Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з україною.

Інтеграційні процесу у світовій економіці й необхідність регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин. Створення міжнародних фінансово-кредитних інститутів.

Міжнародні валютний фонд у системі валютно-кредитних відносин: основні напрямки його діяльності. Напрямки співпраці МВФ з Україною.

Світовий банк та його складові інституції, ресурси, фінансові інструменти. Програми світового Банку в Україні.

Міжнародні регіональні кредитно-фінансові інститути. Європейський банк реконструкції та розвитку.

3. Методичне забезпеченя курсу та плани семінарських занять

Тема 1. Сутність і функції грошей

Мета: з’ясувати предмет і систему методів курсу «Гроші та кредит», з’ясувати об’єктивну необхідність грошей, як загального еквівалента і абсолютно ліквідного активу; ознайомити з формами грошей, з причинами та механізмом їх еволюції; дати оцінку специфічному характеру вартості грошей; ознайомити з підходами до визначення функцій грошей; зрозуміти роль грошей у ринковій економіці.

Після опрацювання теми студент повинен:

1) знати: зміст економічних категорій;

2) вміти: відповідати на проблемні питання теми.

План семінарського заняття

1. Сутність грошей. Гроші як гроші та гроші як капітал

2. Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей.

3. Розвиток форм грошей. Причини демонетизації золота

4. Специфічний характер вартості грошей. Ціна грошей як капіталу.

5. Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив.

6. Поняття про функції грошей та їх еволюцію.

7. Система грошових законів і принципи їх використання

Методичні вказівки

Для з’ясування сутності грошей необхідно насамперед розглянути питання походження грошей. Існує дві концепції походження гро­шей: раціоналістична та еволюційна. Згідно з раціоналістичною концепцією гроші з’явилися в результаті домовленості між людьми для зручності товарного обміну. Еволюційна концепція розглядає появу грошей як наслідок розвитку товарного виробництва і необхідності товарного обміну.

Звернімо увагу на роль держави у творенні грошей. Держава визначає їхню форму, зовнішній вигляд, прилаштовує їх до конкретної економічної ситуації. їй також належить регулююча роль щодо маси грошей в обігу. Таким чином, при впровадженні кожної нової форми грошей роль раціонального чинника має місце поряд з еволюційним характером її виникнення.

Слід зупинитися на вивченні еволюції грошей і грошових відносин, з’ясувати, що спричинило зміну одних форм грошей іншими і як зміна форм грошей впливає на зміну організації грошових відносин. Спочатку замість товарних грошей в обігу з’явилися повноцінні металеві гроші, вартість яких дорівнювала вартості металу, з якого вони виготовлені. На наступному етапі в обігу з’явились неповноцінні металеві гроші. Потім з’явились паперові гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. Формами сучасних неповноцінних (символічних) грошей є паперові гроші, безготівкові (депозитні) та електронні гроші. Вони функціонують завдяки авторитету держави та довірі економічних суб’єктів до них, тому їх називають декретивними, або кредитними. Необхідно приділити увагу причинам демонезації золота, тобто заміни золотих грошей на паперові.

Виникнення паперових грошей було пов’язане з великими темпами виробництва і збільшенням у зв’язку з цим потреби у грошах. Золоті гроші не могли задовольнити зростаючого попиту, оскільки, по-перше, кількість золота в природі обмежена, по-друге, собівартість видобутку золота була велика.

Розглянемо питання сутності грошей. Слід відмітити, що поки не­має однозначної відповіді на це питання. Більшись вчених у своїх судженнях виходять із функціонального призначення грошей. Наприклад: «Все, що виконує функції грошей, є гроші», «Гроші є загальним еквівалентом вартості, на який можна обміняти будь-який товар».

Залежно від цілей використання розглядають гроші як гроші і гроші як капітал. На відміну від перших, гроші як капітал використовують з метою отримання додаткової вартості, вони стають носієм капіталу.

Важливим є питання вартості грошей. Неповноцінні гроші набувають вартості у процесі їх обміну на матеріальні блага.

Вартість грошей дорівнює їх купівельній спроможності, тобто кількості товарів і послуг, які можна придбати на одну грошову оди­ницю. Вивчаючи вартість грошей, необхідно порівняти вартість по­вноцінних і неповноцінних грошей. Крім вартості, сучасні гроші мо­жуть мати і ціну. Ціною грошей є процентна ставка, розміри якої визначаються на грошовому ринку залежно від співвідношення між попитом та пропозицією на них.

У процесі суспільного відтворення гроші здійснюють певні дії щодо обслуговування руху вартості, які називаються функціями грошей. Питання кількості функцій грошей, визначення сутності окремих функцій є дискусійним. Представники марксистської теорії грошей визначають п’ять функцій: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші.

Здійснюючи функцію міри вартості, гроші надають кількісного виразу економічним процесам та товарам у вигляді ціни.

В умовах функціонування повноцінних грошей при здійсненні ними функції міри вартості застосовувався масштаб цін, тобто вагова кількість благородного металу, що її містить грошова одиниця. За сучасних умов масштаб цін не застосовується. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально тому, що при визначенні ціни на товари та послуги, а також при визначенні вартісних економічних показників наявність грошей не потрібна.

Вивчаючи функції грошей як засобу обігу і засобу платежу, необхідно звернути увагу на їхні основні ознаки. Здійснюючи функцію засобу обігу, гроші є посередником в обміні товарів. Як функція засобу платежу гроші також є посередником у процесі купівлі-продажу, але оплата здійснюється не відразу, а протягом певного часу. Гроші як засіб платежу мають більшу сферу використання. Вони обслу­говують не тільки товарообмін, а й погашення інших боргових зобо­в’язань.

Здійснюючи функцію засобу нагромадження, гроші обслуго­вують нагромадження вартості у процесі розширеного відтворення. Під час вивчення цієї функції грошей необхідно засвоїти її ознаки, звернути увагу на форми нагромаджень. Потрібно визначити цілі нагромадження вартості, а саме: збереження вартості, створення ре­зерву платіжних засобів, можливість отримання додаткового до­ходу.

Виконуючи функцію світових грошей, гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обігу та забезпечують реаліза­цію відносин між державами. Слід зазначити, що ця функція поєднує всі функції грошей, які вони здійснюють на внутрішньому ринку.

Проте функцію світових грошей виконують не всі національні валюти, а тільки гроші певних розвинених країн та колективні ва­люти.

Література:

1. Гроші та кредит: Підручник / За ред. М. І. Савлука. — К., 2006. — 614 с. Розділ 1.

2. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник. – Вид. 2-ге , змін й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 528, с.8-41

3. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 344 с., с. 13-36

4. Мишкін Ф. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. — К., 1999. — 963 с., с. 53-60

5. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник. –К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 411 с., с. 54-90

Основні поняття теми:

Раціоналістична концепція; еволюційна концепція; повноцінні гроші; неповноцінні гроші; кредитні гроші; паперові гроші; банківські гроші; вексель; банкнота; «класична банкнота «; електронні гроші; депозитні гроші; гроші як гроші; гроші як капітал; «квазігроші»; вартість грошей; купівельна спроможність; ціна грошей; масштаб цін; білонна монета; біметалізм; монометалізм; золотозлитковий стандарт; золотомонетний стандарт; золотодевізний стандарт; бартер; демонетизація золота; грошова база; грошовий агрегат.

Запитання для самоконтролю:

1. В чому полягає наукове значення визначення походження грошей з товарного обміну?

2. Які причини зумовили перехід ролі грошового товару від товарів першої необхідності до предметів розкоші, звичайних металів, до благородних металів?

3. Чому розвиток грошового товару не зупинився на золоті?

4. У чому полягає суть грошей як економічної категорії і як товару за походженням і за функціональним призначенням?

5. Які особливості грошей як загального товару?

6. Яка роль грошей у розвитку суспільного виробництва в умовах ринкової економіки. Назвіть відмінності грошей “як грошей” від грошей “як капітал”.

7. У чому полягає капіталізація грошей для підвищення їх ролі?

8. Охарактеризуйте сучасну економічну роль золота і дорогоцінних металів. Який взаємозв’язок сучасних грошей і золота?

9. Чим пояснюється виникнення функції грошей як засобу нагромадження? До який втрат призводить формування нагромадження для їх власників?

10. Назвіть основні особливості функціонування грошей на світовому ринку. Які чинники призвели до виникнення міжнародних засобів розрахунків?

11. Які існують відмінності між паперовими та кредитними грошима?

12. Назвіть основні процедури обороту електронних грошей.