Розділ IV. Соціальна складова життєдіяльності

4.1. Демографічний стан

Демографічні проблеми сучасного світу є одними із головних глобальних проблем поряд із такими, як збереження миру і боротьби з тероризмом, подолання економічної відсталості, охорони довкілля.

Процеси, пов’язані з демографічними чинниками все більшою мірою є одними із найважливіших елементів розвитку суспільства, а серед принципів «Порядку денного на ХХІ ст.» є те, що людина перебуває в центрі уваги концепції сталого розвитку і має право на здорове і продуктивне життя в гармонії з природою. Стійкий розвиток узагальнює в собі процес виживання і відновлення генофонду нації, активізації ролі кожної окремої людини в суспільстві. Ці принципи сформульовані не випадково і відображають складну демографічну ситуацію в сучасному світі.

Стосовно України, то економічна, екологічна кризи та політична нестабільність відобразилися на демографічній ситуації. Сьогодні Україна переживає четверту демографічну кризу – різкий спад народжуваності та зростання смертності. У країні розвивається депопуляція: як у місті, так і в сільській місцевості смертність населення перевищує народжуваність.

Сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою за все її життя) у 1992- 1993 роках досяг 1,6 дитини, у 2000 році 1,1 дитини, тоді як для простого відтворення він повинен становити 2,2 дитини, а для розширеного не менше ніж 2.6 дитини.

В наслідок цього різко відслідковуються процеси зменшення чисельності населення і з 1991 року населення країни зменшилося приблизно на 5 млн. чол. Природний приріст населення України загалом став від’ємним у 1991 році і становив -0,8%. Найвищі значення від’ємного приросту населення зафіксовані в 2001- 2002 роках і вони дорівнюють -8%. Якщо такий темп зниження населення буде постійним, то за прогнозами демографів, населення України зникне за 150 років. Загальнодержавна тенденція зниження чисельності населення, зачепила практично всі регіони країни. Максимальне зниження припадає на індустріальні регіони, менше на аграрні.

Дубенський район Рівненської області відноситься до індустріально-аграрного типу, де народногосподарський комплекс сформувався відповідно до її природних ресурсів і умов.

Так, в районі загострилась демографічна ситуація. Чисельність постійного населення по м. Дубно та Дубенського району за оцінкою на 1 грудня 2005року становить 84,8тис.осіб, в тому числі по м. Дубно 37,8тис.осіб, по району - 47,0тис.осіб. Природний рух населення наведений в таблиці 8.

Для м. Дубно і району, на протязі останніх років, основною причиною зменшення кількості постійного населення є природне скорочення, а міграційний рух являється приростом населення. Серед основних причин смерті головними є хвороби систем кровообігу, новоутворення, нещасні випадки, отруєння, травми, хвороби органів дихання. Крім цього надзвичайно високий рівень захворюваності на активний туберкульоз.

Таблиця 8

Природний рух населення

Показники	Дубенський район		м. Дубно
	січень-листопад 2005р.	січень-листопад 2004р.	січень-листопад 2005р.	січень-листопад 2004р.
Кількість народжених	424	450	375	365
Кількість померлих	821	827	511	493
в т.ч. дітей до 1 року	5	4	8	2
Природне скорочення населення	-397	-377	-136	-128
Кількість шлюбів	267	197	303	298
Кількість розлучень	102	76	149	117

Із таблиці 8 видно, що кількість померлих перевищує кількість народжених. Впродовж січня - листопада 2005 року зафіксовано природне скорочення населення (-533 осіб). У загальній кількості померлих переважає смертність сільського населення яка становить 821особу, або (61,6%).

Аналіз зміни динаміки чисельності населення в показав, що за останні п’ять років сформувався стабільний від’ємний загальний приріст в Дубенському районі (-0,8%), і в м. Дубно (- 0,5%).

Показники смертності є свідченням соціального здоров’я суспільства, екологічного благополуччя, рівня розвитку економіки і культури. Використовуючи шкалу оцінки рівня загального коефіцієнта смертності, визначено, що Дубенський район відноситься до високих рівнів коефіцієнта смертності (15-20 на 1000 осіб), а місто Дубно до середніх рівнів (12-15 на 1000 осіб). Такі показники зумовлені в першу чергу віковою структурою жителів, тобто значною часткою населення старшого за працездатний вік, соціальними, економічними та екологічними проблемами регіонів.

Саме тому, на сучасному етапі розвитку регіону головним завданням є пошук резервів зниження рівня смертності (зокрема від хвороб системи кровообігу та новоутворень).

В Дубенському районі спостерігаються процеси незначного зменшення коефіцієнтів народжуваності.

Вікова структура населення району наведена в таблиці 9 і проілюстрована на рис.3.

Таблиця 9

Структура населення Дубенського району
Чинник	Обидві статі	Чоловіки	Жінки
Населення молодше за працездатний вік	10064	5214	4850
Населення працездатного віку	25205	13402	11803
Населення старше за працездатний вік	13366	4271	9095
Все населення	48635	22887	25748

Як видно з таблиці - 47,1 % становить чоловіче населення, решта 52,9 % - жіноче. Населення працездатного віку – 25,2 тис. чол. (51,2 %), чоловіки – 13,4 тис. чол. (27,6 %), жінки – 11,8 тис. чол. (23,6 %).

Рис.3. Співвідношення між структурою населення Дубенського району

Середній вік населення – 39,5 років, чоловіки – 36,2 років, жінки – 42,4 роки (для порівняння в розвинутих країнах тривалість життя для чоловіків становить 62 роки, для жінок – 68 років). Національний склад населення району однорідний, 98,9 % жителів - українці, інші національності представлені незначною кількістю.

За попередніми даними, середньооблікова кількість штатних працівників зайнятих на статистично великих і середніх підприємствах у 2005 році становила 13673 особи, з яких 23,0% зайнято в закладах освіти, 17,5% - на промислових підприємствах,15,2%- на сільськогосподарських підприємствах, 23,4% - в установах охорони здоров`я та соціальної допомоги, 4,0% і 1,4% - на будівельних і транспортних підприємствах в закладах освіти – 15,8%.

Така демографічна ситуація значно вливає на економічний склад населення, який визначається виробничими відносинами та рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, розвитку соціальної інфраструктури.

Отже із вище сказаного слідує, що в районі загострюються питання щодо виживання, відтворення і стійкого розвитку населення та виникає необхідність здійснювати заходи подолання небезпечних процесів депопуляції. Кризові явища в економіці, еколого-соціальній сфері, призводять до значного зниження життєвого рівня населення, що в свою чергу призводить до зменшення рівня народжуваності, збільшення міграційних процесів, а невирішеність екологічних проблем, соціально-психологічний дискомфорт, невпевненість в майбутньому значно погіршує здоров’я населення.

Демографічні проблеми регіону можна визначити на основі критеріїв, що характеризують коефіцієнтом народжуваності, коефіцієнтом смертності, часткою пенсіонерів у загальній чисельності населення області, району, населеного пункту, або на 1000 чол. населення, коефіцієнтом міграції та безробіття. Забезпечення сприятливого демографічного розвитку передбачає підвищення якості життя населення на основі поєднання демографічних цілей із стратегією досягнення сталого соціально-економічного розвитку, технології прийняття рішень і розподілу ресурсів на всіх рівнях управління.

Якщо демографічна структура є природним показником, і на неї майже неможливо вплинути, то приріст населення можна контролювати шляхом впровадження соціальних пільг і збільшення грошової допомоги багатодітним сім’ям, а також збільшення фінансування сфери охорони здоров’я, особливо на периферії, оскільки більший відсоток смертності припадає на сільських жителів.

Якість зайнятого населення можна оптимізувати шляхом автоматизації виробничого процесу на підприємствах, щоб зменшити відсоток використання ручної праці, використання новітніх технологій, раціоналізації праці на сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах.