2. Мікроскопія мікропрепаратів: ”e. Coli о11:н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”.

П ри мікроскопії мікропрепаратів ”E. coli О11:Н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”, пофарбованих за методом Грама, студент повинен переконатись у тому, що це прямі грамнегативні монобактерії середніх розмірів, розташовані поодинці, і

Зробити висновок: за морфологічними та тинкторіальними властивостями штами e. Coli о11:н27, Shigella sonnei, Salmonella enteriса та Proteus vulgaris не відріхняються один від одного.

2. Біохімічна активність сальмонели у середовищах Хісса.

Студент на середовищах Хісса вивчає біохімічну активність сальмонели і з‘ясовує, що збудник ферментує глюкозу (пробірка №1), маніт (пробірка №2), дульцит (пробірка №5) з утворенням кислоти и газу та не ферментує лактозу (пробірка №3) та сахарозу (пробірка №4).

На підставі отриманих результатів студент

Попередньо ідентифікує збудника як Salmonella typhimurium.

Для остаточної ідентифікації збудника необхідно вивчити антигенну структуру бактерії у РА (на склі) з сальмонельозними аглютинуючими монорецепторними сироватками.

1.2. Облік результатів рнга з сальмонельозним полівалентним (а, в, с, d, е) еритроцитарним діагностикумом.

Студент повинен пояснити, що серологічне дослідження при сальмонельозі є допоміжним методом дослідження, так як рід Salmonella об‘єднує більше 2500 сероварів.

Серологічне дослідження лікар призначає у тих випадках, коли є клінічні симптоми, характерні для сальмонельозної інфекції, але бактеріологічне дослідження матеріалу не проводилось, збудник не виявлений, а також для ретроспективного аналізу епідеміологічного спалаху сальмонельозу на підприємствах громадського харчування та у організованих колективах.

РНГА бактеріолог ставить з парними сироватками пацієнта (першу сироватку крові у хворого взяли у перші дні захворювання, а другу − через 8-10 днів від початку захворювання). Для постановки реакції бактеріолог використав сальмонельозний полівалентний (А, В, С, D, Е) еритроцитарний діагностикум.

Обраховуючи реакцію, студент відмічає, що у досліджуваних сироватках пацієнта відбулось підвищення титру аглютинінів у 4 рази і

Доводить наявність у пацієнта сальмонельозної інфекції.

1. Морфологічні та тинкторіальні властивості Klebsiella pneumoniae.

Студент при мікроскопії мікропрепарату вивчає морфологічні та тинкторіальні властивості бактерії та повинен переконатись, що Klebsiella pneumoniae – прямі грамнегативні палички, які розташовані поодинці, парами або короткими ланцюжками. Бактерії утворюють капсулу, яку бактеріолог виявляє при фарбуванні мікропрепарату за методом Буррі-Гінса.

Студент повинен також пояснити, що Klebsiella pneumoniae – умовно-патогенна бактерія, яка самостійно або у асоціації з іншими умовно-патогенними бактеріями викликає гострі кишкові інфекції.

2.2. Культуральні властивості Klebsiella pneumoniae на середовищі Плоскирєва.

Особливістю⁴ клебсієл є утворення великих, вологих, надлишково слизистих, опуклих, лактозопозитивних колоній. Слизистий характер колоній пояснюється присутністю у бактерій великих капсул. Рожевий колір колоній обумовлений здатністю бактерій ферментувати лактозу.

П ри вивченні демонстрації, студент повинен закріпити свої знання про культуральні властивості Klebsiella pneumoniae і переконатись у тому, що вивчення культуральних властивостей бактерій на середовищах первинного посіву має відносне значення для тлумачення про належність культури до клебсієл. Тому родову належність виділеної культури бактеріолог визначає при вивченні антигенної структури у РА на склі з клебсієльозною діагностичною К-антисироваткою.