Земельні ресурси та ґрунти Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.

Земля ― основне національне багатство держави і перебуває під особливою охороною. З усіх земель першість в охороні та використанні мають землі сільськогосподарського призначення, які, на жаль, найбільше піддаються антропогенному впливу. За даними спостережень, починаючи з 60-х років минулого століття, в ґрунтах Полтавщини відбувається нестримне зменшення вмісту гумусу.

Серед основних чинників негативного впливу на земельні ресурси сільськогосподарського виробництва є:

• значна розораність земель і, що найбільш небезпечно, на схилах;

• порушення і недотримання сівозмін;

• застосування важкої техніки;

• недостатність внесення органічних та мінеральних добрив (на орні землі запасу сільських рад добрива не вносяться взагалі);

• надмірна насиченість структури посівних площ технічними культурами і, особливо, соняшником.

Недостатньо втілюються в життя заходи, передбачені обласною “ Програмою охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів на період до 2005 року ” та розпорядженням голови облдержадміністрації “ Про залуження (консервацію) рільних земель ”, – необхідно залужити ще близько 53 тис. га деградованих земель.

У зв’язку із значною освоєністю та через відсутність вільних земель, доводиться відводити для несільськогосподарського виробництва сільськогосподарські угіддя, і в тому числі орну землю. Протягом 2003 року було розглянуто 1840 матеріали по вибору земельних ділянок, з яких 16 не погоджено. Таким чином збережено 3,8 га ріллі.

Серед об’єктів промисловості найбільший негативний вплив на стан земельних угідь в області чинять підприємства нафтогазового комплексу при будівництві газонафтових свердловин, трубопровідного транспорту та при пошкодженнях трубопроводів, найчастіше – навмисних, з метою крадіжок газоконденсату.

Значної шкоди земельним ресурсам завдають ВАТ “ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат ”, ВАТ “ Укртатнафта ” (нафтопереробний завод) внаслідок специфіки технології виробництва, з підприємств енергетичного комплексу – Кременчуцька ГЕС, – водами Кременчуцького водосховища інтенсивно розмивається берег на території Кременчуцького і Глобинського районів.

Структура та стан земель

Із загальної площі Полтавської області, що складає 2875,1 тис. га, сільськогосподарські угіддя займають 2240,6 тис. га, або 77,9%, з них орні землі становлять 1759,5 тис. га, або 61,2% від усієї території (78,5% сільськогосподарських угідь). Орні землі представлені, в основному, родючими чорноземами та їх різновидами. Площа зрошуваних земель становить 51,2 тис. га, осушених – 37,5 тис. га. Значних змін у структурі та стані використання земель, в порівнянні з попередніми роками, не відбулося.

Станом на 01.01.2003 року в області налічується 344,2 тис. га (12%) земель, що піддаються водній ерозії, 81,9 тис. га (2,8%) дефляційно-небезпечних, 728,5 тис. га (25,3%) солонцюватих, 920,0 тис. га (32%) кислих, 147,0 тис. га (5,1%) перезволожених. Площа порушених земель становить 5618 га (0,2%).

Природно-заповідний фонд

Одним із напрямів діяльності спеціалістів Держуправління є охорона, збереження і розвиток території та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Природно-заповідний фонд має особливу, природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, слугує збереженню природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтриманню загального екологічного балансу і забезпеченню фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Протягом 2009 року завдяки спільним зусиллям законодавчої та виконавчої влади на містах і в області було розширено межі, а також оголошено нові території та об’єкти природно-заповідного фонду Полтавщини.

Станом на 01.06.2010 р. природно-заповідний фонд області налічує 364 території та об’єкти загальною площею 131387,485 га, що складає 4,59% від загальної площі області, з них 29 – загальнодержавного значення: 2 національних природних парки, 20 заказників, 1 дендрологічних парк, 1 ботанічний сад, 1 ботанічна пам’ятка природи, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

У третьому кварталі 2009 року на ХХІІ сесії V скликання Полтавська обласна рада прийняла рішення «Про оголошення, зміну меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду Полтавської області», які проголошено заказниками та пам’ятками природи місцевого значення території та об’єкти, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення:

• ландшафтний заказник місцевого значення «Байраківський»;

• ентомологічний заказник місцевого значення «Тришківка»;

• комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Старий шлях»;

• комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Грушеві могили»;

• ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Гребінчин каштан»;

• ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Олександрівський дуб»;

Також змінено межі раніше оголошених територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме:

• ландшафтного заказника місцевого значення «Гори Пивиха»;

• ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Храпачів яр»;

• урочища «Галочка».

Указами Президента від 11.12.2009 № 1046, № 1042, № 1041 оголошено 3 об’єкти загальнодержавного значення, а саме національний природний парк «Пирятинський» загальною площею 12029,42 га, Хорольський ботанічний сад загальнодержавного значення загальною площею 18 га та ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Христанівський» площею 1705,2 га.

Динаміка збільшення площі природно-заповідного фонду в Полтавській області

Полтавська область	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	1 кв. 2010 року
Площа природно-заповідного фонду, тис. га	116,539	119,494	118,494	130,702	131,388
Площа природно-заповідного фонду, у % від загальної площі Полтавської області	4,06	4,16	4,16	4,55	4,57

До складу НПП «Пирятинський» увійшли ландшафтний заказник «Дейманівський» (622,7 га), гідрологічний заказник «Куквинський» (300 га), гідрологічний заказник мистецтва «Березоворудський» (45 га) загальнодержавного значення та загально зоологічний заказник «Леляківський» (746 га), гідрологічні заказники «Харківецький» (540,2 га), «Турбинський» (400 га), «Сасинівський» (150 га), «Березоворудський «150 га), «Давидівський» (120 га), ботанічна пам’ятка природи «Лісопарк «Острів Масальський» (47 га), заповідне урочище «Куквин» (321,2 га) місцевого значення.

У першому кварталі 2010 року Указом Президента від 10.01.2010 № 155/2010 оголошено об’єктом загальнодержавного значення – національний природний парк «Нижньосульський», площею 18635,11 га земель державної власності.

До складу НПП «Нижньосульський» увійли ландшафтний заказник «Сулнський» (5179,1 га), гідрологічні заказники «Великоселедський» (1000 га), «Плехавський» (500 га), «Солоне» (400 га), «Рогозів куток» (1600 га) загальнодержавного значення та ландшафтний заказник «Онишківський» (655 га), ентомологічний заказник «Тарасенківський» (3 га), гідрологічного заказника «Чутівський» (742 га) місцевого значення.

Проведено роботу щодо підготовки матеріалів щодо створення національного природного парку «Диканський», який проектується на території Диканського та Зіньківського районів Полтавської області орієнтовною площею 15531 га земель.

Держуправлінням направлені до Мінприроди України матеріали національного природного парку «Кременчуцькі плавні» в межах Полтавської області на площі 7752,0 га.

23 червня 2010 р. також планується оголошення чергових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Генеральним директором Науково-технічного центру Полтавського відділення Інженерної академії України НТЦ, головою Громадської Екологічної Ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, доцентом Голіком Юрієм Степановичем спільно із завідуючою кафедри екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка – Смоляр (Стецюк) Наталією Олексіївною розроблена «Програма розбудови регіональної екологічної мережі Полтавської області на період до 2015 року», яка планується найближчим часом на затвердження сесією обласною ради.