахунки співробітників установи.

Рис. 4.5. Схема організації виплати заробітної плати через банкомати за допомогою дебетових пластикових карток:

1 — укладання договору про надання послуг;

2 — укладання договору про відкриття карткового рахунка;

3 — виготовлення пластикової картки і присвоєння PIN-коду;

4 — перерахування суми заробітної плати на транзитний рахунок банку;

5 — подання до банку реєстру зарахування на карткові рахунки працівників;

6 — розподіл коштів із транзитного на карткові рахунки;

7 — операції трансакції;

8 — видача клієнтові сліпа;

9 — видача працівникові розрахункового листка.

Така організація виплати заробітної плати багато в чому зручна як для банків, так і для бюджетних установ та їхніх працівників (табл. 4.12).

Згідно зі статтею 115 КЗоМ України, а також статтею 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, заробітна плата виплачується раніше. Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати» визначено, що підприємства, установи й організації всіх форм власності компенсують своїм працівникам втрату частини доходів у разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців. Бюджетні установи повинні виплачувати компенсацію за рахунок коштів відповідного бюджету.

Таблиця 4.12

ПЕРЕВАГИ ВИДАЧІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЧЕРЕЗ КАРТКОВІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ

Для бюджетної установи

Для працівників установи

1. Скорочуються витрати, пов’язані з організацією виплати заробітної плати 2. Знижуються витрати установи: — на інкасацію готівкових коштів; — отримання, перевезення і зберігання готівки; — забезпечується безпека та охорона грошових коштів; — утримання штату касирів 3. Процес видачі заробітної плати стає безпечним 4. Забезпечується конфіденційність розмірів оплати праці. 5. Підвищується касова дисципліна 6. Зменшується (зникає) сума депонованої заробітної плати

1. Стає можливим безпечно й зручно носити із собою будь-яку кількість коштів у безготівковій формі 2. Уможливлюється одержання готівкових коштів у будь-якому банкоматі банку-емітента та «чужих» банкоматах 3. Забезпечується цілодобовий доступ до коштів на рахунку за допомогою платіжної картки і PIN-коду 4. Забезпечується гарантія збереження коштів у разі втрати картки 5. Постає можливість збільшити фактичну суму заробітної плати за рахунок нараховуваних банком відсотків на середньоденні залишки коштів на карт-рахунках (від 2 до 5 % річних)

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про оплату праці» контроль за дотриманням своєчасної виплати заробітної плати здійснюють:

• Міністерство праці та соціальної політики України і його органи;

• фінансові органи;

• органи Державної податкової інспекції;

• профспілки та інші органи, що представляють інтереси працівників.

Посадові особи, які винні в несвоєчасній виплаті заробітної плати, згідно з законодавством України можуть бути притягнуті до адміністративної та кримінальної відповідальності.

4.8. Синтетичний і аналітичний облік заробітної плати й пов’язаних з нею розрахунків

Для обліку розрахунків із працівниками за всіма видами заробітної плати призначено пасивний субрахунок № 661 «Розрахунки із заробітної плати» рахунка № 66 «Розрахунки з оплати праці». За кредитом цього субрахунка відображаються нараховані суми, а за дебетом — утримання, вирахування, виплати, суми депонованої заробітної плати. Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця.

Заробітна плата, нарахована працівникам за відпрацьований час або за виконану роботу, для бюджетних установ становить фактичні видатки за кодом економічної класифікації 1111 «Заробітна плата». За кодом 1112 обліковуються нараховані за поточний місяць суми грошового забезпечення військовослужбовців.

На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування.

Суми, утримані та вирахувані з заробітної плати відображають­ся за дебетом субрахунка № 661, при цьому залежно від виду утримань кредитуються різні субрахунки:

• субрахунок № 641 «Розрахунки за платежами і податками до бюджету» — на суму податків, належних до перерахування до бюджету;

• субрахунок № 641 «Розрахунки з пенсійного забезпечення» — на суму утриманих внесків до Пенсійного фонду;

• субрахунок № 652 «Розрахунки із соціального страхування» — на суму внесків до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності;

• субрахунок № 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття» — на суму внесків до фонду соціального страхування на випадок безробіття;

• субрахунок № 663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані у кредит» — на суми утримань із заробітної плати за дорученнями-зобов’язаннями працівників;

• субрахунок № 664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки із вкладів у банках» — на суми, які утримано з заробітної плати на підставі письмової заяви кожного окремого працівника й належить перерахувати на рахунки за вкладами. У разі перерахування сум до установ банків цей субрахунок дебетується;

• субрахунок № 665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування» — на суми страхових внесків, утриманих із заробіт­ної плати на підставі списків і доручень, переданих до бухгалтерії страховим агентом. У разі перерахування сум на рахунок органів державного страхування цей субрахунок дебетується;

• субрахунок № 666 «Розрахунки із членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків» — на суми утриманих із заробітної плати профспілкових внесків. Безготівкові розрахунки за профспілковими внесками здійснюються за наявності письмових заяв членів профспілки або тоді, коли таку умову передбачено колективним договором. У разі перерахування членських внесків галузевій профспілці цей субрахунок дебетується;

• субрахунок № 667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків» — на суми, утримані з заробітної плати працівників за зобов’язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку згідно з чинним законодавством. У разі перерахування сум з поточних (реєстраційних) рахунків цей субрахунок дебетується;

• субрахунок № 668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання» — на суми, утримані з заробітної плати за виконавчими листами та іншими документами. У разі перерахування сум отримувачам цей субрахунок дебетується;

• субрахунок № 671 «Розрахунки з депонентами» — на суми депонованої заробітної плати.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати й утримань з неї відображаються на підставі розрахунково-платіж­них відомостей у Зведенні розрахункових відомостей із заробіт­ної плати та стипендій — типова форма № 405 (бюджет), яке є одночасно й меморіальним ордером № 5 (табл. 4.13). Записи у формі систематизуються за кодами функціональної класифікації установами, що її обслуговує централізована бухгалтерія, за видами коштів спеціального фонду.

У разі автоматизованого обліку розрахунків з оплати праці використовується форма № 405 — авт. (бюджет). У бухгалтеріях військових формувань складають два реєстри: меморіальний ордер № 5-1 «Зведення розрахункових відомостей з грошового забезпечення військовослужбовців» і меморіальний ордер № 5-2 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати». До меморіального ордера додаються всі документи, які є підставою для нарахування заробітної плати (табелі, витяги з наказів і т. ін.).

Таблиця 4.13

	Типова форма № 405 (бюджет)
	Затверджено
(назва установи)	Наказом Державного казначейства
	України від 27.07.2000 № 68

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ

Код за ДКУД

М ЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 5 за ________________ 20 ___ р.

Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій

№ з/п	Зміст операції	Дебет субрахунка	Кредит субрахунка	Сума
1	2	3	4	5
1	Нараховано заробітної плати	80__, 81__	661
2	Нараховано стипендій	80__, 81__	662
3	Нараховано допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю	652	661
4	Нараховано внесків на обов’язкове соціальне страхування	80__, 81__	652
5	Нараховано внесків на обов’язкове пенсійне страхування	80__, 81__	651
6	Нараховано внесків на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття	80__, 81__	653
7	Депоновано неотриману заробітну плату, стипендію	661, 662	671
8	Утримано за товари, продані у кредит	661	663

Закінчення табл. 4.13

№ з/п	Зміст операції	Дебет субрахунка	Кредит субрахунка	Сума
9	Утримано прибутковий податок із громадян	661, 662	641
10	Утримано за безготівковим перерахунком на рахунки за вкладами в банки	661	664
11	Утримано на обов’язкове пенсійне страхування	661	651
12	Утримано внесків на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття	661	653
13	Утримано за договорами добровільного страхування	661	665
14	Утримано за безготівковим перерахунком суми членських профспілкових внесків	661, 662	666
15	Утримано за позиками банку	661	667
16	Утримано за виконавчими документами	661, 662	668
17	Нараховано внесків фонду соціального страхування від нещасних випадків	80, 81	654
Сума оборотів за меморіальним ордером ____________________________________

Виконавець: _______ ________ ________________ Перевірив: _________ __________ ___________________

(посада) (підпис) (ініціали і прізвище) (посада) (підпис) (ініціали і прізвище)

Г оловний бухгалтер: __________ ___________________ «__» __________ 20 __ р. Додаток на ____ аркушах

( підпис) (ініціали і прізвище)

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» працівникам бюджетних установ може виплачуватися допомога й компенсації за рахунок Фонду Чорнобиля. Бухгалтерські проведення з обліку операцій, пов’язаних із виплатами цієї допомоги та компенсацій, наведено в табл. 4.14.

Таблиця 4.14

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПЛАТАМИ ДОПОМОГИ ТА КОМПЕНСАЦІЙ ГРОМАДЯНАМ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

№ з/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Надійшли на рахунки кошти для виплати допомоги та компенсацій	311, 321	673
2	Нараховано допомогу та компенсації відповідно до чинного законодавства	673	674
3	Нараховано виплати, пов’язані з підвищеною опла­тою праці, наданням додаткової відпустки	673	661
4	Отримано до каси кошти на виплату допомоги й компенсацій	301	311, 321
5	Видано з каси працівникам кошти з виплати допомоги та компенсацій	661, 674	301

Меморіальний ордер підписує виконавець, особа, що його перевірила, та головний бухгалтер.

Аналітичний облік за субрахунком № 661 ведеться на картках-довідках ф. № 417, які відкриваються окремо на кожного працівника. На лицьовому боці картки-довідки ф. № 417 наводяться дані про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, табельний номер, ідентифікаційний код, професія, посада, розмір окладу, рік народження, утримання з заробітної плати, пільги за податками та інші дані. У картках щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами. Одночасно друкуєть­ся машинограма такого самого змісту «Розрахунковий листок» (табл. 4.15). На кожного військовослужбовця відкривається «Карт­ка особового рахунка військовослужбовця» ф. № 54.

Таблиця 4.15

Київський юридичний університет. Кафедри