Практичне заняття 5. Побудова моделі ефективного керівника державної організації, установи (ділова гра)

Час підготовки – 2 години.

Мета підготовки: на основі систематизованих знань слухачів сформувати у них навички критично-аналітичного підходу до управлінської діяльності керівника шляхом колективної роботи над побудовою моделі ефктивного керівника.

Питання, що пропонуються на обговорення:

1. Складові портрету сучасного ефективного керівника державної організації, установи.

2. Вироблення алгоритму побудови моделі ефктивного керівника.

3. Ділова гра (робота в командах): Побудова моделі ефективного керівника. Представлення-обгрунтування командами підготовлених моделей.

4. Обговорення результатів ділової гри та обмін думками за темою.

Готуючись до відповіді на перше запитання, слухачам необхідно повторити пройдений матеріал за темою “Керівник в державних інституціях”, зосередивши увагу на усвідомленні та розумінні взаємодії двох взаємопоєднаних складових, а саме: професійної (праця в професії) та особистісної (людина в професії).

Слухачам необхідно детально проаналізувати запропоновані методи впливу керівника на підлеглих.

Готуючи відповідь, слухачі самостійно заповнюють попередньо роздані їм бланки експрес-тестів, зокрема: “Ваш характер”; “Ваш рівень самооцінки”; “Ваш стиль керівництва”; “Чи жорсткий ви керівник”; “Чи ефективний Ви керівник?” та готують обгрунтовані пояснення отриманих результатів.

Відповідь на друге запитання вимагає від слухачів підготовки до заняття макету моделі сучасного керівника із зазначенням у ній обов’зкових елементів.

З цією метою слухачі мають зосередити увагу на таких його етапах:

- визначення критеріїв побудови моделі,

- професійна складова та складання професіограми керівника,

- особистісна складова та складання психограми керівника.

Готуючись до відповіді на третє питання, слухачам необхідно пригадати правила роботи в командах та попередньо намітити свою роль у такій команді.

Відповідь на четверте питання вимагає попередньої підготовки кожного із слухачів до міні-виступу у процесі обміну думками щодо результатів ділової гри, обговорюваних проблем та власного бачення себе як майбутнього керівника.

Список рекомендованої літератури:

1. Куртиков Н.А. Психология и социология управления. Учеб. пособие. – М.: Государственный университет управления, Книжный мир, 2007. – С. 246-254.

2. Новіков Б.В., Сініок Г.Ф., Круш П.В. Основи адміністративного менеджменту: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 350 с.

3. Платонов С.В., Третяк В.И., Черкасов В.В. Искусство управленческой деятельности. – К.: ООО «Издательство Либра», 1996. – 416 с.

4. Подоляк Я.В. Психология управления: теория и практика менеджмента. – Х., 2004. – 292 с.

5. Шикун А.Ф., Филинова И.М. Управленческая психология: Учеб. пособие / А.Ф.Шикун, И.М.Филинова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 250 с.

Практичне заняття 6. Поняття, структура та зміст морально-етичних компонентів як складових управлінської діяльності

( тема “Мораль та культура в управлінні державними організаціями і установами”)

Термін – 4 години

Мета - усвідомити об’єктивний характер, зміст і необхідність врахування морально-етичних складових в управлінській діяльності керівника.

Питання для вивчення:

1. Сутність, структура та суспільна роль етики.

2. Управлінська етика: сутність та призначення.

3. Структуризація морально-етичних компонентів в управлінській діяльності керівника.

4. Принципи запобігання і вирішення морально-етичних питань (проблем) в управлінні державними організаціями і установами.

Методичні рекомендації:

Спираючись на знання про сутність, структуру та суспільну роль етики і управлінської етики, головну увагу слід зосередити на усвідомленні об’єктивного характеру, методології виокремлення і змісту морально-етичних компонентів (складових) в управлінській діяльності керівника в державних організаціях і установах. Морально-етичні складові процесу управління нерідко з боку керівників недооцінюються у навіть ігноруються, що суттєво знищує ефективність управління і результати функціонування організації (установи). Важливо зрозуміти, глибоко усвідомити цей причинно-наслідковий зв'язок (чому так відбувається ?).

Для того, щоб ефективність управління була більш високою, щоб проблем морально-етичного характеру виникало якомога менше, щоб такі проблеми при їх появі вирішувалися якісно, необхідно (бажано), щоб суб’єкти управління (керівники) керувалися певними правилами-вимогами, тобто принципами. Це буде сприяти створенню у колективах здорового морально-психологічного клімату, більш повній реалізації потенційних можливостей кожного працівника (держслужбовця).

Управлінська етика – система етичних знань і практичних рекомендацій, зорієнтованих на управлінську діяльність. Це зразки кращого досвіду морального вирішення конкретних управлінських проблем. Її призначення – забезпечити етичними знаннями тих, хто здійснює управлінські функції.

Етика – галузь знань (наука) про сутність моралі, закони її виникнення, розвитку і функціонування, про формування моральності у суспільстві.

Мораль суспільства – органічна єдність моральної свідомості ( як форми суспільної свідомості ) і моральної практики в суспільстві. У зазначеному сенсі мораль є таким імперативно – оцінним способом ставлення людини до дійсності ( до себе у тім числі), котрий регулює поведінку людей з точки зору принципового протистояння добра і зла, справедливості і несправедливості. Добро – це все моральне, а зло – все аморальне. Мораль завжди є певна вимога, веління, що його висуває перед людиною громадська думка або голос власного сумління. Імператив – це веління. Залежно від розуміння що таке добро, а що таке зло, люди обирають певну лінію поведінки, життєву позицію.

Підходи до виокремлення і структуризації морально-етичних складових в управлінській діяльності. Перший підхід – через визначення в загальній структурі діяльності тих компонентів, що наповнені морально-етичним змістом: цілі і завдання діяльності і засоби, що використовує управлінець; реакція керівника на зміст зворотних зв’язків; мотиви управлінських зусиль керівника. Другий підхід - через визначення основних напрямів зусиль морально – етичного характеру в управлінській діяльності керівника з урахуванням суб’єктів його взаємодії:

• Морально-психологічне забезпечення життєдіяльності організацій, установ.

• Цілеспрямоване моральне виховання підлеглих.

• Правильна (бажана) у морально етичному сенсі побудова службових ( і не тільки) відносин : а) зі старшими начальниками; б) з підлеглими; в) в системі відносин координації (по горизонталі);

• Моральне регулювання відносин серед підлеглих.

Ці два підходи в єдності дають можливість системно враховувати і вирішувати в управлінні питання морально-етичного характеру.

Принципи запобігання і вирішення морально-етичних питань в управлінській діяльності керівника організації, установи: принцип першості призначення при використанні та оцінці тих чи інших структур, сил, засобів; принцип довіри підлеглим, поваги їх честі та гідності; принцип моральної рівності усіх суб`єктів системи, якою управляють; принцип зворотного морального зв’язку; принцип надійного морального захисту усіх членів організації; принцип постійного морального стимулювання, заохочення ефективної діяльності підлеглих з урахуванням важливості, значущості завдань, що вирішуються; принцип самозабезпечення моральної невразливості керівника, його моральної взірцевості.

Контрольні питання:

1. Надайте визначення етики і моралі.

2. Надайте визначення управлінської етики, у чому полягає її призначення.

3. Розкрийте місце та роль етики управління в управлінській діяльності.

4. У чому полягає об’єктивний характер морально-етичних компонентів в управлінській діяльності керівника?

5. Яким чином можна виокремити морально-етичні складові в управлінській діяльності керівника?

6. У чому полягає зміст принципів запобігання і вирішення морально-етичних питань в управлінській діяльності керівника?

Список рекомендованої літератури:

1. Діловий етикет. Етика ділового спілкування – 2-е вид. – К.: Атерпрес, 2004-с. 5-10; 35-92.

2. Коновская М.Б.Етикет. – СПб.: Сова, 2005.

3. Малахов В.А. Етика: Нав. пос. К.: Либідь, 1996.

4. Морозов А.В. Управленческая психология: Учебник . – 3е изд.- М.: Академический проект, 2006. - с. 163 – 211.

5. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту. – К.: Кондор, 2006 – с. 609-624.

6. Резніченко В.І., Михно І.Л. Довідник - практикум офіційного, дипломатичного, ділового протоколу та етикету. – К.: УНВЦ «Рідна мова», 2003 – с. 156-273.

7. Секреты умелого руководителя . – М.: Экономика, 1991- с. 89-152

8. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник, 2-е видання – К.: Академвидав, 2007. – с. 456-461.

9. Шеломенцев В.М. Етикет и культура общения : Уч. Пос. – К,: ООО «Оверич», 1995.

Самостійна робота 17. Етична культура співробітника-управлінця державної організації (установи).

Термін – 4 години

Мета – усвідомити сутність і зміст етичної (моральної) культури співробітника-управлінця (керівника) державної організації, установи, її вплив на ефективність управління, результативність функціонування організацій, необхідність формування високої моральної культури у управлінських кадрів.

Питання для вивчення :

1. Сутність і структура моральної культури особистості.

2. Морально-етичні вимоги до працівника державної організації, установи ( до держслужбовця).

3. Зміст етичної культури керівника в основних формах його управлінської діяльності.

Методичні рекомендації.

Головну увагу слід зосередити на усвідомленні правової визначеності етичних вимог до працівника державної установи (організації), на вимогах морально-етичного характеру до керівника з урахуванням основних форм його управлінської діяльності: ділова службова бесіда; оцінка діяльності підлеглого; вирішення кадрових питань; повсякденне спілкування з підлеглими; зовнішній вигляд тощо.

Моральна (етична, морально-етична) культура особистості – сукупність, органічна єдність моральної свідомості і моральної практики (моральних знань, потреб, інтересів, цінностей, переконань, почуттів, волі, звичок, стосунків, дій). Людей оцінюють перш за все не за їхніми словами, а за конкретними діями, поступками, лінією поведінки, життєвою позицією.

Правова визначеність моральних вимог до держслужбовців - міститься в Законі України «Про державну службу». Необхідно опрацювати цей закон у зазначеній частині.

Висока моральна культура керівника передбачає ретельне дотримання ним вимог етикету в усіх формах і проявах його управлінської діяльності, а також в повсякденному спілкуванні з підлеглими.

Контрольні питання:

1. Що таке моральна культура особистості?

2. Яка структура моральної культури особистості?

3. Перерахуйте загальні морально-етичні вимоги до держслужбовця.

4. Яким морально-етичним вимогам має відповідати керівник при: проведенні службової наради; веденні телефонної розмови; проведенні службової бесіди; повсякденному спілкуванні з підлеглими?

Список рекомендованої літератури.

1. Діловий етикет. Етика ділового спілкування – 2-е вид. – К.: Атерпрес, 2004-с. 5-10; 35-92.

2. Коновская М.Б.Етикет. – СПб.: Сова, 2005.

3. Малахов В.А. Етика: Нав. пос. К.: Либідь, 1996.

4. Морозов А.В. Управленческая психология: Учебник . – 3е изд.- М.: Академический проект, 2006. - с. 163 – 211.

5. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту. – К.: Кондор, 2006 – с. 609-624.

6. Резніченко В.І., Михно І.Л. Довідник - практикум офіційного, дипломатичного, ділового протоколу та етикету. – К.: УНВЦ «Рідна мова», 2003 – с. 156-273.

7. Секреты умелого руководителя . – М.: Экономика, 1991- с. 89-152

8. Хміль Ф.І., Основи менеджменту: Підручник, 2-е видання – К.: Академвидав, 2007. – с. 456-461.

9. Шеломенцев В.М., Етикет и культура общения : Уч. Пос. – К,: ООО «Оверич», 1995.