Тема 3. Грошовий оборот і грошова маса, що його обслуговує

Банківські ресурси - сукупність грошових засобів, що знаходяться в розпорядженні банків і використовуються ними для кредитних й інших активних операцій.

Банкнотний обіг - функціонування випущених емісійним банком банківських білетів в якості засобів обігу і платежу.

Валовий національний продукт - узагальнюючий економічний показник, що виражає сукупну вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених в країні за певний період.

Випуск грошей в обіг - це випуск грошей, який не призводить до збільшення грошової маси в обігу.

Вільний резерв банку - це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій. Вільний резерв дорівнює різниці між загальним та обов’язковим резервом банку (Рв = Рз – Ро)

Грошовий агрегат – це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. НБУ з 1993 року визначає такі агрегати: М0 - готівка; МІ = М0 + депозити до запитання; М2 = МІ + строкові депозити та інші кошти; М3 = М2 + кошти клієнтів за довірчими операціями банків.

Грошова база – маса грошей на балансі центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи на загальну масу грошей. Грошова база включає всю суму готівки, випущеної центральним банком, а також коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках у центральному банку. Ці гроші не беруть участі в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення.

Грошова маса - сукупність залишків грошей, у всіх формах, які знаходяться у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент часу. Для визначення обсягу структури грошової маси в банківській практиці застосовують набір грошових агрегатів.

Грошовий мультиплікатор - це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку; показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця наднормативних резервів. Рівень грошово-кредитного мультиплікатора залежить від норми обов’язкового резервування (n) і визначається за формулою: m = 1/n.

Грошовий обіг - складова грошового обороту, що характеризується еквівалентним, але безповоротним (одностороннім) рухом грошей від споживача до виробника. При цьому гроші у своєму русі постійно віддаляються від вихідного пункту; це процес руху грошей, що обслуговує реалізацію ВНП.

Грошовий оборот на мікроекономічному рівні - процес кругообігу індивідуального капіталу. При цьому гроші виступають однією з функціональних форм капіталу, є його складовою частиною і елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу.

Грошовий оборот на макроекономічному рівні - процес кругообігу усього сукупного капіталу на всіх стадіях розширеного суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Тому його називають ще сукупним грошовим оборотом. Гроші функціонують виключно як гроші і не є функціональною формою капіталу.

Грошовий потік – сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (чи його частину) процесу розширеного відтворення.

Грошовий ринок - це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту і пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.

Депозити - грошові кошти або цінні папери (акції, облігації), які розміщуються для зберігання у кредитних установах.

Депозити до запитання – депозити, які їх власник може вільно зняти з рахунку в будь-який момент без попередження.

Депозитний сертифікат – письмове свідоцтво банку, що видається юридичній особі на довгостроковий вклад ним грошових коштів.

Державні закупки - форма державного споживання, пов'язана головним чином з оплатою військових замовлень, громадських програм та функціонування капітальних вкладень в державні підприємства, яке здійснюється центральним урядом та місцевими органами влади.

Державні структури - суб'єкти, які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного національного продукту, здійснюючи вплив на реалізацію та споживання останнього.

Домашні господарства - суб'єкти, які забезпечують виробництво ВНП основними факторами (робочою силою, засобами виробництва тощо) і є кінцевими його споживачами.

Емісія грошей - випуск в обіг грошових знаків у всіх формах, призводить до збільшення грошової маси в обігу: первинна емісія - емісія грошей, що проводиться центральним банком; вторинна емісія - емісія депозитних грошей комерційними банками.

Емісія безготівкових грошей - здійснюється з метою задоволення додаткової потреби підприємств в обігових коштах.

Емісія готівкових грошей - являє собою їх випуск в обіг, при якому збільшується маса готівкових грошей, що знаходяться в обігу.

Експорт – продаж товарів та послуг в інші країни, передбачає надходження іноземної валюти.

Загальний банківський резерв - вся сума грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій.

Закон грошового обігу - економічний закон, що визначає кількість грошей, необхідних для обігу. Сутність його полягає в тому, що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна, об'єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Заощадження - частина доходів сімейних господарств, яка не використовується ними для придбання товарів та послуг, сплати податків та інших боргових зобов'язань.

Імпорт - витрати окремих осіб, фірм та уряду даної країни на придбання товарів та послуг, які виробляються в іншій країні; передбачає скорочення національної валюти на внутрішньому ринку.

Індекс цін - показник динаміки цін товарів; дає уяву щодо зміни середнього рівня цін за певний період.

Касова готівка – гроші в готівковій формі в касах підприємств, об'єднань, організацій, установ.

„Квазігроші” або майже гроші – специфічні грошові форми, в яких грошова сутність істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. Різновиди квазігрошей: вексель, чек, довгострокові депозити.

Кінцевий продукт – частка сукупного суспільного продукту з відрахуванням виробничого використання предметів праці.

Кредитний обіг - складова грошового обороту, що відповідає кредитним економічним відносинам. В цьому секторі перерозподіл грошей між господарськими суб'єктами здійснюється на нееквівалентній, але поворотній платній основі.

Національний дохід - сукупність усіх доходів, одержаних сімейними господарствами від реалізації своїх ресурсів за певний період (заробітна плата, рента, процентні виплати та прибуток).

Національний продукт - сукупна вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вироблених в економічній системі.

Обов'язковий банківський резерв - це частка (норма у відсотках) банківських депозитів, які згідно вимог чинного законодавства чи у відповідності до діючих нормативних актів має зберігатися у . формі касової готівки комерційних банків та їх депозитів у центральному банку.

Оборот готівковий - здійснюється через оплату придбаного і боргових зобов'язань законними платіжними засобами - банківськими білетами та розмінною монетою. Обслуговує переважно відносини, пов'язані зі сферою особистого споживання.

Оборот безготівковий - здійснюється шляхом оплати покупок і боргів, перерахуванням грошових сум по рахунках, що відкриті учасниками грошового обороту в банках, без використання грошей у готівковій формі.

Потоки витрат - вихід грошей з потоку національного доходу у зв'язку зі сплатою чистих податків, зростанням заощаджень та оплатою імпорту.

Потоки ін'єкції - надходження грошей до внутрішнього ринку у зв'язку з інвестиціями фірм, державними закупками, оплатою експорту.

Поточний рахунок (до запитання) - вид рахунків в банках, які використовують для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунків.

Ринок продуктів - ринок, на якому реалізується створений фірмами національний продукт.

Ринок ресурсів - це ринок, на якому фірми купують необхідні для забезпечення виробництва ресурси (робочу силу, капітал, інформацію, земельні ділянки, будівлі, природні ресурси тощо).

Ринок світовий - ринок, через який здійснюється зв'язок внутрішньої економічної системи із «зовнішнім» світом.

Строкові депозити - кошти, вкладені на певний строк які можуть бути зняті з рахунку їх власником достроково лише у випадку попередження.

Суб'єкти грошового обороту - всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у створенні, розподілі, обміні і споживанні валового національного продукту (ВНП). Це: фірми, домашні господарства, державні структури, фінансові посередники, ринок продуктів, ринок ресурсів, фінансовий ринок, світовий ринок.

Трансфертні платежі - виплати приватним підприємцям і населенню з державного бюджету (субсидії, субвенції, виплати процентів по державному боргу, пенсій та допомоги на соціальні потреби) у безповоротному порядку.

Трастові операції банків - це операції банку по управлінню майном, грошовими коштами, цінними паперами клієнтів, які виконуються банком від свого імені і за дорученням клієнта на підставі укладеної угоди.

Фінансові посередники – суб'єкти грошового ринку, що спрямовують потік грошових коштів від їх власників до позичальників.

Фіскально-бюджетний обіг - складова грошового обороту, що охоплює фінансові відносини, які зумовлюють безповоротний і нееквівалентний характер створення та використання грошових коштів.

Фірми - суб'єкти, що забезпечують створення і реалізацію ВНП.

Чистий експорт - перевищення обсягу експорту над імпортом за певний період.

Чистий імпорт - перевищення обсягу імпорту над експортом за певний період.

Чисті податки - сума податкових платежів сімейних господарств за винятком безкоштовних надходжень з бюджету.

Швидкість обігу грошей - показник, що характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей (гривня, долар тощо) використовується в середньому для реалізації товарів та послуг за певний період (рік, квартал, місяць).