
- •Практичне заняття тема: ”мікробіологія сальмонельозу. Мікробіологія гострих кишкових інфекцій, які спричинені умовно-патогенними бактеріями, та харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології”
- •Литература
- •Теоретичні питання
- •Практична робота студента
- •Методичні рекомендації по виконанню практичної роботи
- •1.1.1. Матеріал для бактеріологічного дослідження від хворого на сальмонельоз та обґрунтування вибраного матеріалу.
- •Мікроскопія мікропрепаратів: ”e. Coli о11:н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”.
- •Зробити висновок: за морфологічними та тинкторіальними властивостями штами e. Coli о11:н27, Shigella sonnei, Salmonella enteriса та Proteus vulgaris не відріхняються один від одного.
- •Біохімічна активність сальмонели у середовищах Хісса.
- •Попередньо ідентифікує збудника як Salmonella typhimurium.
- •1.2. Облік результатів рнга з сальмонельозним полівалентним (а, в, с, d, е) еритроцитарним діагностикумом.
- •Доводить наявність у пацієнта сальмонельозної інфекції.
- •Морфологічні та тинкторіальні властивості Klebsiella pneumoniae.
- •2.2. Культуральні властивості Klebsiella pneumoniae на середовищі Плоскирєва.
- •2.3. Особливості росту Proteus vulgaris на скошеному мпа.
- •2.5. Кількісний5 облік росту умовно-патогенних мікроорганізмів на поживному середовищі (посів випорожнень здорової та хворої осіб).
- •(За Голдом)
- •3. Характеристика діагностичних та лікувально-профілактичних препаратів.
- •3.1. Діагностичні препарати:
- •3.2. Лікувально-профілактичні препарати:
- •Пояснення до теми:
- •Для самостійної роботи студента
- •Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики сальмонельозу
- •Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології
- •1. Облік росту культур на середовищі Олькеницького:
- •2. Вивчення антигенної структури збудника.
- •3. Додаткові тести для ідентифікації збудника.
Мікроскопія мікропрепаратів: ”e. Coli о11:н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”.
П
ри
мікроскопії мікропрепаратів ”E.
coli О11:Н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса”
та ”Proteus vulgaris”,
пофарбованих за методом Грама, студент
повинен переконатись у тому, що це прямі
грамнегативні монобактерії середніх
розмірів, розташовані поодинці, і
Зробити висновок: за морфологічними та тинкторіальними властивостями штами e. Coli о11:н27, Shigella sonnei, Salmonella enteriса та Proteus vulgaris не відріхняються один від одного.
Біохімічна активність сальмонели у середовищах Хісса.
Студент на середовищах Хісса вивчає біохімічну активність сальмонели і з‘ясовує, що збудник ферментує глюкозу (пробірка №1), маніт (пробірка №2), дульцит (пробірка №5) з утворенням кислоти и газу та не ферментує лактозу (пробірка №3) та сахарозу (пробірка №4).
На підставі отриманих результатів студент
Попередньо ідентифікує збудника як Salmonella typhimurium.
Для остаточної ідентифікації збудника необхідно вивчити антигенну структуру бактерії у РА (на склі) з сальмонельозними аглютинуючими монорецепторними сироватками.
1.2. Облік результатів рнга з сальмонельозним полівалентним (а, в, с, d, е) еритроцитарним діагностикумом.
Студент повинен пояснити, що серологічне дослідження при сальмонельозі є допоміжним методом дослідження, так як рід Salmonella об‘єднує більше 2500 сероварів.
Серологічне дослідження лікар призначає у тих випадках, коли є клінічні симптоми, характерні для сальмонельозної інфекції, але бактеріологічне дослідження матеріалу не проводилось, збудник не виявлений, а також для ретроспективного аналізу епідеміологічного спалаху сальмонельозу на підприємствах громадського харчування та у організованих колективах.
РНГА
бактеріолог ставить з парними сироватками
пацієнта (першу сироватку крові у хворого
взяли у перші дні захворювання, а другу
− через 8-10 днів від початку захворювання).
Для постановки реакції бактеріолог
використав сальмонельозний полівалентний
(А, В, С, D, Е) еритроцитарний діагностикум.
Обраховуючи реакцію, студент відмічає, що у досліджуваних сироватках пацієнта відбулось підвищення титру аглютинінів у 4 рази і
Доводить наявність у пацієнта сальмонельозної інфекції.
Морфологічні та тинкторіальні властивості Klebsiella pneumoniae.
Студент при мікроскопії мікропрепарату вивчає морфологічні та тинкторіальні властивості бактерії та повинен переконатись, що Klebsiella pneumoniae – прямі грамнегативні палички, які розташовані поодинці, парами або короткими ланцюжками. Бактерії утворюють капсулу, яку бактеріолог виявляє при фарбуванні мікропрепарату за методом Буррі-Гінса.
Студент повинен також пояснити, що Klebsiella pneumoniae – умовно-патогенна бактерія, яка самостійно або у асоціації з іншими умовно-патогенними бактеріями викликає гострі кишкові інфекції.
2.2. Культуральні властивості Klebsiella pneumoniae на середовищі Плоскирєва.
Особливістю4 клебсієл є утворення великих, вологих, надлишково слизистих, опуклих, лактозопозитивних колоній. Слизистий характер колоній пояснюється присутністю у бактерій великих капсул. Рожевий колір колоній обумовлений здатністю бактерій ферментувати лактозу.
П
ри
вивченні демонстрації, студент повинен
закріпити свої знання про культуральні
властивості Klebsiella
pneumoniae і переконатись
у тому, що вивчення культуральних
властивостей бактерій на середовищах
первинного посіву має відносне значення
для тлумачення про належність культури
до клебсієл. Тому родову належність
виділеної культури бактеріолог визначає
при вивченні антигенної структури у РА
на склі з клебсієльозною діагностичною
К-антисироваткою.