
- •Розділ 7 Виробництво відливок з чавуну
- •Тема 7.1 Чавуни для отримання відливок
- •Класифікація чавунів для відливок
- •Вплив хімічного складу на структуру і властивості чавунів
- •Структури чавунів
- •Леговані чавуни
- •Тема 7.2 Шихтові матеріали
- •Металічна шихта
- •Паливо для плавки чавуну у вагранці
- •Флюси для плавки чавуну
- •Розрахунок шихти
- •Тема 7.3 Плавка чавунів
- •Конструкція вагранки
- •Робота вагранки
- •Металургійні основи ваграночної плавки
- •Контроль процесу плавки чавуну у вагранці
- •Тема 7.4 Ливниково-живильні системи
- •Призначення ливникових систем, їх види
- •Розрахунок ливникових систем
- •Тема 7.5 Заливка розплаву в ливарні форми
- •Тема 7.6 Охолодження відливок, вибивка, обрубка, очистка і термічна обробка відливок
- •Охолодження відливок у формі, їх вибивка та видалення стержнів з форми
- •Відділення ливників, обрубка, очистка і зачистка відливок
- •Термічна обробка чавунних відливок
- •Контроль якості відливок
- •Способи виправлення дефектів відливок
Структури чавунів
Структури сірих чавунів бувають 4-х типів:
П + Ц + Гр – перліт, цементит, графіт пластинчастий. Така структура утворюється при пониженому вмісті кремнію і швидкому охолодженні відливок у формі. Такі чавуни мають підвищену міцність і погано обробляються різанням.
П + Гр – перлітний сірий чавун (рис.40, в), містить зазвичай дрібнопластинчастий графіт, твердість НВ 200-230, висока міцність, зносостійкість, добра оброблюваність різанням.
П + Ф + Гр – перлітно-феритний сірий чавун (рис.40, б), міцність нижче, ніж у перлітного чавуну, оскільки пластинки графіту крупніше, твердість нижче, легше обробляється різанням. Така структура найчастіше зустрічається в машинобудівних чавунних відливках.
Ф + Гр – феритний сірий чавун (рис.40, а), отримують при високому вмісті кремнію і вуглецю при повільному охолодженні. Низькі механічні властивості: м’якість, крихкість, швидка зношуваність, але легка оброблюваність різанням.
Рисунок 40. Мікроструктура сірого чавуну та її схематичне зображення: а – на феритній основі, б – на ферито-перлітній основі, в – на перлітній основі.
Леговані чавуни
Вплив легуючих елементів на властивості чавуну:
хром – карбідоутворюючий елемент; підвищує жаростійкість, твердість, опір зносу, корозії, але збільшує крихкість;
нікель – графітизуючий елемент; подрібнює перліт, підвищує корозійну стійкість;
мідь – сприяє графітизації, збільшує твердість, корозійну стійкість;
титан – сприяє графітизації, нейтралізує дію хрому, сприяє підвищенню механічних властивостей;
молібден – гальмує графітизацію, підвищує міцність, твердість, зносостійкість, жароміцність.
Елементи-графітизатори: Al, C, Si, Ti, Ni, Cu.
Елементи-антиграфітизатори: Cr, S, Mo, Mn.
Леговані чавуни ділять на:
низьколеговані (до 3% легуючих елементів);
середньолеговані (3-10% легуючих елементів);
високолеговані (більше 10% легуючих елементів).
Легуючі елементи чавуну – Ni, Cr, Mo, Mn, Al, Cu, Ti.
Низьколеговані чавуни отримали найбільше застосування.
Хромонікелеві чавуни (0,3-0,4% Cr, 0,1 -2% Ni) – мають підвищені механічні властивості, добру зносостійкість, застосовуються для виготовлення відповідальних відливок в машинобудуванні (блоків циліндрів автомобілів, гальмівних барабанів, станин тощо).
Поршневі кільця автомобілів виготовляють з чавуну, легованого Cr (0,1-0,2%), Ni (0,15-0,25%), Cu (0,35-0,5%), Ti (0,1-0,2%).
Чавун, легований Cr, Ni, Mo, застосовують для крупних гальмівних барабанів автомобілів і літаків.
Зносостійкі чавуни легують Cr, Mo, Ni, вони є середньо легованими, їх застосовують для виготовлення підшипників, циліндрів, втулок тощо.
Немагнітні чавуни – високолеговані Ni, Mn, Cu, Al, вони мають аустенітну структуру.
Корозійностійкі чавуни легують Cr, Ni, Cu, до них відносять нірезист (12-16% Ni, 6-8% Cu, 1,5-4% Cr), феросиліціди (14,5-18% Si), які мають високу корозійну стійкість у сірчаній кислоті.
Жароміцні чавуни застосовують для відливок, що працюють при температурах до 600оС під навантаженням. Їх легують Ni, Cr, Mo.
Жаростійкі чавуни – силал (6-9% Si), чугаль (19-25% Al).
Хімічний склад, механічні властивості при нормальних температурах та рекомендовані види термічної обробки легованих чавунів регламентуються ГОСТ 7769. В позначенні марок легованих чавунів букви і цифри, що відповідають вмісту легуючих елементів, ті самі, що і в марках сталі.
Наприклад:
хромисті чавуни – ЧХ1, ЧХ2, ЧХ3, ЧХ9Н5, ЧХ16, ЧХ16М2, ЧХ22С,
кременисті чавуни – ЧС5, ЧС5Ш, ЧС13, ЧС15, ЧС17, ЧС15М4,
алюмінієві чавуни – ЧЮХШ, ЧЮ6С5, ЧЮ7Х2, ЧЮ22Ш,
марганцеві чавуни – ЧГ6С3Ш, ЧГ7Х4, ЧГ8Д3,
нікелеві чавуни – ЧНХТ, ЧНХМД, ЧНМШ, ЧН4Х2, ЧН15Д3Ш, ЧН15Д7, ЧН19Х3Ш.
Буква Ш в позначенні марок означає, що графіт в чавуні має кулясту форму.
Контрольні питання:
Як класифікують чавуни залежно від вигляду вуглецю?
Переваги і недоліки сірих чавунів.
Як впливає на властивості сірих чавунів пластинчаста форма графітових включень?
Як класифікують чавуни за вмістом вуглецю?
Як визначають марку сірого чавуну?
Як впливають на властивості чавуну вуглець і кремній?
Що таке ступінь евтектичності чавуну та вуглецевий еквівалент?
Які фактори впливають на структуру чавунів та як можна отримати в чавуні бажану металічну основу?
Як впливають на властивості чавунів марганець, сірка і фосфор?
Які структури можуть мати сірі чавуни, як вони відрізняються за механічними властивостями?
Якими елементами найчастіше легують чавуни?
Які властивості мають леговані чавуни та як вони маркуються?