3. Модель г. Ховстеда.

В сучасній науці модель Г. Ховстеда вважається найбільш вдалою щодо тлумачення особливостей взаємодії людей різних національностей. Ця модель допомагає визначити не тільки зовнішні ознаки тої чи іншої організаційної культури, але й глибинні психологічні зв’язки, що виникають між членами багатонаціональних колективів (в нашому випадку – це багатонаціональний екіпаж, який є колективом, але з специфічними умовами трудової діяльності) і впливають на виробництво і ефективність діяльності. Г. Ховстед виділяє декілька основних параметрів, які і формують відношення людини до своєї діяльності, обов’язків тощо.

1. «Індивідуалізм – колективізм».

Параметри культури	Індивідуалізм	Колективізм
Вплив на самопочуття людини	Слабкий	Сильний
Захист інтересів	Людина відстоює свої інтереси самостійно	Людина очікує захисту інтересів з боку керівництва
Кар’єрний ріст	На основі компетенції	На основі стажу
Мотивація	Використання нових методів та ідей щодо стимулювання активності індивідів	Використання традиційних форм мотивації діяльності, частіше всього покарання
Соціальні зв’язки	Дистанціювання	Об’єднання

Вплив індивідуалізму та колективізму характеризується певною орієнтацією людини на власні інтереси. В суспільствах, де домінує колективізм, характерним є розвиток соціальних потреб. Ці особливості мають важливе значення при організації управлінської діяльності на судні, тому капітан, його помічники та старший механік мають враховувати їх в процесі організації роботи на судні.

2. Дистанція влади;

Параметри культури	Високий індекс влади	Низький індекс влади
Частота виразу підлеглим своєї незгоди	Низька	Висока
Переваги щодо стилів управління	Директивний	Демократичний
Сприйняття нерівності	Нерівність людей	Нерівність ролей
Ставлення до керівника	Керівник – це «інша» людина, іншого типу	Керівник такий же як і підлеглий
Досяжність керівника	Недосяжний	Досяжний
Ставлення до права	Накази не обговорюються: сила передує праву	Право домінує над силою
Розмір управлінської структури	Велика кількість управлінців та контролерів	Управлінський склад малочисельний
Диференціація заробітної платні	Велика	Досить незначна
Кваліфікація працівників нижчого рівня	Низька	Висока
Статус робітників та керівників	«Білі комірці» володіють більш високим статусом	Рівність

Чим вищий індекс дистанції влади, тим меншим є бажання людини втручатися в прийняття рішень, виявляти ініціативу, що веде до створення так званої «сірої маси», яка може тільки виконувати накази. Цей аспект є обов’язковим при вирішені цілого ряду питань, а тому має обов’язково враховуватися під час прийняття колегіальних рішень на судні та організації трудової діяльності.

3. «Втеча від невизначеності».

Параметри культури	Низький рівень «втечі від невизначеності»	Високий рівень «втечі від невизначеності»
Відношення до часу	Людини живе сьогоднішнім днем	У людини підвищена тривога за майбутнє
Перевага щодо розміру організації	Невелика організація	Велика організація
Вік управлінців середнього рівня	молодь	Середній та похилий
Мотивація досягнення мети	Стійка	Низька
Відношення до успіху	Надія на успіх	Страх перед ним
Готовність до ризику	Велика	Слабка
Тип кар’єри	Перевага віддається управлінській кар’єрі перед кар’єрою спеціаліста	Навпаки
Кваліфікація керівника	Керівник не спеціалістом у сфері управління	Навпаки
Ставлення до конфліктів	Конфлікт – це природній стан	Конфлікт – це не бажане явище
Готовність до невизначеності у роботі	Висока	Низька

«Втеча від невизначеності» визначає ступінь в якому людина відчуває загрозу від невизначеності, незрозумілості ситуації, і ступінь, в якому намагається обійти такі ситуації. Керівники з високим рівнем «втечі від невизначеності» концентрують увагу не на стратегічних проблемах, а на дріб’язкових; вони зорієнтовані на виконання завдання, не надають перевагу ризикованим рішенням і не люблять брати на себе відповідальність. Керівники з низьким рівнем «втечі від невизначеності» концентруються на стратегічних питаннях, здатні приймати ризиковані рішення і брати на себе відповідальність.

3.4. «Мужність - жіночність»

Параметри культури	Мужність	Жіночність
Роль чоловіка та жінки	Чоловік має заробляти, а жінка – виховувати дітей	Прийнятним є варіант навпаки
Домінування	Чоловік має домінувати в будь-якій ситуації	Це не має значення при отриманні владних позицій
Головна цінність	Успіх	Якість життя
Життя та робота	Жити для роботи	Робота для життя
Намагання	Бути кращим	Орієнтація на рівність
Ставлення до свободи	Незалежність	Солідарність
Прийняття рішень	Логіка	Інтуїція

Тож, мужність – це та культурна ознака, яка обумовлює наступні цінності в суспільстві: наполегливість, добування грошей, придбання речей і не надання значення турботі про людей. Жіночність: домінування доброзичливих взаємовідносин між людьми, взаємодопомога, турбота про інших та всезагальна якість життя.

Підсумок:

Індивідуалізм домінує в розвинених західних країнах, а колективізм – в менш розвинених східних країнах.

Найвищий індекс дистанції влади: латинські, азіатські та африканські країни;

Найнижчий: німецькі.

Показник «втечі від невизначеності» найвищий у латинських країнах, Японії, німецькомовних країнах; а найнижчий – в англомовних та скандинавських країнах та Китаї.

Найбільш високий показник «мужності» - в Японії, Німеччині, Австрії та Швейцарії; помірно високий показник - англомовні країни; найбільш низький – в скандинавських країнах і Голландії: помірно низький – в деяких латинських та азіатських країнах, а також у Франції та Іспанії.

За показниками «дистанція влади» та «індивідуалізм-колективізм» визначено:

1. Низька дистанція влади / індивідуалізм – це Канада, США, Великобританія, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Данія, Австралія.

2. Висока дистанція влади / індивідуалізм – це Іспанія, Бельгія, Франція, Італія.

3. Висока дистанція влади / колективізм – це Пакистан, Туреччина, Тайвань, Колумбія, Венесуела, Португалія, Мексика, Греція, Югославія, Індія, Японія, Росія, Філіппіни.

Основні правила поведінки у багатонаціональних екіпажах:

1. Розуміння.

2. Повага.

3. Знання культурних особливостей інших членів екіпажа.

4. Стриманість.

5. Недовіра до культурних стереотипів.

Врахування всіх означених аспектів створить можливості для ефективного управління людськими ресурсами в багатонаціональних екіпажах. Зникне ряд проблем, особливо: комунікативні непорозуміння, психологічний дискомфорт та стрес, релігійні протистояння, напружені міжособистісні стосунки тощо, що в свою чергу убезпечить від певних кризових, екстремальних та навіть аварійних ситуацій на судні.