Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Судження і речення.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
65.02 Кб
Скачать

Розподіл термінів у судженнях.

Судження складається з термінів і зв'язки. Термінами судження називаються його складові частини, які мають змінне індивідуальне значення. Термін позначає певний клас - сукупність предметів. Розподіленим термін вважається тоді, коли він взятий в повному обсязі. Якщо термін взятий у частині обсягу, він вважається нерозподіленим. Дослідження розподіленості термінів судження - це не формальна логічна операція, а підтвердження правильної зв'язку даних суб'єкта і предиката в судженні, тобто її відповідності об'єктивного відношенню самих предметів. Існують правила розподіленості термінів: У общеутвердітельних судженнях суб'єкт розподілений, а предикат не розподілений. Розподіленими обидва терміни будуть у разі їх рівнозначності. У общеотріцательних судженнях обидва терміни завжди розподілені, вони повністю виключають одне одного, є несумісними поняттями. Наприклад: "Жоден овоч не є фруктом". У частноутвердітельное судження обидва терміни не розподілені, якщо вони виражаються перехрещеними поняттями: наприклад, "Деякі студенти - винахідники". Якщо ж у частноутвердітельное судженні предикат підпорядкований суб'єкту, тоді предикат буде розподілений: наприклад, "Деякі літальні апарати - космічні ракети".

У частноотріцательное судження суб'єкт не розподілений, а предикат завжди розподілений. Таким чином, суб'єкт розподілений у загальних судженнях і не розподілений в приватних судженнях; предикат розподілений в негативних думках і нераспределен в стверджувальних судженнях. Виняток становлять общеутвердітельние і частноутвердітельние судження, у яких предикат розподілений.

4.

Класифікація суджень за «логічним квадратом»

За логічним квадратом усі атрибутивні судження поділяються на:

загальноствердні (" S – Р);

загальнозаперечні (" S ~ Р);

частковоствердні ($ S – Р);

частковозаперечні ($ S ~Р).

Кожне з цих суджень позначають літерою певної вершини «логічного квадрата»: А, Е, І, О. Наведені символи є певними літерами латинських назв відповідних суджень: «А» від першої голосної літери лат. Аffirmo (стверджую); «Е» від першої голосної літери лат. Nego (заперечую); «І» від другої голосної літери лат. Affirmo; «О» від другої голосної літери лат. Nego.

Лінії квадрата по вертикалі відображають відношення підпорядкованості між судженнями А та І, Е та О, де А,Е — підпорядковуючі судження, а І та О — підпорядковані.

Лінії квадрата по діагоналі відображають відношення супереч­ності (контрадикторності) між судженнями А та О, Е та І.

Лінія квадрата по верхній горизонталі відображає відношення протилежності (контрарності) між судженнями А та Е.

Лінія квадрата по нижній горизонталі відображає відношення субконтрарності (часткової збіжності) між судженнями І та О.

Рис. 6. Логічний квадрат

Усі атрибутивні судження можна класифікувати за допомогою логічного квадрата. Причому ця класифікація ототожнює загальні і одиничні судження, тому що розподіленість суб’єктів в обох типах суджень однакова. Тобто в загальному судженні квантор «усі» означає, що суб’єкт складається з множини, в котрій є кілька елементів, і всі вони характеризуються відповідним предикатом; в одиничному судженні відсутність квантора означає наявність у складі суб’єкта множини з одного елемента, і він теж цілком характеризується предикатом.

5.