
- •Розділ 7 Виробництво відливок з чавуну
- •Тема 7.1 Чавуни для отримання відливок
- •Класифікація чавунів для відливок
- •Вплив хімічного складу на структуру і властивості чавунів
- •Структури чавунів
- •Леговані чавуни
- •Тема 7.2 Шихтові матеріали
- •Металічна шихта
- •Паливо для плавки чавуну у вагранці
- •Флюси для плавки чавуну
- •Розрахунок шихти
- •Тема 7.3 Плавка чавунів
- •Конструкція вагранки
- •Робота вагранки
- •Металургійні основи ваграночної плавки
- •Контроль процесу плавки чавуну у вагранці
- •Тема 7.4 Ливниково-живильні системи
- •Призначення ливникових систем, їх види
- •Розрахунок ливникових систем
- •Тема 7.5 Заливка розплаву в ливарні форми
- •Тема 7.6 Охолодження відливок, вибивка, обрубка, очистка і термічна обробка відливок
- •Охолодження відливок у формі, їх вибивка та видалення стержнів з форми
- •Відділення ливників, обрубка, очистка і зачистка відливок
- •Термічна обробка чавунних відливок
- •Контроль якості відливок
- •Способи виправлення дефектів відливок
Тема 7.2 Шихтові матеріали
Металічна шихта.
Паливо для плавки чавуну у вагранці.
Флюси для плавки чавуну.
Розрахунок шихти аналітичним методом.
Металічна шихта
Склад металічної шихти:
чушковий чавун,
чавунний і стальний брухт,
зворот власного виробництва (ливники, брак, скрап),
феросплави.
Доменні чушкові чавуни ділять на ливарні і переробні.
Ливарні чавуни застосовують для виплавки чавуну для відливок.
Переробні чавуни – для переробки на сталь і виробництва чавуну для відливок.
Ливарний чавун ділять на чавун загального призначення і спеціальний.
Ливарний чавун загального призначення (ГОСТ4832) випускають марок Л1 – Л6 і рафінований магнієм марок ЛР1 – ЛР7. Чавуни ділять за вмістом вуглецю і кремнію на марки, марганцю – на групи, фосфору – на класи, сірки – на категорії.
Спеціальний ливарний чавун застосовують для відливок з ковкого чавуну, валків прокатних станів, для коліс з відбіленим ободом, для авіаційної промисловості.
Марки спеціальних чавунів:
КК, КД1, КД2 - ковкий (К – коксовий, Д – деревновугільний);
ВК1, ВК2, ВД1, ВД2 – валковий;
ЧК – для коліс з відбіленим ободом;
ЛКА – для авіапромисловості.
Переробні чавуни (ГОСТ 805) випускають таких марок:
П1, П2 – для сталеплавильного виробництва,
ПЛ1, ПЛ2 – для ливарного виробництва,
ПФ1, ПФ2, ПФ3 – фосфористий,
ПВК1, ПВК2, ПВК3 – високоякісний.
Природно-леговані чавуни – це чавуни, виплавлені з руд, які містять легуючі елементи. Використовують при одержанні легованих чавунів з підвищеною міцністю і зносостійкістю: хромонікелеві, титаномідисті, титанові.
Феросплави – сплави заліза з марганцем, кремнієм, хромом та іншими елементами. Їх застосовують в якості модифікаторів, розкислювачів та для підшихтовки (доведення по хімічному складу). За способом виробництва бувають доменні і електротермічні.
Марки феросиліцію (ГОСТ 1415-93):
ФС90, ФС75, ФС70, ФС65, ФС50, ФС45, ФС25, ФС20.
Число – середній вміст кремнію у %.
Марки феромарганцю (ГОСТ 4755-91):
низьковуглецевий ФМн90 (%С≤0,5),
середньовуглецевий ФМн88 (%С≤2,0),
високовуглецевий ФМн78, ФМн70 (%С≤7,0).
Число – середній вміст марганцю у %.
Також застосовують ферохром, феровольфрам, феромолібден, феротитан (легуючі добавки), ферофосфор (для художнього литва), силікомарганець (СМн), силікокальцій (СК).
Паливо для плавки чавуну у вагранці
Найчастіше застосовують кокс, термоантрацит і природний газ.
Вимоги до палива (коксу):
мати однорідний розмір; розмір кусків коксу складає 40-150мм в залежності від діаметру вагранки;
мати мінімальну зольність – не більше 8-10% золи;
висока механічна міцність (оскільки на кокс у вагранці тисне стовп шихти);
мінімальна вологість (2-4%);
реакційна здатність (здатність відновлювати СО2 до СО) повинна бути мінімальною (не більше 25%), оскільки процес відновлення відбувається з поглинанням тепла, знижуючи температуру перегріву чавуну;
вміст сірки повинен бути не більше 1,4%;
пористість не більше 25-30%;
вміст летких речовин (Н2, СН4) повинно бути 1-2%.
Згідно ГОСТ 3340 випускають три марки ливарного коксу: КЛ1, КЛ2, КЛ3.
Мінімальний вміст сірки – в КЛ1 (не більше 0,6%), максимальний – в КЛ3 (не більше 1,4%), міцність вище у КЛ3.
Термоантрацит застосовують як замінник коксу. Отримують його шляхом термічної обробки антрациту. Він має малу реакційну здатність, високу теплотворну здатність, не розтріскується при плавці, потребує підвищених витрат дуття. Випускається 2-х сортів (за вмістом сірки).
Витрати палива складають 9-16% маси металічної шихти.