- •Практичне заняття тема: ”мікробіологія сальмонельозу. Мікробіологія гострих кишкових інфекцій, які спричинені умовно-патогенними бактеріями, та харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології”
- •Литература
- •Теоретичні питання
- •Практична робота студента
- •Методичні рекомендації по виконанню практичної роботи
- •1.1.1. Матеріал для бактеріологічного дослідження від хворого на сальмонельоз та обґрунтування вибраного матеріалу.
- •Мікроскопія мікропрепаратів: ”e. Coli о11:н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”.
- •Зробити висновок: за морфологічними та тинкторіальними властивостями штами e. Coli о11:н27, Shigella sonnei, Salmonella enteriса та Proteus vulgaris не відріхняються один від одного.
- •Біохімічна активність сальмонели у середовищах Хісса.
- •Попередньо ідентифікує збудника як Salmonella typhimurium.
- •1.2. Облік результатів рнга з сальмонельозним полівалентним (а, в, с, d, е) еритроцитарним діагностикумом.
- •Доводить наявність у пацієнта сальмонельозної інфекції.
- •Морфологічні та тинкторіальні властивості Klebsiella pneumoniae.
- •2.2. Культуральні властивості Klebsiella pneumoniae на середовищі Плоскирєва.
- •2.3. Особливості росту Proteus vulgaris на скошеному мпа.
- •2.5. Кількісний5 облік росту умовно-патогенних мікроорганізмів на поживному середовищі (посів випорожнень здорової та хворої осіб).
- •(За Голдом)
- •3. Характеристика діагностичних та лікувально-профілактичних препаратів.
- •3.1. Діагностичні препарати:
- •3.2. Лікувально-профілактичні препарати:
- •Пояснення до теми:
- •Для самостійної роботи студента
- •Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики сальмонельозу
- •Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології
- •1. Облік росту культур на середовищі Олькеницького:
- •2. Вивчення антигенної структури збудника.
- •3. Додаткові тести для ідентифікації збудника.
Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики сальмонельозу
БАКТЕРІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
І етап – посів матеріалу:
Досліджуваний матеріал (випорожнення, промивні води, блювотні маси, секційний матеріал, харчові продукти, змиви) сіють на середовище Плоскирєва, вісмут-сульфітний агар та у накопичувальне середовище (селенітове середовище або у жовчний бульйон). Кров, для отримання гемокультури, сіють у жовчний бульйон або середовище Рапопорт (як при черевному тифі). З накопичувального середовища через 6-10 годин культуру пересівають на вісмут-сульфітний агар та середовище Плоскирєва. Посіви інкубують при t=37°С 18-24 години.
ІІ етап ─ виділення чистої культури.
Посіви вивчають, відбирають лактозонегативні колонії з середовища Плоскирєва та колонії чорного кольору з вісмут-сульфітного агару та вивчають антигенну структуру збудника у РА з сальмонельозною аглютинуючою полівалентною О-сироваткою груп А,В,С,D,Е.
ІІІ етап ─ ідентифікація чистої культури.
Матеріал з аглютинабельної колонії пересівають на середовище Олькеницького для накопичення та первинної ідентифікації чистої культури.
На третій день дослідження виділені чисті культури для кінцевої ідентифікації сіють у середовища Хісса або досліджують за допомогою стандартних ентеротестів.
На четвертий день дослідження роблять облік змін середовища Хісса та пептонної води. Збудники сальмонельозу не ферментують лактозу та сахарозу, ферментують глюкозу, маніт та мальтозу до кислоти та газу, не утворюють індол та виділяють сірководень.
Для остаточної ідентифікації сальмонел (визначення виду та серовару) вивчають їх антигенну структуру: ставлять РА з адсорбованими сальмонельозними сироватками (полівалентною та груповими А, В, С, D, Е). Якщо отримано позитивний результат з однією з груп сироваток, ставлять РА з сальмонельозними моновалентними адсорбованими О-сироватками, які характерні для цієї групи, а потім з монорецепторними Н-сироватками (неспецифічною та специфічною фазами) для визначення серогрупи та серовару сальмонели (за схемою Кауффмана-Уайта).
Бактеріологічне дослідження закінчується визначенням чутливості збудника до антибактеріальних препаратів.
МЕТОД ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКИ
Використовують реакцію флуоресценції з антитілами, які мічені флюорохромами, та метод ІФА.
БІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Збудники сальмонельозу патогенні для білих мишей. У перший день дослідження проводиться пероральное зараження білих мишей. Через 1-2 добу миші гинуть від септицемії. При розтині виявляють збільшену селезінку. Посів крові з серця та матеріал з внутрішніх органів дозволяє виділити культуру сальмонел.
СЕРОЛОГІЧН ДОСЛІДЖЕННЯ
Етіологна роль сальмонел у виникненні захворювання підтверджується серологічним дослідженням та клініко-епідеміологічними результатами.
Для серологічної діагностики ставлять РНГА з сальмонельозними полівалентними та груповими (груп А, В, С, D, Е) еритроцитарними діагностикумами. Для зростання титру специфічних антитіл реакції ставлять з сироватками, які взяли з інтервалом у 7-10 днів. Діагностичне значення має підвищення титру антитіл у чотири і більше разів.
Додаток 7