Угорщина

Уго́рщина (угор. Magyarország [ˈmɒɟɒrorsaːɡ] — «Мадярщина») держава в Центрально-Східній Європі.

Межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході і Австрією — на заході.

Площа так званої "великої (історичної) Угорщини" до її поділу у 1919 — 324 900 км².

З 1999 член НАТО, з 2004 — ЄС.

[ред.] Назва

Після повалення комуністичного режиму країна тривалий час офіційно мала назву Угорська Республіка (угор. Magyar Köztársaság), проте з 1 січня 2012 набрала чинності нова конституція, яка офіційно затвердила скорочену назву Угорщина (угор. Magyarország).^[2][3][4][5]

[ред.] Природа

Мапа Угорщини

Детальніше у статті Географія Угорщини

Угорщина розташована в північній частині Середньодунайського басейну, замкненого на заході Альпами, на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками. Дунай ділить Угорщину на дві частини. На схід від Дунаю знаходиться Велика Середньодунайська низовина — Альфельд, обмежена на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора — Кекеш (1015 м), правобережжя Дунаю займає Дунантуль — височина з горбами 150—200 м, яка перетинається смугою невисоких (400—700 м) Середньоугорських гір (Задунайське середньогір'я). На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд), обмежена Шопронськими і Кесегськими горами (передгір'я Альп) висотою 500—800 м. Ріки Угорщини належать до водного басейну Дунаю. Озера — Балатон (596 км²), Веленце (26 км²), Фертьо (23 км²); водосховище Кишкьоре. Клімат Угорщини помірно континентальний.

Див. також: Геологія Угорщини та Гідрогеологія Угорщини

[ред.] Історія

Детальніше: Історія Угорщини

[ред.] До 895

Детальніше: Паннонія, Гуни та Аварський каганат

Давньоугорська ташка із Глоговця (сучасна Словаччина).

Римська імперія завоювала території на захід від Дунаю між 35 та 9 роками до Р.Х. З 9 року до Р.Х. й до 4 століття Паннонія була частиною Римської імперії, займаючи зокрема й територію сучасної Угорщини. Згодом сюди прийшли гуни, що створили сильну імперію. Після занепаду гунської держави тут мешкали германські остґоти, ланґобарди й гепіди, а також багатоетнічні авари. Наприкінці 9 ст. територію теперішньої Угорщини населяли слов'яни й авари. Напередодні приходу угрів землі Тисо-Дунайської низовини було поділено між Східним Франкським королівством, Першим Болгарським царством та Великою Моравією. Крім того, авари продовжували бути етнічною більшістю цих земель наприкінці 9 століття; сучасні джерела ^{[6] [7]} та зростаюча кількість археологічних знахідок свідчать, що групи аварів пережили занепад своєї імперії.

Угри (мадяри) на чолі з Арпадом перейшли Карпати зі сходу й оселилися на Тисо-Дунайській низовині 895 року ^{[7] [8]}. Згідно з мовознавчими дослідженнями, вони походили від ураломовного населення, що мешкало на лісистих землях між Волгою та Уралом ^[9].

[ред.] Середньовічна Угорщина 895–1526

Детальніше: Королівство Угорське (1000 — 1918) та Угорські походи на Європу

Угорські походи в 10 столітті.

Як федерація об'єднаних племен Угорщина виникла 895 року, за 50 років після розвалу Імперії Каролінгів за Верденським договором 843 року, перед об'єднанням англо-саксонських королівств. Спочатку Угорське князівство складалося з напівкочових народів, однак протягом 10 століття воно пережило трансформацію у християнську державу. Ця держава добре функціонувала, а її військова потужність давала змогу угорцям проводити військові кампанії від Константинополя до території сучасної Іспанії.^[10] Угорці завдали щонайменше трьох значних поразок Східній Франкській імперії між 907 та 910 роками.^[11] Пізніша поразка угорців у битві на Лехському полі 955 року поклала тимчасовий кінець більшості їхніх кампаній на чужі землі, принаймні в західному напрямку.

[ред.] Турецькі війни 1526–1699

[ред.] Габсбурзький період (1770–1914)

Детальніше: Австрійська імперія та Австро-Угорщина

[ред.] Міжвоєнний період 1918–1939

Детальніше: Королівство Угорщина (1920—1946)

[ред.] Друга світова війна 1939–1945

Детальніше: Угорщина (1944-1945)

[ред.] Комуністичний період 1947–1989

Детальніше: Угорська Народна Республіка

[ред.] Третя Угорська республіка (після 1989)

[ред.] Адміністративний поділ

Детальніше у статті Адміністративний поділ Угорщини

Адміністративний поділ — 19 областей (медьє) та місто Будапешт.

Адміністративний поділ Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Територія Угорщини поділяється на регіони (угор. Magyarország régiói), які поділяються на медьє (області), які в свою чергу поділяються на райони або кіштершеги (kistérség). Наразі Угорщина поділена на 7 регіонів, які поділені на 20 адміністративних одиниць (19 медьє та місто Будапешт), а медьє — усього на 173 райони, одним із яких є Будапешт. Місцеві органи самоврядування представляють мери і муніципальні збори, які формуються шляхом виборів. Термін повноважень — 4 роки.

Також є 23 міста з правами медьє (угор. megyei jogú városok). Місцева влада цих міст має розширені повноваження, але незалежними територіальними одиницями вони не є. Крім адміністративних центрів, це Шопрон, Годмезевашаргей, Дунауйварош, Ерд та Надьканіжа.

[ред.] Медьє

Угорщина поділена на 19 медьє (областей) та місто, прирівняне до них — Будапешт. Сучасний адміністративний поділ було введено 1950 року.

Адміністративний поділ Угорщини

Назва	Адміністративний центр	Площа (км²)	Населення (осіб)	Щільність населення (осіб/км²)	Кількість населених пунктів
Бач-Кишкун	Кечкемет	8 445	541 584	64	119
Бараня	Печ	4 430	402 260	91	301
Бекеш	Бекешчаба	5 631	392 845	70	75
Боршод-Абауй-Земплен	Мішкольц	7 247	739 143	102	355
Чонґрад	Сегед	4 263	425 785	100	60
Феєр	Секешфегервар	4 359	428 579	98	108
Дьйор-Мошон-Шопрон	Дьйор	4 208	440 138	105	174
Гайду-Бігар	Дебрецен	6 211	550 265	89	82
Гевеш	Егер	3 637	323 769	89	119
Яс-Надькун-Солнок	Солнок	5 582	413 174	74	75
Комаром-Естерґом	Татабанья	2 265	315 886	139	76
Ноґрад	Шальґотар'ян	2 546	218 218	86	129
Пешт	(Будапешт)	6 393	1 124 395	176	186
Шомодь	Капошвар	6 036	334 065	55	244
Саболч-Сатмар-Береґ	Ньїредьгаза	5 936	583 564	98	228
Толна	Сексард	3 703	247 287	67	108
Ваш	Сомбатгей	3 336	266 342	80	216
Веспрем	Веспрем	4 493	368 519	82	225
Зала	Залаеґерсеґ	3 784	269 705	78	257

[ред.] Економіка

Економіка Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Національний банк Угорщини

Planned general government net lending 2005-2010.

Зміст  [сховати]  1 Загальна інформація 2 Угорщина після Другої світової війни 3 Економіка Угорщини в нові часи 4 Див. також 5 Джерела

[ред.] Загальна інформація

Угорщина – індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, конструкційних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна. Гол. транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай). Будапешт – центральний вузол транспортної системи Угорщини. Будапештські летовища Феріхедь-1 і Феріхедь-2 обслуговують як внутрішні, так і міжнародні авіалінії.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП – $ 49,7 млрд. Темп зростання ВВП – 5,1 %. ВВП на душу населення – $4920. Прямі закордонні інвестиції – $ 890 млн. Імпорт (нафта і нафтопродукти, природний газ, текстиль і вироби з нього, залізо і сталь, машини, засоби пересування) – $ 28 млрд (г.ч. Німеччина – 28,2%; Австрія – 9,6%; Італія – 7,6%; Росія – 6,5%). Експорт (транспортні машини, одяг, взуття, хімічні продукти, ліки, нафтопродукти, залізо і сталь) – $ 26 млрд (г.ч. Німеччина – 36,6%; Австрія – 10,6%; Італія – 5,8%; Нідерланди – 4,7%).

Ключові промислові комплекси знаходяться в Дебрецене і Дьєре. Традиційні металургійні центри - Дунауйварош і Мішкольц. 70% території Угорщини займають сільськогосподарські угіддя. Ліси покривають 17% території. Головні аграрні райони країни знаходяться на рівнинах центральної і східної частин Угорщини.

[ред.] Угорщина після Другої світової війни

Протягом двох десятиріч після закінчення Другої світової війни Угорщина перетворилася з переважно аграрної країни в індустріально-аграрну країну.

У післявоєнний період основною структурною зміною в системі трудових ресурсів став перетік робочої сили з сільського господарства (в якому в 1949 працювало більше половини всіх зайнятих країни) в промисловість. У 1949-1983 число зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості зросло до 857 000, тоді як в сільському господарстві поменшало до 1 113 000 чоловік. Зареєстроване в 1992 число зайнятих розподілялося таким чином: 29% - в промисловості; 15% - в охороні здоров'я, соціальній інфраструктурі і культурі; 14% - в сільському і лісовому господарстві; 13% - в торгівлі; і 9% - на транспорті і в сфері телекомунікацій. Збільшилася частка працюючих жінок: у 1949 вони становили тільки 25% зайнятих, але в 1994 ця цифра становила 52,8%. У другій половині 1990-х частка жінок в числі зайнятих знизилася до 49,8%. Перехід до капіталізму на початку 1990-х років викликав різке зростання рівня безробіття: число зареєстрованих безробітних збільшилося з 79 521 чол. в 1990 до 657 331 чол. в кінці 1993. Однак починаючи з 1994 процент безробіття став знижуватися і досяг 10% в кінці 1998.

[ред.] Економіка Угорщини в нові часи

У 1990 Угорщина почала перехід до вільної ринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були прийняті на початку 1990-х років, однак головні реформи почалися в 1995. Інвестиції в угорську економіку: 1995 - понад 4 млрд дол., 1996 і 1997 по 3,6 млрд дол.

У 1980 валовий внутрішній продукт (ВВП) Угорщини був приблизно еквівалентний 20 млрд. дол. або біля 2000 дол. на душу населення. У кінці 1980-х років почалася стагнація ВВП, а протягом перехідного періоду 1990-х років в економіці обсяг ВВП став меншати. У 1991 ВВП був на 11,9% нижче за рівень 1990. Надалі ВВП збільшувався.

У 1997 структура енергозабезпечення така: бл. 69,3% - вуглеводневі джерела, 12,6% - вугілля, 10,1% - ядерна енергія, 7% електроенергії імпортується, 1,0% - деревина. Спостерігається тенденція до суттєвого збільшення частки АЕС (частка АЕС Paks у 2001 - 40%). У 1997 Угорщина споживала 37 215 мегават годин електроенергії, 93% які вироблялися в країні.

Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, будівельних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна.

Валовий внутрішній продукт Угорщини у 1980 - близько $20 млрд. (близько $2000 на душу населення). У кінці 1980-х рр. почалася стагнація ВВП. У 1990 Угорщина почала перехід до вільноринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були вжиті на початку 1990-х рр., але головні реформи почалися 1995. Протягом перехідного періоду 1990-х рр. обсяг ВВП меншав (у 1991 ВВП був на 11,9% нижчий за рівень 1990-го). Надалі ВВП зростав.

Інвестиції в угорську економіку: 1995 — понад $4 млрд, 1996 і 1997 - по $3,6 млрд.

[ред.] Енергетика

Структура енергозабезпечення: бл. 69,3% — вуглеводневі джерела, 12,6% — вугілля, 10,1% — атомна енергія, 1,0 — деревина (1997). Є тенденція до суттєвого збільшення частки атомної енергії (частка АЕС "Пакш" у 2001 — 40%).

Річне споживання електроенергії - 37 215 мегават-годин, з яких 93% вироблялися в країні (1997). Угорщина імпортує електоренергію з України.

[ред.] Транспорт

Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай).

Будапешт — центральний вузол транспортної системи Угорщини.

Будапештські летовища Феріхедь-1 і Феріхедь-2 обслуговують як внутрішні, так і міжнародні авіалінії.

Корисні копалини Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Зміст  [сховати]  1 Загальна інформація 2 Окремі види корисних копалин 3 Див. також 4 Джерела

[ред.] Загальна інформація

Угорщина має обмежені мінеральні ресурси. Єдиною корисною копалиною, виявленою в значних кількостях, є боксити. Крім того, важливі корисні копалини – природний газ, буре вугілля, нерудні корисні копалини, будматеріали. Після відкриття родов. Речк (1959) У. розширила сировинну базу міді, свинцю, цинку і молібдену. Є невеликі родов. нафти, зал. і марганцевих руд:

Основні корисні копалини Угорщини станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
	Підтверджені	Загальні
Боксити, млн т	300	350	1,1 (Al2O3)	1,1
Золото, т		48	1,4 г/т
Марганцеві руди, млн т	30	43	18 (Mn)	0,8
Мідь, тис. т	1500	3700		0,2
Нафта, млн т	17,5
Природний горючий газ, млрд м3	90			0,1
Свинець, тис. т	50	300	1,3 (Pb)
Вугілля, млн т	3675	9520
Цинк, тис. т	150	900	3 (Zn)	0,1
Уран, тис. т	0,37	0,37	0,12

[ред.] Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. Згідно з даними [Mining Annual Review 2002] ресурси нафти в Угорщині на 2002 р. складають 22 млн т. Родов. нафти і газу пов'язані в осн. з неогеновими пелітовими відкладами. До пліоценових нижньопаннонських піщаних горизонтів приурочені нафтогазові родов. Будафа, Ловасі і Кунмадараш-Татарюлеш. Всі поклади пластово-склепінчастого характеру, місцями з літологічним або тектонічним екрануванням. До пліоценових нижньо- і верхньопаннонських пісковиків приурочені родов. Бабоча-Гьоргетег, а також частково – Баттонья, Пустафьольдвар і Альдьйо. Газове родов. Хайдусобосло належить до пліоценових верхньо- і нижньопаннонських пісковиків, сарматських оолітових вапняків і флішевої серії верхньої крейди і еоцену. На заході країни у верхньотріасових доломітах і верхньокрейдових вапняках Надьлендьєльського підняття виявлено 14 нафтових масивних покладів. Газонафтове родов. Кішкунхалаш Північносхідний приурочене до міоценових уламково-карбонатних утворень, а також до вивітреної зони кристалічного фундаменту і мезозойських карбонатних товщ. На сході країни газоконденсатний поклад Шаркадкерестур приурочений до масивної пастки висотою бл. 400 м в тріщинних, вивітрених породах кристалічного виступу.

Запаси метану у вугільних покладах бас. Мечек (Mecsek) оцінюються в 140 млрд м³.

Вугілля. Родов. вугілля представлені в осн. бурим вугіллям і лігнітом. Видобувні запаси вугілля за даними [Mining Annual Review, 2002] на 2001 р складають: 198 млн т – кам'яного вугілля, 194 млн т – бурого вугілля і 2 700 млн т лігніту. Більшість родовищ лігніту в країні відомі і досліджені. Лігніт знайдений тільки в двох місцевостях – Torony, Bukkabrany. Єдиний бас. коксівного вугілля – Мечек. Потужність вугільних пластів 0,4-7,4 м, падіння до 40о, зольність 38,2%. Характерні високий вміст метану і схильність вугілля до раптових викидів газу і самозаймання. Біля Печа і Комло на південному заході є невеликі запаси низькосортного антрациту. До пізньої крейди відносять утворення мезозойського буровугільного бас. в передгір’ї Баконь. В вугленосній товщі є 5-7 пластів бурого вугілля загальною потужністю 12-15 м. Нижча теплота згоряння робочого палива 16,6 МДж/кг, зольність 21%. Частину буровугільних родов. передгір'я Баконь відносять до еоцену (бас. Оросланський і Татабанський). Загальні запаси бурого вугілля категорій А+Б+С1 складають бл. 3,2 млрд т.

Марганець, залізо. Розвідані запаси марганцевих руд укладені в родов. Уркут, залізних руд знаходяться в районі Мішкольца (на північному сході) – родов. Рудабанья (відоме з ХІІІ ст.). Потужність пластів марганцевої руди – 1-12 м, вміст марганцю 14-26%.

Боксити. За запасами бокситів У. займає 2-е місце в Європі (після Греції). Осн. родов. зосереджені в центральній частині країни і належать до крейдової доби. Розрізняють декілька типів покладів: пластові (Іскасентдьйордь, Халімба, Надьєдьхаза), лінзоподібні (Ньїрад, Іхаркут), карстові (Іхаркут, Феньофьо), тектонічно-ґрабенні (Баконьослоп, Феньофьо), гніздові (Надьхаршань) та їх комбінації. Потужність покладів 1-100 м, мінеральний склад: Аl₂О₃ 46-58%, SiO₂ 1-10%, Fe₂O₃ 17-27%, TiO₂ 2-3%. Найбільш типові бокситові родов. – Халімба і Ньїрад.

Поліметали та мідь. Єдине родов. свинцево-цинкових руд – Дьйондьйошоросі. Ресурси мідних руд У. пов’язані з родов. Речк ((Recsk)), розташованим на захід від гір Матра (в східній Угорщині). Руди містять 1-2% Pb, 4-5% Zn і 0,2-0,4% Cu. Родов. розробляється підземним способом.

Неметалічні корисні копалини. Великі запаси неметалічних мінералів локалізовані в приблизно 2 000 родовищах і проявах, загальні ресурси яких складають 16 000 млн т. З нерудних к.к. відомі родов. вогнетривких глин, бентоніту, каоліну, а також нерудних буд. матеріалів. За станом на 01.01.2001 р. промислові запаси глин для будівельної кераміки оцінювалися в 960 млн т, вапняку для цементу – 1350 млн т, штучного каменя – 2 млрд т, будівельного гравію – 2,8 млрд т, будівельного піску – 300 млн т, перліту – 28 млн т, діатоміту – 10 млн т, вогнетривкої глини – 10 млн т, тонкої керамічної глини – 7 млн т. За запасами перліту У. займає 4-е місце серед країн ЄС (2003).

Гірнича промисловість Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Зміст  [сховати]  1 Загальна інформація 2 Окремі галузі 3 Наукові установи, підготовка кадрів, періодика 4 Контактна інформація 5 Див. також 6 Джерела

[ред.] Загальна інформація

У 1990 р. Угорщина перейшла до ринкової економіки. Лібералізація умов гірничого виробництва і мінеральної розвідки, закриття нерентабельних кар'єрів стали основними етапами відходу від державної монополії. В кінці ХХ ст. у структурі гірничої пром-сті У. осн. місце займають паливно-енергетична і бокситова пром-сть. У. імпортує нафту, нафтопродукти, газ, кам. вугілля, кокс, зал. руду, кольорові метали. Частка гірничої промисловості у ВВП складає 0,3 % (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 25700 чол. Максимальний видобуток вугілля – понад 30 млн т. спостерігався в 1963-65 рр., нафти – бл. 2 млн т – протягом 1977-1986 рр., природного газу – бл. 7 млн т. – в 1977 і 1984-86 рр., бокситів – понад 3 млн т. – в 1974-1989 рр. Стан розвитку гірничої промисловості У. в кінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст. проілюстровано в табл.:

Динаміка видобутку сировинних матеріалів в Угорщині в кінці ХХ ст. (млн т.)

Сировинні матеріали	1986	1990	1994	1998
Нафта	2,0	1,9	1,7	1,2
Природний газ, млрд м³	7,3	5,1	5,3	4,0
Кам’яне вугілля	2,7	2,0	1,0	0,9
Буре вугілля	15,5	11,5	6,0	6,0
Лігніт	6,0	5,0	6,7	7,6
Уранова руда	0,7	0,6	0,4	-
Марганцева руда	0,1	0,1	0,1	0,1
Боксити	3,0	2,6	0,8	0,9
Цемент та сировина для виробництва вапна	8,2	7,8	5,5	5,7
Будівельні та сировинні м-ли	9,1	6,4	6,9	7,2
Пісок і щебінь	32,5	27,8	19,8	22,4
Сировина для керамічної промисловості	6,3	5,8	4,6	3,9

 

Видобуток мінералів і виробництво металів в Угорщині на межі ХХ-ХХІ ст. (тис. т).

Продукт	1999	2000	2001
Сира нафта	1 243	1 136	1 063
Природний газ, млн м³	3 100	3 000	3 500
Кам'яне вугілля	738	726	573
Буре вугілля	6 008	5 207	4 702
Лігніт	7 696	7 873	8 043
Марганцева руда	10,0	10,0	4,1
Боксити	900	1 046	1 000
Бентоніт	9,3	4,8	5,2
Перліт	148	150	151
Пісок скляний (всі види)	665	673	507
Алюміній	295	-	-
Сталь	1 900	1 969	2 056

[ред.] Окремі галузі

Нафта та природний газ. Угорщина добуває невелику кількість нафти і природного газу зі свердловини в басейні Сегеда і районі Залу на південному заході країни. У 1998 тут було видобуто 3,5 млн т нафти і 4,7 млрд куб. м природного газу. Щорічно країна імпортує бл. 9 млн т. сирої нафти (переважно з Росії). Сиру нафту переробляють на заводі в Szazhalombatta, який виробляє бензин, дизельне пальне, мастила. Ринок нафтопродуктів розподілений так: 90% – MOL Rt., 10% – Shell, ÖMV, Total, ARAL, Avanti , Esso, Conoco, Tomoil і Agip.

Видобуток та споживання природного газу в У. в 1999 відповідно склав: 3,5 та 11,6 млрд м³. Більшу частину (59% в 2000 р) газу У. імпортує з Росії, крім того – з Франції і Німеччини. Контракти з Росією Угорщина уклала до 2015 р. Водночас для зниження залежності від Росії у 1996 р. був введений в дію газопровід HAG, який зв’язує Угорщину з газовою мережею Західної Європи. Прогноз споживання газу в У. на 2005 р. – 17,6 млрд куб.м.

Дослідження, виробництво, рафінування і торгівлю у нафтовому секторі здійснює компанія MOL Rt, мета якої – досягти провідних позицій на ринку вуглеводневих продуктів у Центральній і Східній Європі.

Марганець. Єдиний працюючий марганцевий рудник в країні – Urkut. Його рудний резерв – 36 млн т гарантує виконання гірничих робіт на поточному виробничому рівні протягом 14 років.

Уранові руди видобувалися в Угорщині з 1995 біля Kovagoszolos (на північ від гір Mecsek). Видобуток руди сягав 900 тис. т/рік на 4-х кар'єрах. Але в кінці 1990-х рр. рудники закрилися внаслідок вичерпання кондиційних руд.

Нерудна сировина. Щорічний видобуток неметалічних мінералів – бл. 50 млн т/рік. У 1999 р видобуток нерудних матеріалів в Угорщині склав (тис.т): бентоніт – 9, каолін – 5, перліт – 148. Видобуток цегельної глини і виробництво черепиці почалися в Угорщині у 2-й половині 19 ст. 100 років тому на 292 заводах перероблялося 3,6 млн т цегельної і 183 тис. т вогнетривкої глини. Між 1-ю і 2-ю світовими війнами 344 цегельних заводи були модернізовані. Після націоналізації економіки їх кількість поменшала з 198 в 1947 р. до 130 в 1975 р.

У 2000 р. в країні було видобуто 6,9 млн т глини, 8,2 – штучного каменя, 26 – гравію, 3,6 – будівельного піску, 150 тис. т – перліту, 20 – вогнетривкої глини, 7 – керамічної глини, 2 – діатоміту і вироблено 6 млн т цементу. При цьому в промисловості будматеріалів діяли 248 піщаних кар'єрів, 237 гравійних, 134 з видобутку каменя, 89 – глин, 52 – вапняку, 17 – керамічної глини, 16 – вогнетривкої глини [Ind. ceram. et verr. - 2001. - № 971. - Р. 346-350].

Див. також: Корисні копалини Угорщини, Історія освоєння мінеральних ресурсів Угорщини та Гірнича промисловість Угорщини

[ред.] Політика

З поч. 2000-х років в Угорщині значно підсилився вплив соціалістів. Тодішній уряд Угорщини був сформований соціалістом Ференцем Дюрчанем (Ferenc Gyurcsány).

[ред.] Зовнішня політика

Угорщина була членом Організації Варшавського договору і Ради Економічної Взаємодопомоги, а в політичному, військовому та економічному відношенні була тісно пов'язана з Радянським Союзом.

1955 - Угорщина стала членом ООН.

1973 - приєдналася до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

1982 - встановила відносини зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом.

У квітні 1994 Угорщина звернулася з проханням про вступ до Європейського Союзу і увійшла в п'ятірку колишніх комуністичних країн, що склали «перший призов» країн, які прагнули стати членами ЄС.

Є членом Ради Європи та Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю.

У липні 1997 країни НАТО запросили Угорщину (разом із Польщею та Чеською Республікою) стати в 1999 повним членом Північноатлантичного альянсу. Угорський уряд в листопаді 1997 провів всенародний референдум з цього питання. Понад 85% виборців взяли в ньому участь, проголосувавши за вступ Угорщини в НАТО.

[ред.] Членство у міжнародних організаціях

Членство у міжнародних організаціях — ООН, ОБСЄ, РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, ЄС.

[ред.] Міждержавні відносини Україна-Угорщина

Угорська Республіка однією з перших визнала державну незалежність України.

Одразу після оголошення результатів Всеукраїнського референдуму, 3 грудня 1991 Угорщина встановлює дипломатичні відносини з Україною і перетворює Генеральне консульство Угорської Республіки у Києві у Посольство Угорської Республіки в Україні. Це було перше посольство, яке відкрилося у столиці України після референдуму.

6 грудня 1991 - в урочистій обстановці в Маріїнському палаці підписано Договір про основи добросусідства та спiвробiтництва (ратифікований: українською стороною 1 липня 1992; угорською стороною 11 травня 1993; обмін ратифiкацiйними грамотами відбувся 16 червня 1993 р.). Це був перший документ такого рівня, який підписала Україна.

24 березня 1992 - урочисто відкрите Посольство України в Угорщині, яке стало першим дипломатичним представництвом України за кордоном ^[12].

[ред.] Культура

Егер, церква цистерціанців, бароко.

Одним із символів Угорщини є міфічний птах турул.

Десятки тисяч аматорів театрального і музичного мистецтва приїжджають щорічно в Угорщину, щоби бути присутнім на численних фестивалях, найвідомішим серед яких є «Будапештська весна», Сегедський і Будапештський літні театральні фестивалі і концерти на музику Бетховена в стародавньому парку міста Матонвашар, де бував великий композитор. У їхніх програмах беруть участь найкращі угорські артисти і музиканти, а також зірки світового мистецтва.

• 

Шарошпаток, замок і палац Ракоці

• 

Естергом, архієпископський собор

• 

Музей ужиткового мистецтва, Будапешт

• 

Парламент у Будапешті

• 

Вешпрем, епископський палац

• 

Фертед, палац Естерхазі

Див. також: Архітектура Угорщини

Серед пам'яток архітектури Будапешта можна виділити в палацовий комплекс із храмом у готичному стилі в Буді; будинок парламенту (1896) у Пешті - з куполами і шпилями, що займає велику частину міської панорами.

Існує думка, що відпочинок в угорських замках - винятково дороге задоволення, розраховане далеко не на всіх. На щастя, це не так. На відміну від країн Західної Європи, де відпочинок у стародавніх палацах дійсно вимагає солідних витрат, Угорщина залишається приємним винятком. Вартість ночі проживання в замку приблизно дорівнює ночі проживанню в готелі три зірки в Будапешті. Звичайно і тут є свої «гранди», як наприклад, пятизірковий замок-готель Шашвар. Однак уцілому відпочинок у палацах і замках Угорщини виявляється цілком по кишені більшості туристів. А ті враження, що одержить мандрівник «просочившись духом» середньовічного замка, узагалі не мають ціни.

Одним із найвідоміших фотографів в історії Угорщини був Рудольф Балоґ.

[ред.] Музеї, виставки

В Угорщині працює 1260 публічних зібрань і колекцій, музеїв і галерей, 225 з них — у Будапешті. Зазвичай музеї відкриті з вівторка по неділю з 10.00 до 18.00, узимку час роботи скорочений.

Серед провідних музеїв Будапешту виділяються: Національний історичний музей з багатою колекцією експонатів мадярської історії, починаючи з IX століття; Угорський художній музей; Національний музей природної історії; Музей прикладних мистецтв, Етнографічний музей. Музеї фортечного кварталу (Варнедед): Національна галерея, Музей сучасного мистецтва, Музей ім. Людвіга, Військово-історичний музей. Музеї міського парку (Варошлигет): Музей образотворчих мистецтв, Мючарнок (Центральний виставковий зал, Музей угорського сільського господарства, Музей транспорту, Угорський природничий музей.