3. Нормативно-правова база діяльності державного казначейства україни

У процесі здійснення своїх функцій під час здійснення бюджетних операцій, їх обліку і підготовки звітів про виконання державного та місцевих бюджетів Державне казначейство України керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законами України, Постановами Верховної Ради України, Указами Президента України, декретами, постановами й розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України.

Статтями 95-98 Конституції України встановлено основні засади створення бюджетної системи, принципи формування державного бюджету, основні моменти підготовки та прийняття 'Закону про Державний бюджет України, його виконання, контролю за його виконанням та підготовки звіту про його виконання. Конституція передбачає підзвітність Кабінету Міністрів України Верховній Раді за наслідками виконання бюджету й надає Рахунковій палаті контрольні функції за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Зміни в бюджетній системі України, спричинені значними перетвореннями н політичному, економічному та соціальному житті країни у 1991-95 роках, зробили очевидною необхідність створення системи казначейських органів. Як наслідок, 27 квітня 1995 року Указом Президента України №335/95 створене Державне казначейство України, а Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 року №590 затверджене Положення про Державне казначейство України.

Документи, що регламентуються діяльність Державного казначейства і формують його правову базу, можна згрупувати ш двома основними напрямками:

1) нормативні документи, що регулюють основні напрямки діяльності Державного казначейства України;

2) нормативні документи, що регулюють окремі аспект діяльності Державного Казначейства України.

До першої групи законодавчих документів належать Конституція України, Закони України й Укази Президента України, Постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, а також спільні постанови Кабінету Міністрів і Національного банку України стосовно загальних принципів розрахунково-касового обслуговування бюджетів і розпорядників бюджетних коштів.

Одне з нагальних питань, яке потребує вирішення найближчим часом, є приведення у відповідальність із фактичними функціями Державного казначейства законодавчо-нормативних актів, які забезпечують умови його функціонування і визначають його структуру. Це дозволить окреслити специфіку роботи Державного казначейства, акцентувати його відмінності, які полягають у поєднанні функцій органу виконавчої влади та системного банку, а також стане підставою для подальшого розвитку, вдосконалення та легітимності діяльності Державного казначейства України.

Важливим кроком у законодавчому закріпленні порядку касового виконання бюджету, ролі органів Державного казначейст­ва в його забезпеченні є прийняття Бюджетного Кодексу України, яким значно розширені й конкретизовані функції Державного казначейства. Це насамперед стосується порядку повнофункціо­нального обслуговування державного й місцевого бюджетів. Так, статтями 48 і 78 Бюджетного Кодексу в Україні законодавчо закріп­лено казначейську форму обслуговування відповідно державного й місцевих бюджетів; передбачено здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного та місцевих бюджетів, розрахунково-касове обслуговування розпорядників коштів, контроль банківських повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань і проведенні платежів.

Окремо статтями 51 та 112 конкретно визначені й контрольні функції Державного казначейства в процесі виконання бюджетів, Таких як здійснення контролю за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів, наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу в бухгалтерському обліку виконання бюджетів, наявності в розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань тощо.

Статею 50 Бюджетного кодексу на органи Держказначейства покладені обов”зки ведення бухгалтерського обліку всіх надходжень, що належить Державному і місцевим бюджетам

України, та за поданням органів стягнення здійснювати повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до цих бюджетів.

Значну увагу в цьому основному бюджетному документі відведено складанню і поданню поточної та періодичної звітності про виконання бюджетів. Визначені основні форми звітності, періодичність і терміни їх подачі Державним казначейством до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Міністерства фінансів України, територіальним органам самоврядування стосовно місцевих бюджетів. Ці обов'язки закріплені статтями 58-60 і 80. Поряд із цим статтею 113 передба­чено і відповідальність органів Державного казначейства України за невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку й складання звітності про виконання бюджетів, а також персональну відповідальність керівників у разі вчинення ними бюджетного правопорушення та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування бюджетів, установлених Бюджетним Кодексом.

Очевидно, що до першої групи належать Положення про Державне казначейство України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. №1232. Положення визначає статус ДКУ як урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується, а також його основні завдання, функції і права.

Таким чином, розподіл повноважень згідно з чинною законо­давчою базою такий: Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України, Міністерство фінансів України - здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу, Державне казначейство України - здійснює операції з коштами Державного бюджету, розрахунково-касове обслуго­вування розпорядників бюджетних коштів, контроль за здійс­ненням бюджетних повноважень і дотриманням учасниками бюджетного процесу вимог бюджетного законодавства, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів.

До другої групи документів відносять в основному накази Доржавного Казначейства України, Міністерства фінансів України й окремі Постанови Кабінету Міністрів України, які визначають принципи роботи Державного казначейства з питань виконання бюджетів, поглиблення його контрольних функцій, оптимізації роботи, підвищення ефективності й контролю за цільовим спрямування бюджетних ресурсів тощо. Основними з них є Положення про єдиний казначейський рахунок і порядок управління єдиним казначейським рахунком, План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, Порядок обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, Порядок казначейсь­кого обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перера­хуванням міжбюджетних трансфертів та інші, які є нормативною і методологічною базою для виконання визначених законами України основних напрямків формування й виконання Державного та місцевого бюджетів.

Відповідно до цих документів, принципово важливе Поло­ження про єдиний казначейський рахунок і порядок управління ним, яке дало можливість концентрації всіх бюджетних коштів на рахунку, відкритому на ім'я Державного казначейства України в Національному банку України, підвищення ефективності управління бюджетними ресурсами, оперативного перерозподілу коштів на покриття касових розривів в окремих регіонах республіки та підтримки місцевих бюджетів шляхом надання короткострокових безпроцентних кредитів.

Ряд нормативних документів спрямованні на вдосконалення міжбюджетних відносин, розмежування доходів, перерахування міжбюджетних трансфертів, виконання державних програм соціального захисту населення.

Надзвичайно важливі документи, які визначають принципи і порядок виконання державного й місцевого бюджетів за умови функціонування внутрішньої платіжної системи, входження Державного казначейства України в систему електронних платежів Національного Банку України тощо.

Ці та інші нормативно-правові акти передбачають розбудову, оптимізацію роботи і реформування казначейської системи, якій притаманний сьогодні надзвичайно динамічний характер. Реалізуючи важливі і невідкладні завдання бюджетного забезпечення економічного розвитку країни, Державне казначейство України постійно розвивається як інституційна структура, нарощуючи свою функціональність.

Сформовані нині правові та інституційні засади діяльності Державного казначейства України дозволяють йому повною мірою реалізувати свої функції щодо обслуговування державного та місцевих бюджетів, управління фінансовими ресурсами, забезпечення щодо коштів бюджетної сфери належного обліку, звітності та контролю, установлення відносно цих процесів єдиних уніфікованих правил роботи.

ТЕМА: Становлення та розвиток казначейської справи

ПЛАН:

1. Історичний огляд становлення та розвиток казначейської справи.

2. Банківська система виконання бюджетів.

3. Етапи розвитку Державного казначейства України.