Розділ і. Характеристика абіотичних компонентів навколишнього природного середовища

1. Геолого-геоморфологічний особливості

Серед природних умов будь-якої території, що впливають на особливості розселення та господарювання помітне місце посідає рельєф, тобто характер земної поверхні. Знання про рельєф є основою для розгляду причинно-наслідкових зв’язків у природі.

Дубенський район знаходиться у південно-західній частині Рівненської області, розташований у межах Волинської височини і відноситься до лісостепової зони. Лише невелика його частина - південніше умовної лінії Соснівка - Верба - належить до Малого Полісся. На заході підносяться Повчанські висоти, на сході - Мізоцький кряж висотою 342 м. В ландшафтному відношенні район розташований в західній частині Правобережжя.

Геологічну основу сучасної поверхні Волинської височини становить розмита поверхня верхньокрейдових відкладів, які місцями перекриваються пісковиками та вапняками. Найважливішою особливістю геологічної будови височини є майже суцільне поширення лесовидної товщі. Саме розвиток нестійких до розмиву лесових комплексів слід розглядати як одну з передумов формування яружно-балкового рельєфу. Значне місце у сучасному рельєфі Волинської височини займають долинні форми.

Утворення рівнини Малого Полісся, яка відділяє Волинську височину від північного Поділля, пов’язують головним чином з тектонічними причинами, підкреслюючи при цьому і вирішальну роль у формуванні її сучасного рельєфу талих вод давніх льодовиків (насамперед дніпровського).

У геоморфологічному відношенні місто Дубно розташоване на межі Мізоцької погорбової височини і Повчанської височини, що є частиною Волинського лесового плато.

Мізоцька погорбова височина, розташована на межі міста Дубна і Острога являє, найбільш високу частину плато.

Абсолютні висоти на південь від Мізоча досягають 341 м.

Повчанська височина розташована між Берестечком і Дубном, займає міжріччя Стиру та Ікви.

Дубенський район входить до складу  Волино - Подільської плити, утвореної  відкладами палеозойського, мезозойського і четвертинного періодів.

Палеозойські утворення, стратиграфічно датовані силурійським ярусом  (Волинська та Валдайська серії), представлені чередуванням піщано-глинистих сланців (аргілитів) , піщаників, мергелів, доломітів та вапняків.

На палеозойських відкладах залягають відклади мезозою верхнього відділу крейдової системи. Верхня крейда представлена білою піщаною крейдою, крейдо-подібним мергелем, кремінною галькою й бітумінозною глиною із кременем. Крівля крейдових відкладів знаходиться на глибині 6-26м, а максимальна потужність - 60м.

На ерозійній поверхні верхньокрейдових порід залягають опади четвертинного періоду, потужність яких змінюється від 5-20м.

Генетично ці утворення представлені  делювіальними суглинками і супісями, лесовидними і алювіальними піщано-муловими грунтами долини ріки Ікви. На окремих ділянках зустрічаються торфи потужністю 6-8 метрів.

 

2. Гідросферні умови

Вода, як елемент глобальної екосистеми, виконує дуже важливі функції:

– вода — це основна складова частина всіх живих організмів (тіло людини, наприклад, на 70 % складається з води, а деякі організми, такі як медуза або огірок, на 98—99 %);

– з участю води здійснюються численні процеси в екосистемах (наприклад, обмін речовин, тепла);

– води Світового океану — основний кліматоутворюючий фактор, головний акумулятор сонячної енергії й «кухня» погоди для всієї планети;

– вода — один із найважливіших видів мінеральної сировини, основний природний ресурс, що споживається людством (сьогодні води використовується в тисячі разів більше, ніж нафти чи вугілля).

Величезну роль відіграє гідросфера у формуванні поверхні Землі, її ландшафтів, у розвитку екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, ерозія, карст тощо), в перенесенні хімічних речовин, у тому числі й забруднювачів довкілля.

Для багатьох організмів вода — це середовище їхнього життя. Хімічний склад морської води дуже схожий на склад плазми крові людини: містить ті самі хімічні елементи й приблизно в тих самих пропорціях. Це один із доказів того, що предки людини, як і решти ссавців, колись жили в морі.

Дубнівщина багата на поверхневі води: річки, озера, водосховища, ставки. Річкова сітка належить до басейну р. Прип'ять. Всі вони невеликі, рівнинного типу, мають повільну течію, широкі річкові долини. Береги, в деяких місцях,  заболочені та вкриті лучною рослинністю.

Найбільшими річками є Іква і Стубла. З півдня на північ Дубнівським районом тече річка Іква. Вона бере початок вона на Львівщині. Річка Іква має довжину 155 км, і є правою притокою річки Стир. Басейн  Ікви становить 2250 км². Займає південну і західну частину району, обмежовану з півночі і зі сходу Мізоцьким кряжем, з півдня Кременецькими горами, з заходу Повчанським плато. Частка підземного живлення р.Іква близько 64 %, решта стоку формуєтеся дощовими га талими сніговими водами. Притоки Ікви   -  Тартачка, Бистриця.

Річка Стубла є лівою притокою Горині і протікає по північно-східній частині району. Її басейн займає 1/5 частину району. Вона приймає ряд приток: Борисівка, Бичок, Баран.

Основний напрямок течії рік, з півдня на північ, зумовлений загальним зниженням у цьому напрямку висотних відміток поверхні.

В сучасному вигляді річкова сітка на території району існує з кінця льодовикового періоду. Водоносність і рівень вод в річках на протязі року змінюється. Найбільша водоносність припадає на весну. Живлять річки опади, грунтові води, джерела.

Загальний хід рівнів води в ріках  характеризується інтенсивним її підвищенням під час весняної повені та низьким стоянням у літню межень. Восени та взимку рівень води в річках дещо вищий, ніж влітку. Межень часто порушується паводками: влітку від злив, взимку від відлиг.  

Весняне піднесення рівнів води в середньому припадає на першу декаду березня, іноді на третю декаду лютого. Найбільш ранні підвищення рівнів води внаслідок сніготанення припадає на першу декаду лютого, найпізніші - на початок квітня. Інтенсивність підйому рівнів у період весняної повені різна і залежить від водності весни.

Водність рік визначається не лише кількістю опадів, але і величиною підземного живлення та факторами, що впливають на втрату вологи. Ці втрати залежать в першу чергу від грунтів та рельєфу місцевості. Суглинисті грунти та значні нахили лісостепової частини району разом з глибокими врізами долин, сприяють значній водності Ікви.

 На території району ведеться інтенсивна антропогенна діяльність, що призвело до значних змін ландшафтів та якості вод. Здійснюється забір великих об’ємів води споживачами, в основному промисловими об’єктами. Найбільшими водокористувачами є ВАТ "Дубноремтрансервіс", Мирогощанський аграрний коледж, ДКП "Комунальник", КВП ВКГ "Дубноводоканал" та Дубенський м’ясокомбінат. В результаті своєї діяльності вони у річки скидають великі об’єми стічних вод, переважно не доочищенні, так як очисне обладнання знаходиться в неналежному стані. Знезаражуючі установки в районі взагалі відсутні. Тут знаходяться також меліоративні осушувальні системи, дренажні води яких скидаються безпосередньо в річки, так як вони є річками-водоприймачами. В складі дренажних вод присутні такі речовини як магній, залізо загальне, азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний тощо. Щодо господарської діяльності, то 50% земель в басейнах розорені, урбанізовані і тільки 25% площі району знаходяться під лісами. При проведені оцінки екологічної стійкості ландшафтів (КЕСЛ) виявили, що майже вся територія басейнів нестабільна з яскраво вираженою нестабільністю, що пояснюється людським втручанням в екосистеми. Тільки в басейні притоки р. Іква Тартацька ландшафт – умовно стабільний.

Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди не доочищених та неочищених стічних вод комунальних підприємств (табл. 1).

Таблиця 1

Скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти (млн. м³)

Населені пункти	1990	1995	2000	2001	2002	2003
м. Дубно	3,6	2,9	1,5	2,0	2,4	2,2
район	0,2	0,3	0,1	0,1	0,1	0,1

Таблиці складені за узагальненими даними державної статистичної звітності за формою 2-ТП(водгосп). Дані ілюструються у вигляді діаграми (рис. 1).

Рис. 1. Об’єми скидання забруднених зворотних вод

Основні підприємства, які забруднюють водні об’єкти, наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Основні водокористувачі – забруднювачі водних об’єктів

Водокористувачі	Об’єм недостатньо очищених вод
ВАТ «Дубноремтрансервіс»	6,0 тис.м3
Мирогощанський аграрний коледж	41,0 тис.м3
ДКП «Комунальник»	46,0 тис.м3
КВП ВКГ «Дубноводоканал»	1783,0 тис.м3

Як видно з таблиці 2, найбільш вагомий вклад в забруднення водних об’єктів здійснює КВП ВКГ «Дубноводоканал». Це пояснюється тим, що в останні роки спостерігався помітний спад потужностей очисних споруд в м. Дубно. Дана тенденція пояснюється фізичним зношенням обладнання і неможливістю його заміни через недостатність фінансування на природоохоронну діяльність.

Крім цього, в усіх населених пунктах, розташованих на берегах р. Іква , виявлені осередки забруднення. Місцеві жителі створюють стихійні сміттєзвалища, скидаючи побутове сміття до підніжжя терас.

Гідрохімічний склад поверхневих вод за останні 5 років істотно змінюється. Спостерігається збільшення у воді сполук азоту, заліза, сульфатів, а саме вони є головними показниками хімічного складу природних вод. Причиною збільшення концентрації азоту, заліза загального може бути повторне заболочування територій, внаслідок чого збільшується застійність води і продукти розкладу органіки постійно надходять до підземних і поверхневих вод.

Хіміко-аналітичний контроль якості поверхневих вод показано в таблиці 3

Таблиця 3.

Назва водного об’єкту	Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од.		Відібрано та проаналі-зовано проб води, од.	Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.	Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.
	всього	зперевищенням ГДК
1	2	3	4	5	6
р. Іква	7	4	10	28 (температура, запах, забарвлення, прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, сульфати, хлориди, кальцій, магній, твердість, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, залізо, мідь, марганець, свинець, фториди, нікель, кадмій, цинк, хром )	4-БСК5, 2-амоній сольовий, 4-нітрити, 1-залізо загальне
р.Стубелка	2	2	2		2-БСК5, 2-амоній сольовий, 1-нітрити, 2-залізо загальне, 2-мідь, 2-цинк, 2-марганець
меліоративний канал, нижче скиду з ТзОВ СП «Нива» нижче м.Дубно	1	1	1	23 (температура, запах, забарвлення, прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, сульфати, хлориди, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, залізо, мідь, марганець, свинець, нікель, кадмій, цинк, хром )	1-БСК5, 1-амоній сольовий, 1-нітрити, 1-залізо загальне, 1-мідь

Випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах (табл.4).

Таблиця 4

Максимальні перевищення вмісту забруднюючих речовин в пробах поверхневих і ґрунтових вод

Система	Річка	Mg	NH4	NO3	NO2	Fe
« Іква »	р. Іква(берег)		1,87	14,21	0,24	1,30
	р. Іква(міст)		0,75	13,79	0,23	0,77
	ДК-1		0,62	10,22	0,20	0,30
	ДК-2	6,21	0,75	11,84	0,53	0,25

Розглянули також стан підземних вод і виявили, що запаси води великі, але існує загроза забруднення підземних горизонтів нафтопродуктами, зокрема на пункті перекачки нафтопроводу "Дружба" в районі смт. Смига. Щодо якості води в річках, то проведеною комплексною оцінкою в р. Іква та її притоці Людомирі ІV клас якості води, стан перехідний, у інших притоках вода кращої якості ІІІ класу, стан – задовільний. Найкраща якість води в р.Стубла – ІІ клас, стан - добрий. Це пов’язано з тим, що в басейні відсутні потенційні забруднювачі. При економічних розрахунках встановили, що Дубенський м'ясомбінат завдає державі збитки за забруднення у розмірі майже 5000 грн. щорічно. В цілому можна сказати, що в Дубенському районі ведеться інтенсивна антропогенна діяльність, яка призводить до корінних змін ландшафтів, поверхневих, підземних вод тощо.

Рівень забруднення питної води за мікробіологічними показниками у водопровідній мережі комунальних водопроводів Дубенського району складає 4,6%, у відомчих водопроводів дослідження рівень забруднення питної води за бактеріологічними показниками спостерігався - 11,8%. у сільських централізованих господарсько-питних водопроводів даний показник становить 23,2%.