- •Практичне заняття тема: ”мікробіологія сальмонельозу. Мікробіологія гострих кишкових інфекцій, які спричинені умовно-патогенними бактеріями, та харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології”
- •Литература
- •Теоретичні питання
- •Практична робота студента
- •Методичні рекомендації по виконанню практичної роботи
- •1.1.1. Матеріал для бактеріологічного дослідження від хворого на сальмонельоз та обґрунтування вибраного матеріалу.
- •Мікроскопія мікропрепаратів: ”e. Coli о11:н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”.
- •Зробити висновок: за морфологічними та тинкторіальними властивостями штами e. Coli о11:н27, Shigella sonnei, Salmonella enteriса та Proteus vulgaris не відріхняються один від одного.
- •Біохімічна активність сальмонели у середовищах Хісса.
- •Попередньо ідентифікує збудника як Salmonella typhimurium.
- •1.2. Облік результатів рнга з сальмонельозним полівалентним (а, в, с, d, е) еритроцитарним діагностикумом.
- •Доводить наявність у пацієнта сальмонельозної інфекції.
- •Морфологічні та тинкторіальні властивості Klebsiella pneumoniae.
- •2.2. Культуральні властивості Klebsiella pneumoniae на середовищі Плоскирєва.
- •2.3. Особливості росту Proteus vulgaris на скошеному мпа.
- •2.5. Кількісний5 облік росту умовно-патогенних мікроорганізмів на поживному середовищі (посів випорожнень здорової та хворої осіб).
- •(За Голдом)
- •3. Характеристика діагностичних та лікувально-профілактичних препаратів.
- •3.1. Діагностичні препарати:
- •3.2. Лікувально-профілактичні препарати:
- •Пояснення до теми:
- •Для самостійної роботи студента
- •Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики сальмонельозу
- •Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології
- •1. Облік росту культур на середовищі Олькеницького:
- •2. Вивчення антигенної структури збудника.
- •3. Додаткові тести для ідентифікації збудника.
Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології
Мікробіологічна діагностика харчових токсикоінфекцій, які спричинені Escherichia spp., Salmonella spp., Proteus spp., Klebsiella pneumoniae, pneumoniae, Citrobacter spp.
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ: фекалії, блювотні маси, промивні води шлунку хворого, залишки харчових продуктів – можливе джерело та фактори передачі інфекції.
МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ:
Бактеріологічне дослідження11.
Ентеробактерії – це невибагливі бактерії та добре ростуть на універсальних живильних середовищах.
І етап – посів матеріалу:
Досліджуваний матеріал сіють на диференціально-діагностичні середовища: Ендо, Плоскирєва, ЕМС-агар12, МакКонкі, вісмут-сульфітний агар, К-1 (для виділення клебсієл), у конденсаційну рідину середовища П-2 за Шукевичем (для виділення бактерій роду Proteus) та у накопичувальне середовище – селенітове середовище. Посіви інкубують у термостаті при t=37°С 18-24 години. З накопичувального середовища культуру пересівають на диференціально-діагностичне середовище.
ІІ етап ─ виділення чистої культури.
Після інкубації посівів вивчають культуральні властивості бактерій на чашках з диференціальними середовищами, роблять кількісний облік росту умовно-патогенних мікроорганізмів та відмічають наявність ”повзучого” росту, який характерний для Proteus spp. Для подальшого дослідження з середовищ Ендо, Плоскирєва, ЕМС-агара відбирають лактозопозитивні та лактозонегативні колонії та колонії чорного кольору з вісмут-сульфітного агару. Відбирають також слизисті колонії з середовища Плоскирєва, які характерні для клебсієл. З матеріалом з колоній ставлять орієнтовну реакцію аглютинації на склі, використовуючи суміші діагностичних сироваток.
Мікропрепарати готують з колоній, які характерні для клебсієл, фарбують їх за методом Грама та Буррі-Гінсом та мікроскопіюють: клебсієли – грамнегативні палички, зазвичай розташовуються парно та оточені загальною капсулою.
Всі аглютинабельні колонії пересівають на середовище Олькеницького та МПА. Посіви інкубують у термостаті при t=37°С 18-24 години.
ІІІ етап ─ ідентифікація чистої культури.
1. Облік росту культур на середовищі Олькеницького:
Бактерії роду Escherichia ферментують вуглеводи середовища та характеризуються газоутворенням. Бактерії роду Salmonella ферментують тільки глюкозу та виділяють сірководень, на що вказує почорніння середовища. Бактерії роду Proteus викликають почорніння середовища, що свідчить про виділення сірководню.
Для остаточної ідентифікації збудника чисті культури бактерій сіють на середовища Хісса та вивчають антигенну структуру. Облік біохімічних властивостей збудників роблять через добу після інкубації у термостаті при t=37°С.
При чисельних дослідженнях біохімічних властивостей культур використовують мікрометод.
2. Вивчення антигенної структури збудника.
З чистою культурою збудника (рід Escherichia) ставлять розгорнуту реакцію аглютинації з відповідною монорецепторною сироваткою. Серотипування чистої культури сальмонел проводиться на склі з сумішшю груповыи сроваток, а потім з адсорбованими монорецепторними О- та Н-сальмонельозними сироватками.
При виділенні одного й того ж серовару сальмонел або ешерихій з материалу від хворого та харчового продукту дають остаточну відповідь про етіологію харчової токсикоінфекції – про джерело захворювання.
Для ідентифікації клебсієл за антигенною структурою використовують реакцію капсульної аглютинації та О-аглютинації. Для постановки реакції капсульної аглютинації на предметне скло наносять імунні протикапсульні сіроватки та краплю 0,5% розчину NaCl. Безпосередньо біля краплі сироватки розтирають петлю досліджуваної культури та змішують їх. При позитивному результаті утворюється аглютинат у вигляді грубих ниток або тяжів. Для реакції О-аглютинації досліджувану культуру піддають автоклавуванню у продовж 2,5 годин. При цьому бактерії втрачають капсулу та здатність взаємодіяти з К-сироватками, але набувають аглютинабельності до О-сироваток. Після стерилізації культури ставлять реакцію аглютинації на склі.
У реакції аглютинації за О-антигеном проводять типування цитробактерів, протеїв та інших ентеробактерій. Крім того, у протеїв визначають структуру Н-антигену.