5. Методи ціноутворення

1 Метод надбавок

При засосуванні методу надбавок використовують одну з наведених нижче формул:

,

де Ц – ціна продукції, грн; S – собівартість продукції, грн; Н_S – надбавка до собівартості, %.

,

де Н_S – надбавка до ціни продажу, %.

Приклад 1:

В поточному році промислове підприємство запустило нову технологічну лінію з виробництва продукції. Плановий випуск нової продукції повинен скласти N = 50 000 шт/рік. Змінні витрати на одиницю продукції З_зм = 12 у.о. Умовно-постійні витрати на весь випуск продукції плануються на рівні З_пост = 320 000 грн/рік.

Необхідно визначити ціну на нову продукцію методом надбавок у розмірі:

1) 20 % від собівартості товару;

2) 20 % від ціни продажу.

Розв’язання:

S = 18,4

1) 

2) 

2 Метод цільового прибутку (метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал)

При застосуванні цього методу застосовують таку формулу:

,

де Н_пр – запланована норма прибутку на інвестований капітал, %; К_инв – величина інвестованого капіталу, грн.; N_пл – запланований обсяг виробництва продукції, шт.

Приклад 2:

Вихідні дані прикладу 1. Крім того відомо, що сума інвестицій склала К_инв = 1,5 млн. у.о. Підприємство планує отримати 20 % з інвестованого капіталу щорічно. Визначити ціну за методом цільового прибутку.

Розв’язання:

3 Метод максимізації поточного прибутку

Для застосування цього методу небхідно визначити зв’язок між ціною та попитом за допомогою рівняння регресії. Загальний вигляд рівняння регресії:

,

де N – обсяг збуту продукції, шт.; Ц – ціна продукції, грн.; b₀, b₁ – коефіцієнти рівняння регресії.

Оптимальну ціну продукції (Ц_опт) визначають за формулою:

,

де З_зм – змінні витрати на одиницю продукції, грн.

Критичний обсяг виробництва продукції визначається за допомогою точки беззбитковості за формулою:

,

де З_пост – умовно-постійні витрати на виробництво та збут випуску продукції, грн.; Ц – ціна одиниці продукції, грн.

Приклад 3:

Рівняння регресії, яке встановлює зв’язок між ціною та попитом на продукцію промислового підприємства має вигляд: . Умовно-постійні витрати підприємства на виробництво та збут продукції складають З_пост = 7450 у.о. за квартал. Змінні витрати на одиницю продукції складають З_зм = 3,7 у.о.

Необхідно визначити:

1) оптимальну ціну на продукцію промислового підприємства за методом максимізації поточного прибутку;

2) рівень збуту продукції, який відповідає оптимальній ціні;

3) собівартість продукції, що відповідає даному рівню виробництва та збуту;

4) рівень критичного збуту при даній ціні, нижче якого підприємство не буде отримувати прибуток.

Розв’язання:

1) 

2) 

3) С = 3,7 + 7450/3234 = 6 у.о.

4) 

4 Метод встановлення ціни на основі рівня конкурентоспроможності товару

Для визначення ціни необхідно знати інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності товару, який визначається за формулою:

Далі визначається ціна продукції з урахуванням рівня її конкурентоспроможності за формулою:

Ц_нов = Ц_б * К_інт

Приклад 4:

Собівартість продукції підприємства складає 62,6 у.о. Підприємство бажає тримати прибуток в розмірі не менше 25 % від собівартості продукції. Дослідив конкурентоспроможність своєї продукції, були визначені групові показники конкурентоспроможності, які складають І_ТП = 0,86, І_ЕП = 0,94. Ціна базового виробу, за яким здійснювався аналіз конкурентоспроможності, Ц_б = 86 у.о.

Необхідно визначити ціну продукції підприємства з урахуванням рівня її конкурентоспроможності. Перевірте виконання основної умови – рівень прибутку повинен бути не менше, ніж 25 % від собівартості продукції.

Розв’язання:

1)  = 0,86 / 0,94 = 0,915

2) Ц_нов = Ц_б * К_інт = 86 * 0,915 = 78,69 у.о.

Перевірка умови:

%П = (Ц – С) / С = (78,69 – 62,6) / 62,6 = 25,7 %.