2.1.2. Оцінка та облік матеріалів при їх відпуску у виробництво.

При продажу, відпуску запасів у виробництво та іншому вибутті оцінка здійснюється за такими методами:

1. ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

2. середньозваженої собівартості;

3. собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО);

4. нормативних витрат;

5. ціни продажу.

Розглянемо порядок застосування кожного з цих методів.

Метод ідентифікованої собівартості застосовується щодо тих видів виробничих запасів, які використовуються для виконання спеціальних замовлень і проектів значної вартості, а також стосовно тих видів запасів, що вони не замінюють один одного. Застосування нього методу передбачає ведення індивідуального обліку по кожному виду запасів. В результаті використання цього методу однакові запаси обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно. Залежно від того, який саме з однакових запасів використає підприємство, прибуток буде змінюватись відповідно до первісної вартості кожного запасу.

При веденні бухгалтерського обліку за допомогою спеціальних комп'ютерних програм використання цього методу можливе навіть для роздрібної торгівлі.

Метод середньозваженої собівартості дуже поширений. Суть його полягає в тому, що при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою потім списується собівартість запасів.

При цьому визначають суму кількості одиниць запасів на початок звітного періоду та їх вартість і одиниць запасів, придбаних протягом звітного періоду, та їх вартість. Далі сума добутків кількості таких запасів та їх вартостей ділиться на кількість запасів, що в результаті дає нам середньозважену собівартість одиниці запасу на кінець періоду.

На 1 люте 2006р. на Коломийському Лісокомбінаті в залишку значилося 1200 кг. листа б6 ст.3 ПС вартістю 2,02 грн. за 1 кг. на суму 2424 грн. (додаток 5). Підприємство протягом місяця при­дбала ще 1840 кг. за такими цінами і в такій послідовності:

11 лютого — 890 кг. по 2,05 грн., на суму 1824,50 грн. (ПДВ — 364,90 грн.);

22 лютого — 850 кг. по 2,12 грн., на суму 1802 грн. (ПДВ — 360,40 грн.);

29 лютого — 100 кг. по 2,13 грн. на суму 213 грн. (ПДВ — 42,60 грн.)

У тому самому періоді було відпущено з складу 2267 кг. з них:

12 лютого — 1456 кг.;

22 лютого — 811 кг.

За системою періодичного обліку:

((1200 кг. х 2,02) + (890 кг. х 2,05) + (850 кг. х 2,12) + (100 кг. х 2,13)) : (1200 кг. +890 кг + 850 кг. +100 кг.) = 2,06036 грн./кг.

Отже, середньозважена собівартість відпущеного у виробництво листа б6 ст.3 ПС становить:

2267 кг. х 2,06036 грн.\кг. = 4670,8361 грн.

Середньозважена собівартість залишку на кінець періоду становить:

773 кг. х 2,06036 грн.\кг. = 1592,6582 грн.

За системою постійного обліку:

Середньозважена собівартість одиниці запасів:

((1200 кг. х 2,02) + (890 кг. х 2,05)) : 2090 кг. = 2,03277 грн./кг.

12 лютого списується 1456 кг. по 2,03277 грн./кг. на суму 2959,7131 грн.

Після цього списання залишок становить 634 кг. по 2,03277 грн./кг. на суму 1288,7761 грн.

22 лютого було нове поступлення листа б6 ст.3 ПС на склад 850 кг. по 2,12 грн.

Середньозважена собівартість одиниці запасів:

(634 кг. х 2,03277 грн./кг. + 850кг. х 2,12) : 1484 = 2,08273 грн./кг.

22 лютого списується 811 кг. по 2,08273 грн./кг. на суму 1689,094 грн.

Залишок становить 673 кг. по 2,08273 грн./кг. на суму 1401,6772 грн.

29 лютого було нове поступлення 100 кг. по 2,13 грн. на суму 213 грн.

Отже, разом списано у виробництво протягом звітного періоду 2267 кг. на суму 4648,80 грн. Залишок становить 773 кг. на суму 1614,68 грн.

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку у вигляді таблиці 5.

Таблиця 5

Операції в бухгалтерському обліку

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Кіль­кість	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Залишок матеріалу на початок звітного періоду	205	—	1200	2424
2	Відображено надходження матеріалу протягом звітного періоду	205	631	1840	3839,50
3	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641	631	1840	767,90
4	Відображено списання матеріалу у виробництво за методом середньозваженої собівартості	23	205	2267	4670,84
5	Залишок матеріалу на кінець звітного періоду	205	—	773	1592,66

Оцінка запасів за методом ФІФО полягає в тому, що списання матеріальних цінностей відбувається в такій послідов­ності: залишок на початок періоду, перше надходження, потім друге, третє і наступні надходження за їх цінами. Залишки запасів на кінець місяця визначаються за цінами останніх за часом надходжень запасів.

Використання методу ФІФO ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів, які були придбані першими, першими і вибувають. Отже, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю останніх за часом придбань.

Розглянемо порядок застосування цього методу на ДП МОУ "63 Котельно - Зварювальному заводі".

Система періодичного обліку. При цій системі обліку 2267 кг. листа б6 ст.3 ПС, списано протягом звітного періоду, розподіляються так:

Залишок на початок періоду — 1200 кг. по 2,02 грн., на суму 2424 грн.

Перше придбання — 890 кг. по 2,05 грн., на суму 1824,50 грн.

Друге придбання — 177 кг. по 2,12грн., на суму 375,24 грн.

Разом списано протягом звітного періоду 2267 кг. вартістю 4623,74 грн.

Наступний етап — визначення облікової вартості залишку на кінець звітного періоду, що визначається за вартістю останніх надходжень. У нашому випадку:

останнє придбання — 100 кг. по 2,13 грн., на суму 213 грн.

Залишок від передостаннього придбання — 673 кг. по 2,12грн. = 1426,76 грн.

Разом залишок на кінець звітного періоду — 773 кг. вартістю 1639,76 грн.

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку у вигляді таблиці 6.

Ці проведення відображають відпуск запасів у виробництво при періодичній системі обліку запасів. Якщо ж підприємство використовує постійну систему облі­ку, тоді такі проведення матимуть місце в міру надходження та вибуття запасів у виробництво.

Таблиця 6

Операції в бухгалтерському обліку

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Кіль­кість	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Залишок матеріалу на початок звітного періоду	205	—	1200	2640
2	Відображено надходження матеріалу протягом звітного періоду	205	631	1840	3839,50
3	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641	631	1840	767,90
4	Відображено списання матеріалу у виробництво за методом ФІФO	23	205	2267	4623,74
5	Залишок матеріалу на кінець звітного періоду	205	—	773	1639,76

Система постійного обліку. За цією системою 2267 кг. листа б6 ст.3 ПС, списано протягом звітного періоду у виробництво, розподіляються так:

12 лютого списується 1456 кг. на суму 2948,80 грн., з них:

1200 кг. по 2,02 грн. за кг., на суму 2424 грн.

256 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 524,80 грн.

Після цього списання на базі залишилося 773кг. на суму, в т.ч.:

634 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 1299,70 грн.;

850 кг. по 2,12грн. за кг. на суму 1802 грн.

22 січня списується 811 кг. на суму, 1674,94 гри., з них:

634 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 1299,70 грн.;

177 кг. по 2,12грн. за кг. на суму 375,24 грн;

Отже, разом списано у виробництво протягом місяця 2267 кг. вартістю 4623,74грн. Після цього списання залишок становіть 773 кг. вартістю 1639,76 гри., в т. ч.:

673 кг. по 2,12грн. за кг., на суму 1426,76 грн.

100 кг, по 2,13 грн. за кг. на суму 213 грн.

Перевагою застосування методу ФІФO є, його простота, а також відображення в балансі суми запасів, яка приблизно збігається з їх ринковою вартістю. Недоліком цього методу є невиправдане завищення прибутку (при зрос­танні цін).

Тому застосування методу ФІФO в умовах зростання цін сприятиме зростанню податку на прибуток. Проте і в цьому випадку можна знайти позитивний момент при отриманні позики або при залученні інвестицій.

В основному методу нормативних витрат призначений для серійного промислового виробництва. Суть його полягає втому, що запаси, як правило, оцінюються в балансі за нормативною собівартістю, яка складається з суми нормативних ви­трат на одиницю виробу. Ці витрати плануються підприємством, регулярно переві­ряються і змінюються для максимального наближення їх до фактичних. Точний термін перегляду норм витрат законодавством не встановлений, він визначається підприємством самостійно. Відхилення від встановлених нормативів обліковують на окремих регулюючих рахунках.

Оцінка за цінами продажу застосовується в торговельних підприємствах, які мають значну і змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.

Націнка визначається за формулою:

N = (залишок націнки на початок місяця + націнка за місяць) \ (сума продажної вартості товарів на початок місяця + продажна вартість товарів за місяць).

Малоцінні та швидкозношувані предмети, передані в експлу­атацію, списуються на витрати в повній сумі (знос не нарахову­ється). Для контролю за цими предметами організовується оперативний кількісний облік за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом нормативного строку їх практичного використання.

До вимог податкового законодавства (при обчисленні податку на прибуток) реко­мендовано використовувати метод ФІФO та ідентифікованої собівартості.

Запаси повинні бути достовірно оцінені на дату складання балансу. Для цього витрати на придбання запасу, які не можуть бути відображені як активи, повинні включатися до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати (це стосується проведення переоцінки у зв'язку зі зниженням ринкової ціни, різного роду втрат, псування, крадіжок).

Для обліку запасів за їх видами комірник веде «Картку складського обліку» «Лімітно – забірну картку» «Лімітна відомість на відпуск»), «Оборотна відомість по товарно – матеріальних рахунках»). Для одноразового відпуску матеріалів зі складу у виробничі цехи, дільниці виписується «Внутрішня накладна» на основі «Вимоги». На відпуск готової продукції оформляється «Накладна») і «Довіреність».