
3. Спілки малих підприємств, підприємців, орендарів
Ринкова трансформація економіки України, її структурна перебудова посилюють роль підприємств малого бізнесу як одного з факторів економічного прогресу та соціальної стабільності в країні.
На державному рівні питанням становлення та розвитку малого підприємництва приділяється недостатня увага, тому виникає потреба самоорганізації малого підприємництва.
Об'єднання підприємців можуть ефективно функціонувати за наявності незалежних підприємств, які є органічною складовою ринкової економіки.
Основними функціями різних видів об'єднань підприємств малого бізнесу є:
Захист позицій підприємців, їх прав та інтересів перед громадськістю. Потрібно захищати цінності підприємницької діяльності, статус підприємця. Для цього виразникам інтересів підприємців потрібно мати доступ до сучасних засобів масової інформації та вміти ефективно використовувати їх.
Представницька функція — вплив спілок, асоціацій підприємств та підприємців на державні механізми щодо створення правових основ розвитку підприємництва, визнання його як рушійної сили економічного прогресу.
3) Консультаційно-методична допомога. Підприємцям (особливо малого бізнесу) треба бути досить обізнаними стосовно правил ринкової економіки в умовах жорсткої конкуренції. Потрібні відповідні консультаційні, методичні, експертні послуги для представників малого бізнесу.
В Україні виникло і виникає багато громадських об'єднань, фондів, які ставлять собі за мету представляти інтереси майбутнього «середнього класу». Нараховується таких об'єднань вже більше двох десятків.
Діяльність деяких об'єднань має певні особливості, які полягають у тому, що:
1) функціонування багатьох об'єднань обмежується діяльністю його центрального апарату (президія, рада, комітет, секретаріат тощо). Таким чином, робота деяких об'єднань спрямована на самозабезпечення та самопідтримку їхнього керівництва;
2) керівні органи в більшості об'єднань складаються з представників міністерств, відомств, партійної номенклатури, які в минулому займали досить високі посади.
Зміна місця роботи не призвела до зміни стилю керівництва, діяльності, способу мислення відповідно до вимог нового часу. Як наслідок — більшість об'єднань (громадських організацій) не надають реальної допомоги підприємцям, а ті, в свою чергу, піддають сумніву доречність та ефективність таких об'єднань.
Однак багато діючих громадських організацій підприємців активно відстоюють інтереси малого підприємництва.
Суттєвою перешкодою в їх роботі є недостатність організаційного досвіду, фінансового забезпечення, ґрунтовних програм.
Особливо актуальною для малого бізнесу є потреба об'єднання та кооперування малих підприємств на соціально-політичній (громадські об'єднання підприємств, громадсько-політичні рухи) та економічній (підприємницькі мережі, збутові кооперативи) засадах.
Як реальна можливість вижити в нинішніх умовах, цей напрям не набув в Україні відповідного розвитку, оскільки існують певні перешкоди:
- недовіра як населення, так і підприємців до таких об'єднань;
- протистояння місцевих органів влади;
- недостатність коштів на утримання таких структур;
- відсутність інтеграції малого підприємництва з інститутами політичної системи суспільства;
- надія підприємців на самостійне виживання в ринкових умовах.
Процес створення об'єднань підприємців розпочався в 1989 р. Першими почали об'єднуватися невеликі орендні підприємства, кооперативи.
Так, 20 травня 1989 р. було засновано Спілку кооперативів та підприємців України.
Основними завданнями Спілки стали:
- разом з органами державного управління брати участь у розробці головних напрямів розвитку кооперативного руху, умов надання підприємцям та кооперативам податкових та інших пільг;
- здійснювати соціальний захист підприємців.
Спілка разом з іншими державними та громадськими організаціями брала активну участь у розробці закону «Про соціальне партнерство». Відділення Спілки працювали у 24 областях України. Труднощі економічного життя призвели до того, що збереглися відділення тільки в 14 областях.
22 січня 1990р. засновано Федерацію профспілок працівників кооперації та інших форм підприємств України.
Діяльність Федерації спрямована на:
- зміцнення профспілкового руху недержавного сектору економіки;
- сприяння розвитку підприємництва;
- захист прав та інтересів регіональних профспілкових організацій;
- усунення порушень законодавства в соціально-економічній сфері.
У липні та вересні 1990 р. були створені відповідно Спілка орендарів і підприємців України та Спілка малих підприємств.
Спілка орендарів і підприємців України
Завдання Спілки:
- пропаганда і популяризація підприємництва;
- надання консультаційної, правової допомоги і практичне сприяння її членам у розвитку підприємницької діяльності;
- інформаційне забезпечення членів Спілки, створення банку даних про їх діяльність;
сприяння членам Спілки у пошуку партнерів для створення спільних виробництв, у тому числі за межами України.
Діяльність Спілки також передбачає:
- внесення пропозицій до органів влади з питань оренди та підприємницької діяльності;
- організацію конференцій, семінарів, лекцій, виставок;
- надання інформаційної, консультаційної допомоги членам Спілки з економічних та юридичних питань;
- надання допомоги членам Спілки в укладенні договорів з установами, організаціями, підприємствами і громадянами з питань оренди, фермерства та підприємництва.
Спілка об'єднала громадян-підприємців та підприємства різних форм власності, створила регіональні центри, представництва, асоціації, фонди.
З квітня 1996 р. повна назва Спілки — Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України (СПМСППУ).
Функції СПМСППУ:
Правова підтримка та захист економічних, професійних, соціальних інтересів членів Спілки на всіх рівнях державного та господарського управління; консолідація зусиль підприємців і підприємств у боротьбі за захист їхніх інтересів; координація діяльності і подальшого розвитку; розробка регіональних програм.
Консультаційно-юридична допомога в розвитку підприємницької діяльності, економічні консультації і аудиторське обслуговування, централізоване забезпечення потрібною інформацією з коментарями про закони, декрети, постанови, інструкції.
Навчання, підвищення кваліфікації та професіоналізму членів Спілки, проведення конгресів, конференцій, семінарів, ділових зустрічей, шкіл підприємництва; проведення безкоштовно для членів Спілки двічі на місяць консультацій з правових питань, бухобліку, оподаткування.
Надання інформативно-правової допомоги членам Спілки у приватизації підприємств, землі, основних фондів, приміщень, іншого майна.
Сприяння в інвестуванні виробництва, його кредитуванні, промислової кооперації, розвитку торгової діяльності через фонди, банки, фінансові компанії.
Встановлення прямих зв'язків між фірмами і малими підприємствами, діловими колами України і іноземних держав, розвиток співробітництва з підприємницькими спілками, асоціаціями, фондами України і за кордоном, активне сприяння економічному і науково-технічному співробітництву з зарубіжними країнами.
Вищим органом СПМСППУ є з'їзд. Між з'їздами працює Рада Спілки, очолювана президентом. До складу Спілки входять представники регіональних підприємницьких структур, громадські діячі.
Членом Спілки може бути:
- громадянин-підприємець;
- регіональна Спілка (асоціація) підприємців;
- мале, середнє та велике підприємство України і зарубіжних країн будь-якої форми власності.
Спілка здійснює свою діяльність за рахунок:
1) вступних і членських внесків;
2) добровільних внесків громадян, організацій та підприємств;
3) інших не заборонених законом надходжень.
Становлення об'єднань українських підприємств розпочалося у 1993 р. і пов'язане з активізацією приватизаційних процесів, реформуванням власності, посиленням кризової ситуації в економіці.
У 1993 р. було засновано «Конгрес ділових кіл України» та Українську Національну Асамблею Підприємців, які об'єднали Лігу підприємств з іноземними інвестиціями, Спілку кооператорів та підприємців, Спілку юристів, Союз бірж, Спілку малих підприємств України та інші об'єднання.
15 лютого створено Український Союз Промисловців та Підприємств (УСИП).
Структура УСПП складається з 29 регіональних відділень, 8 галузевих об'єднань та 9 громадських організацій.
У цілому до складу УСПП входить близько 16000 асоційованих членів.
Функції УСПП:
- представництво інтересів членів УСПП в органах законодавчої, виконавчої та судової влади;
- сприяння формуванню правових умов ринкової економіки;
- формування соціального партнерства в суспільстві;
- сприяння надходженню інвестицій в Україну;
- надання консультаційно-експертних послуг;
- підтримка ефективних технологій.
Провідною організацією, що розробляє механізм підтримки малого бізнесу та впроваджує ідеї соціального партнерства в суспільне життя є Асоціація сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні «Єднання».
Мета Асоціації — сприяння розвитку малого та середнього підприємництва. Вона активно впливає на реформування суспільно-економічних відносин в Україні, розробляє моделі соціального партнерства на основі трипартизму.
Завдання Асоціації «Єднання»:
- створювати ефективну інфраструктуру взаємодії підприємств малого бізнесу, координуючи господарську, комерційну та іншу діяльність своїх членів;
- розвивати систему інформаційного, організаційного, юридичного забезпечення діяльності малих приватних підприємств — членів Асоціації;
- організовувати економічне навчання спеціалістів. Плани Асоціації «Єднання» передбачають:
- розгортання мережі регіональних представництв та розширення співробітництва з іншими асоціаціями та об'єднаннями для зміцнення іміджу підприємництва;
- реалізацію проекту «Інформаційно-аналітичний центр сприяння розвитку приватного підприємництва»;
- реалізацію проекту «Макроекономічний аналіз та дослідження впливу законодавчої та податкової політики на становлення та розвиток малого бізнесу»;
- розробку та практичне впровадження схеми організації потрійної взаємодії регіональної (місцевої) влади, малого бізнесу та громадських об'єднань з метою соціально-економічного відродження країни.
Отже, завдання Асоціації — це координація розвитку малого бізнесу в регіонах, на місцях, що дасть змогу створити ефективний механізм взаємодії місцевої влади з представниками недержавного сектора.
Таким чином, ідея підтримки та розвитку малого підприємництва у місті (регіоні) може бути реалізована внаслідок взаємодії трьох сторін: міська влада — спілки та асоціації роботодавців — громадські об'єднання та профспілки через функціонування створеного ними «Центру сприяння розвитку малого бізнесу».
Організаційна робота Центру спрямовується на розробку загальних питань регіональної політики підтримки та розвитку малого бізнесу, а саме:
- розробку концепції та програми розвитку малого бізнесу у місті з визначенням пріоритетних напрямків;
- організації взаємодії між міською владою та підприємницькими колами на основі взаєморозуміння та спільного вирішення важливих питань розвитку (розмірів місцевих податків та зборів, соціального розвитку міста, обговорення та лобіювання законодавства з питань малого бізнесу).
Консультаційно-освітня робота спрямовується на створення та поліпшення загального рівня економічної освіти підприємницьких кіл та інформування про їх внесок у побудову сучасного економічного клімату міста, розвиток місцевих соціальних програм на перспективу.
Соціальний напрям — створення та підтримка профспілок приватних підприємців і найманих працівників малого та середнього бізнесу, які є представниками та захисниками соціальних потреб та вимог сектора малого підприємництва.
Фінансово-інвестиційний напрям — створення сприятливих умов та розробка відповідних структур та механізмів для інвестування тих галузей чи секторів малого бізнесу, які є пріоритетними для виконання програм місцевої влади.
Аналітичний напрям — створення інформаційно-економічної, аналітичної моделі розвитку секторів економіки міста (регіону) в цілому та отримання на цій основі науково обгрунтованих пропозицій щодо розробки та реалізації програм підтримки різних секторів економіки з метою соціального та економічного розвитку міста (регіону).