Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства і природокористування

Кафедра екології Курсова робота

«Аналіз умов життєдіяльності населення Дубенського району Рівненської області»

Виконала:

студентка I курсу ФЕП

групи ЕКО-1(інтегровані)

Мельничук Н. Є.

Перевірив:

Антонюк Р. А.

Рівне-2011

Зміст:

Вступ……………………………………………………………………………………….3

Розділ І. Характеристика абіотичних компонентів навколишнього природного середовища….…………………………………………………………………………….7

1.1. Геолого-геоморфологічний особливості ………………………………………...7

1.2. Гідросферні умови…………………………………………………………………8

1.3. Кліматичні особливості…………………………………………………………..14

1.4. Ґрунтовий покрив………………………………………………………………...15

Розділ ІІ. Аналіз факторів, що обумовлюють дискомфорт проживання людей у Дубенському районі…………………………………………………………………….20

2.1. Підтоплення територій сіл та угідь……………………………………………...20

2.2. Розвиток екзогенних процесів…………………………………………………...22

2.3. Радіаційне забруднення…………………………………………………………..25

Розділ ІІІ. Аналіз техногенного впливу на умови життєдіяльності …………….33

3.1. Напрямки промислового та сільськогосподарського розвитку……………….33

3.2. Забезпеченість сировинною базою……………………………………………...35

3.3. Загальна оцінка екологічного стану району……………………………………37

Розділ IV. Соціальна складова життєдіяльності …………………………………..42

4.1. Демографічний стан……………………………………………………………...42

4.2. Здоров'я населення……………………………………………………………….46

4.3. Освіта……………………………………………………………………………...51

4.4. Культура…………………………………………………………………………..53

4.5. Питання рекреації………………………………………………………………...57

Висновок…………………………………………………………………………………60

Використана література……………………….………………………………………63

Вступ

Високий рівень концентрації промисловості та сільського господарства, екологічно необґрунтована господарська діяльність призвели до того, що Україна нині є однією з найбільш екологічно неблагополучних країн Європи. Значно погіршила ситуацію найбільша у світі ядерна аварія на Чорнобильській АЕС.

Аналіз стану навколишнього природного середовища свідчить про те, що в останні роки суттєвих позитивних зрушень в екологічній ситуації не сталося, в деяких місцях вона навіть погіршилася.

Одночасно у здоров’ї населення України в останні 20 років намітилася ціла низка негативних тенденцій, багато з яких значною мірою пов’язані з незадовільною екологічною ситуацією. Зокрема, на 51,3 % збільшилась захворюваність населення на хвороби крові та кровотворних органів, органів кровообігу — на 54%, злоякісні новоутворення зросли на 27,8 %.

Якщо за даними Українського науково–дослідного інституту педіатрії, акушерства і гінекології у 1991 р. близько 70% новонароджених 1–го дня життя мали ті чи інші відхилення у стані здоров’я, то у 1999 р. цей показник становив вже 90%.

У зв’язку із цими проблемами почала розвиватись нова галузь екології — екологія людини — це комплексна наука, яка вивчає взаємовідносини людини, як індивіду, і навколишнього середовища. Вона сприяє збереженню і зміцненню здоров’я, розвитку фізичних та психічних можливостей людини.

Термін “екологія людини” ввійшов у літературу в 1921 році. Проте ще в минулому сторіччі видатний російський учений–фізіолог І.М. Сеченов писав, що зрозуміти людину можна лише в єдності плоті, духу та природи, частиною якого вона є, і майбутнє науки про людину лежить на шляхах об’єднання цих трьох складових.

Фахівців, які працюють у галузі екології людини, цікавить насамперед, як впливає руйнівна діяльність людини в біосфері на стан її здоров’я і які заходи по охороні біосфери можуть сприяти зміцненню та розвитку здоров’я людини. Виходячи із цього, об’єктом вивчення екології людини є система “людина — навколишнє середовище”, або антропоекосистема.

Основні завдання екології людини були визначені у 1983 р. на першій всесоюзній нараді у м. Архангельську та в 1984 р. на першій всесоюзній школі–семінарі з даної проблеми у м. Суздалі. До них зокрема належать:

 Вивчення стану здоров’я людей.

Дослідження динаміки здоров’я в аспектах природно–історичного та соціально–економічного розвитку.

Прогноз стану здоров’я майбутніх поколінь людей.

Вивчення впливу окремих факторів середовища та їхніх компонентів на здоров’я і життєдіяльність популяцій людей (міської, сільської і т.п.).

Дослідження процесів збереження та відновлення здоров’я і соціально–трудового потенціалу популяцій.

Аналіз глобальних та регіональних проблем екології людини.

Розробка нових методів екології людини (космічних, біохімічних тощо).

Розробка шляхів підвищення рівня здоров’я та соціально–трудового потенціалу у населення.

На сучасному етапі до названих завдань додаються наступні, більш конкретні:

Створення антропоекологічного моніторингу — системи спостережень за змінами процесів життєдіяльності людей у зв’язку з дією на них різних факторів навколишнього середовища, а також спостережень та оцінок умов середовища, які впливають на здоров’я населення, зумовлюють поширення захворювань.

Складання медико–географічних карт, що відображають територіальну диференціацію захворювань населення, пов’язаних з погіршенням якості навколишнього середовища.

Зіставлення медико–географічних карт з картами забруднення навколишнього середовища і встановлення кореляційної залежності між характером і ступенем забруднення різних природних компонентів соціоекосистем та відповідними захворюваннями населення.

Визначення науково обґрунтованих значень гранично допустимих техногенних навантажень на людський організм.

Методи. У зв’язку з тим, що людина істота біосоціальна для виконання перелічених вище завдань екології людини використовують як біологічні, так і соціальні методи досліджень. Зокрема, методи математичного моделювання, статистичні методи, біохімічні, фізичні, бактеріологічні, клінічні, фізіологічні тощо.

На прикладі Дубенського району дамо характеристику абіотичних компонентів навколишнього природного середовища, проаналізуємо техногенний вплив на умови життєдіяльності людей, визначимо фактори, що обумовлюють дискомфорт проживання населення району.

Дубенський район утворений 4 грудня 1939 року і з того часу входить до складу Рівненської області. Територія району становить 1201,4 км кв.

Адміністративний центр району – Дубно. Перша згадка про місто датована 1100 роком. Дубно - місто обласного значення, яке розташоване на річці Іква та знаходиться на відстані 45 км від обласного центру і за 365 км від столиці.

З півдня район межує з Кременецьким районом Тернопільської області, із заходу - з Радивилівським, на сході і південному сході - з Рівненським та Здолбунівським, на північному заході та з півночі - з Млинівським районами Рівненської області.

Район має вигідне географічне розташування для обслуговування ринків Європи, Росії, Білорусії та України.

На території району досить густа сітка автодоріг. Є два магістральні шляхи:

- Доманово - Ковель – Чернівці - Тереблече (протяжністю 40 км);

- Київ - Чоп (протяжністю 50 км).

Протяжність автодоріг місцевого значення - 347,8 км. Протяжність залізничної колії Львівської залізниці у Дубенському районі складає 50 км.

24,4% площі області займають ліси, 1794 га зайнято річками, струмками, ставками та озерами. Відповідно флора області представлена переважно лісовою та трав'янисто-болотною рослинністю. Економічний потенціал району визначають деревообробна, паливна та харчова галузі, а також сільське господарство, в якому зайнята більшість населення.

Адміністративно-територіальний устрій району: 1 місто, 1 селище міського типу, 100 сільських населених пунктів, об'єднаних в 24 сільських ради. Районний центр: місто Дубно з чисельністю населення 37 757 тис.чол. та загальною площею 5,2 тис.м

Постійно на території району проживає 45,9 тис. осіб, з них 2,9 тис. осіб – міське населення смт Смига, решта – 43,0 тис. осіб – сільське. Жінки становлять 24,0 тис. осіб, чоловіки – 21,9 тис. осіб.Населення працездатного віку становить  26,9 тис. осіб або 58,7 %

Національний склад населення району однорідний, 98,9 % жителів - українці, інші національності представлені незначною кількістю.