Висновок

Метою даної курсової роботи була оцінка умов життєдіяльності населення Дубенського району. Для проведення комплексної оцінки було зроблено детальну характеристику Дубенського району, його кліматичних умов, господарської діяльності, використання водних ресурсів, як поверхневих, так і підземних. Водні ресурси відносяться до басейнів двох річок - Іква та Стубелка. На території району ведеться інтенсивна антропогенна діяльність, що призвело до значних змін ландшафтів та якості вод. Здійснюється забір великих об’ємів води споживачами, в основному промисловими об’єктами. Найбільшими водокористувачами є ВАТ "Дубноремтрансервіс", Мирогощанський аграрний коледж, ДКП "Комунальник", КВП ВКГ "Дубноводоканал" та Дубенський м’ясокомбінат. В результаті своєї діяльності вони у річки скидають великі об’єми стічних вод, переважно не доочищенні, так як очисне обладнання знаходиться в неналежному стані. Знезаражуючі установки в районі взагалі відсутні. Тут знаходяться також меліоративні осушувальні системи, дренажні води яких скидаються безпосередньо в річки, так як вони є річками-водоприймачами. В складі дренажних вод присутні такі речовини як магній, залізо загальне, азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний тощо. Щодо господарської діяльності, то 50% земель в басейнах розорені, урбанізовані і тільки 25% площі району знаходяться під лісами. При проведені оцінки екологічної стійкості ландшафтів (КЕСЛ) виявили, що майже вся територія басейнів нестабільна з яскраво вираженою нестабільністю, що пояснюється людським втручанням в екосистеми. Тільки в басейні притоки р.Іква Тартацька ландшафт – умовно стабільний. Розглянули також стан підземних вод і виявили, що запаси води великі, але існує загроза забруднення підземних горизонтів нафтопродуктами, зокрема на пункті перекачки нафтопроводу "Дружба" в районі смт. Смига. Щодо якості води в річках, то проведеною комплексною оцінкою в р.Іква та її притоці Людомирі ІУ клас якості води, стан перехідний, у інших притоках вода кращої якості ІІІ класу, стан – задовільний. Найкраща якість води в р.Стубелка – ІІ клас, стан - добрий. Це пов’язано з тим, що в басейні відсутні потенційні забруднювачі. При економічних розрахунках встановили, що Дубенський м'ясомбінат завдає державі збитки за забруднення у розмірі майже 5000 грн. щорічно. В цілому можна сказати, що в Дубенському районі ведеться інтенсивна антропогенна діяльність, яка призводить до корінних змін ландшафтів, поверхневих, підземних вод тощо.

Дубенщина має  вигідне географічне положення, достатні запаси нерудних корисних копалин торфу, крейди, сировини для будівельних матеріалів (пісок, вапняки, глина, шутер), багаті лісові ресурси, які придатні для різних видів господарського використання (ділова деревина, побічне лісокористування), а площа лісових угідь дає можливість заготовляти значні обсяги дикоростучих ягід та лікарських рослин. У районі  високий рівень освоєння земель, які придатні для сільськогосподарського виробництва. Наявність унікальних ландшафтних, кліматично-оздоровчих, історично-культурних рекреаційних ресурсів, порівняно низький рівень забруднення довкілля сприяють розвитку туризму.

Природно-кліматичні умови та ресурси району сприяють розвитку аграрного комплексу, переробної промисловості, паливної та деревообробної галузей, торгівлі.

Поряд з існуванням зазначених переваг суттєвий вплив на економічні, соціальні та екологічні процеси мають наступні обмеження:

- територіальні диспропорції в розвитку і забезпеченості ресурсами;

- дефіцит внутрішніх фінансово-кредитних ресурсів;

- низькопродуктивні ґрунти;

- висока частка порушених земель, та таких, що потребують рекультивації;

- ріст забруднення вихлопними газами та збільшення шуму у зв’язку з розвитком транзитного транспорту;

- невирішена проблема зберігання побутових і промислових відходів;

- брак водоочисних споруд та каналізації на значній частині району;

- високий міграційний відтік населення працездатного віку;

- поганий стан більшості дорожнього покриття.

Забезпечення сталого розвитку сільських територій є важливим в контексті всього суспільства, оскільки сільське господарство забезпечує населення продуктами харчування, промисловість – сировиною для переробки, в селах є умови для рекреації та оздоровлення населення, багата культурна спадщина, мальовничі краєвиди, цікаві для туристів. Землекористування на території більшості сільських рад відповідає екологічним вимогам. Найбільші проблеми є в розвитку економіки та соціальної сфери сільських територій, які потрібно вирішувати на державному рівні. Для створення нормальних умов життя і праці сільських жителів та забезпечення вимог сталого розвитку необхідно провести ряд державних політико-правових, організаційно-економічних та техніко-технологічних заходів.

Разом із тим природоохоронні заходи, що вживаються, за масштабами та ефективністю не забезпечують нейтралізації шкідливих впливів людини на навколишнє середовище. Обсяг коштів, що виділяються на зазначенні цілі, недостатній. Тому потрібно істотно збільшити затрати на природоохоронні заходи в масштабах підприємств, галузей та всього суспільного виробництва, причому ці заходи слід здійснювати комплексно відносно всіх джерел забруднення. Це потребує принципової зміни технологій ряду виробництв, удосконалення очисних споруд, переходу на нові види палива, переходу на біологічні заходи боротьби із шкідниками в сільському господарстві та інше. Приймаючи будь-які господарські рішення, потрібно виходити з пріоритетності підтримки необхідної якості навколишнього середовища як умови збереження життя та здоров’я людини. Необхідно розробити та прийняти державну екологічну програму.