3.3. Загальна оцінка екологічного стану району

Дубенщина не належить до регіонів України з критичним екологічним навантаженням. Це, насамперед, пов’язано зі специфікою економіки краю, адже район традиційно вважають аграрним. Плюс до цього закриття багатьох промислових підприємств, скорочення виробництва на діючих, що не створює додаткових турбот природоохоронцям. Проте екологічних проблем вистачає і розв’язання їх пов’язане зі значними матеріальними затратами.

Серед таких — утилізація відходів. Відповідна регіональна програма є своєрідним стратегічним документом у плані реалізації концепції сучасних методів утилізації та переробки сміття. У ній задекларовано чимало позитивного, яке можливе лише при достатньому фінансуванні. Законодавство передбачає, що цим питанням повинні перейматися суб’єкти господарювання, органи місцевого самоврядування, природоохоронні фонди. Джерел фінансування начебто чимало, та ось повноводністю грошових потоків вони не вельми вражають. Отож екологам доводиться очікувати, що необхідні кошти вдасться знайти у процесі реалізації наміченого.

Такі ж сподівання стосуються і вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих водотоків. На Дубенщині, із зниженням антропогенного навантаження на довкілля, на жаль, не відбулося очікуваного поліпшення роботи очисних споруд настільки, щоб ми могли зняти з порядку денного проблеми чистої води. І йдеться не лише про потужні водогони, а й про менш масштабні водозабори і звичайні сільські криниці, якість води у яких все частіше викликає стурбованість не лише в екологів, але й у санітарно-епідеміологічних служб.

Не зникла останнім часом в районі тривога і за стан атмосферного повітря.

Основним забруднювачем якого є ДП «Дубенський цукровий завод», який з кожним роком збільшує валовий викид забруднюючих речовин.

Згідно результатів лабораторних досліджень повітряного середовища м.Дубно основним джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферу є автотранспорт. Основним із заходів спрямованих на зниження викидів автомобільного транспорту в атмосферне повітря міста у 2010 році є будівництво ділянки автомагістралі с.Панталія — с.Верба та заміна покриття автодороги «Київ-Чоп», що дозволить виключити рух транзитного транспорту через місто.

Характер викидів від пересувних і стаціонарних джерел наведений в таблиці 7.

Таблиця 7

Характеристика викидів в атмосферне повітря

	разом	у тому числі
		стаціонарні джерела						пересувні джерела
		разом	у тому числі
			пил	діоксид сірки	діоксин азоту	оксид вуглецю
м.Дубно	2,692	0,492	0,055	0,075	0,064	0,277	2,20
район	1,43	0,440	0,107	0,088	0,024	0,096	0,99

До екологічно небезпечних об’єктів належать філія «Смигаторф» ДП «Рівнеторф», КВП ВКГ «Дубноводоканал», ДП «Дубенський цукрозавод» ЗАТ «Дубноцукорагро». Погіршення екологічного стану району впливає на здоров’я населення та тривалість життя.

З іншого боку, на числові і якісні характеристики вищеописаних показників значний вплив серед інших здійснює надзвичайно низька екологічна культура населення, оскільки серед інших проблем соціального характеру питання її підвищення знаходиться далеко не на першому місці.

У 2010 році згідно «Програми попередження, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2010 рік» (розпорядження голови РДА від 15.01.2010 року № 20 зі змінами від 03.06.2010 року № 338, затверджені рішенням сесії від 23.07.2010 року № 600) проводилась робота по накопиченню матеріально-технічного резерву району, проведення відповідних робіт по ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків. На попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій в районі згідно вищевказаної програми на 2010 рік було заплановано 212,0 тис. грн., з яких використано 93,702 тис. грн. або 44,2 %.

З них:

- Повчанська сільська рада с. Будераж – поточний ремонт переходу через р. Повчанка – 6,702 тис. грн.;

- Мирогощанська сільська рада с. Мирогоща – технічне обслуговування водовідвідного каналу – 15,0 тис. грн.;

- Мирогощанська сільська рада с. Липа – технічне обслуговування водовідвідного каналу – 30,0 тис. грн.;

- Семидубська сільська рада с. Довге Поле – технічне обслуговування водовідвідного каналу – 42,0 тис. грн.

Головною проблемою є вирішення питання ліквідації підтоплень населених пунктів та сільськогосподарських угідь в районі (на проведення відповідних робіт за прогнозними даними Проектно-вишукувального інституту «Рівнедіпроводгосп» необхідно кошти в сумі 730,0 тис. грн.).

Щодо екологічного стану річки Ікви основним забрудником залишаються очисні споруди каналізації. Продуктивність очисних споруд у місті Дубно 4,2 тис.м³/добу. Пропуск через каналізаційні очисні споруди стічних вод становить 6 тис. м³/добу. Всі каналізаційні стічні води в місті проходять повну біологічну очистку.

Водні ресурси є головним стримуючим фактором господарського розвитку. При вирішенні питань, пов’язаних з соціально-економічним розвитком, необхідно забезпечити раціональне й економне використання водних ресурсів, особливо у безводних і маловодних регіонах, де природні екосистеми найбільш чутливі до антропогенного навантаження. Водні ресурси розглядаються в комплексі з іншими природними ресурсами та у взаємозв’язку з природними умовами (гідрологічними, кліматичними, геологічними тощо). Насамперед перевагу необхідно надавати задоволенню потреб населення в питній воді і водозабезпечення населених пунктів.

Основними цілями природоохоронних органів у 2011 році є:

• охорона і раціональне використання водних ресурсів;

• зменшення загального утворення і накопичення відходів та їх негативного впливу на навколишнє природне середовище;

• озеленення району.

Забруднення навколишнього природного середовища відходами виробництва і споживання набуває для району все більшої гостроти.

Відсутність ефективної системи поводження з відходами на рівні регіону зумовлює накопичення їх значної кількості у місцях видалення, що призводить до антропогенного навантаження на довкілля, забруднення його основних компонентів: землі, водних та атмосферних ресурсів, погіршення умов проживання населення Дубенщини.

Унікальні природно-кліматичні умови району, вразливість екосистем викликають необхідність запровадження особливих заходів щодо техногенної та екологічної безпеки.

Пріоритетами техногенної та екологічної безпеки є:

- запровадження екологічно безпечних технологій, в першу чергу в лісовому, сільському і водному господарствах;

-забезпечення оптимальної лісистості в межах водозборів, заліснення непридатних до сільськогосподарського використання земель, відновлення верхньої межі лісу та зменшення навантаження на високогірні луки;

- запровадження консервації змитої ріллі і ріллі на схилах більше 10 градусів шляхом залуження і виведення її із сільськогосподарського обігу та оздоровлення з метою запобігання розвитку ерозійних процесів, збереження і відтворення родючості змитих земель;

- створення умов для запобігання наслідків шкідливої дії вод (паводків), забруднення і виснаження водних ресурсів, реалізація протипаводкових заходів та заходів, спрямованих на гарантоване питне водопостачання;

- розробка і запровадження ефективного механізму збереження джерел прісних та мінеральних вод, забезпечення населення екологічно-чистою питною водою;

- створення умов для організації виробництва екологічно чистих продуктів харчування;

- захист річок, потоків та водойм від засмічення і забруднення промисловими та побутовими стоками, реконструкція і капітальний ремонт діючих очисних споруд та будівництво нових у населених пунктах та на підприємствах, де вони відсутні або малопотужні;

- створення нових сміттєзвалищ, облаштованих згідно із вимогами екологічної безпеки та санітарно-гігієнічними нормами;

- запуск підприємств з переробки промислових та побутових відходів;

- вирішення проблеми збору і утилізації побутового сміття у сільській місцевості;

- створення мережі діагностичних регулювальних пунктів з метою зменшення забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами та автомобільним транспортом, забезпечення переходу до використання етилованих сортів бензину та обладнання стаціонарних забруднювачів пилогазоуловлювальними установками;

- вжиття додаткових заходів для збереження біологічного різноманіття, в першу чергу видів, занесених до Червоної книги України, відновлення чисельності мисливської фауни; створення загальнодержавної екологічної мережі, розширення територій та розвитку об’єктів природно-заповідного фонду.

Довкілля — поняття не абстрактне, яке існує саме по собі. Недарма кажуть, що нашу планету ми отримали не у спадок, а позичили у наших нащадків. Зберегти її природну красу, примножити багатства рідного краю — це і громадянський, і суто людський обов’язок.