Іі рівень
(письмове опитування)
Дайте відповіді на такі питання:
Чим викликана необхідність кредиту?
Які є методи перерозподілу коштів і в чому їх відмінності?
Назвіть галузі народного господарства, підприємства яких найбільш активно беруть участь у кредитних відносинах?
Як відбувалась еволюція кредитних відносин в Україні?
У чому полягає відмінність лихварського кредиту від кредиту, що функціонує в умовах капіталізму?
Без якої істотної риси кредит втрачає свою сутність?
Які основні принципи кредитування вам відомі? У чому полягає їх зміст і значення?
Що спільного і в чому відмінність між економічними категоріями «гроші» і «позичковий капітал»?
Поясніть поняття «межі кредиту» та розкажіть про види меж кредиту.
Назвіть джерела утворення кредитних ресурсів у суспільстві.
В якому із своїх видів кредит виконує емісійну функцію?
В яких формах функціонують комерційний, банківський, споживчий, державний та міжнародний кредити?
Які фактори впливають на зміну процентної ставки?
Які функції позичкового процента в умовах ринкової економіки?
У чому полягає наукове значення перерозподільної теорії кредиту? Чим пояснюється обмеженість цієї теорії?
Які основні положення капіталотворчої теорії кредиту Вам відомі? Назвіть їх представників.
Назвіть переваги та недоліки капіталотворчої теорії кредиту.
У чому полягають функції та роль кредиту в ринковій економіці?
Визначте відмінності та взаємозв’язок між поняттями «функції» та «роль» кредиту.
3.4.6 Рекомендована література
Закон України «Про банки та банківську діяльність».
Положення НБУ «Про кредитування», затверджене постановою Правління НБУ від 28 вересня 1995 р.
Гроші та кредит / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — Розд. 8, 9.
(9-20 балів)
Вид діяльності |
Мінімум |
Максимум |
1. Теоретична частина (лекції) |
1 |
3 |
2. Практична частина (семінарські заняття) |
3 |
7 |
3. Самостійна робота |
3 |
6 |
4. Індивідуальна робота |
2 |
4 |
РАЗОМ: |
9 |
20 |
3.5.1. Теоретична частина ( 12 год.):
а) зміст:
Фінансові посередники на грошовому ринку
Сутність, призначення та види фінансового посередництва. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні. Небанківські фінансово-кредитні установи.
Центральні банки
Призначення, статус та основи організації центрального банку. Основні напрями діяльності центрального банку. Походження та розвиток центральних банків. Становлення центрального банку в Україні.
Комерційні банки
Поняття, призначення та класифікація комерційних банків. Походження та розвиток комерційних банків.
Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків. Пасивні операції банків. Активні операції банків. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Банківські послуги. Стабільність банків і механізм її забезпечення. Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні.
3.5.2. Практична частина (обов’язкове виконання для допуску до МК):
Семінарські заняття (8 год.):
Семінарське заняття № 9
Тема: Фінансові посередники на грошовому ринку.
Мета: Навчити студентів орієнтуватися в складі банківської системи та вільно трактувати суть фінансових посередників.
План:
Сутність, призначення та види посередництва на грошовому ринку.
Банк як провідний суб’єкт посередництва на грошовому ринку, його сутність та функції.
Банківська система: сутність, специфічні риси, цілі, функції.
Особливості побудови банківської системи в Україні.
Небанківські фінансово-кредитні установи, їх види, функції, операції
Література:
Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р.
Гроші та кредит. Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — Розд. 10.
М ишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. — К., 1998.
Термінологічний словник
Банк — кредитна установа, яка виконує перелік операцій, віднесених до базових банківських: мобілізує тимчасово вільні кошти, надає їх у позики, здійснює розрахунки між клієнтами.
Банківська система — законодавчо визначена, чітко структурована та субородинована сукупність банківських установ, що діють на професійній основі і функціонально пов’язані у самостійну економічну структуру.
Банківський депозит — грошові кошти економічних суб’єктів або цінні папери, які передані на зберігання банку за відповідну плату.
Банківська операція — конкретна дія банку, пов’язана з його основною діяльностю у певний момент, стосовно певного клієнта.
Дворівнева банківська система — банківська система, у якій емісійно-організаційні функції відокремлені від інших банківських, і виключне право на їх здійснення надане центральному банку — банку першого рівня.
Дворівнева побудова — ключовий принцип побудови банківських систем у ринкових економіках.
Діловий банк — банківська установа другого рівня, головною метою діяльності якої є отримання прибутку шляхом надання послуг своїм клієнтам.
Інвестиційна компанія — фінансовий посередник, що спеціалізується на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення.
Комерційні банки — банки другого рівня в Україні.
Кредитна спілка — громадська організація, метою діяльності якої є фінансовий захист її членів шляхом взаємного кредитування за рахунок залучених їхніх особистих заощаджень.
Кредитор — особа, яка надає тимчасово вільні кошти у користування на умовах повернення, строковості, платності.
Лізингова компанія — спеціалізована фінансово-кредитна установа, яка за власні або залучені кошти придбаває предмети тривалого користування (машини, обладнання, устаткування, споруди) з метою передання їх у лізинг (довгострокову оренду або оренду з викупом, як правило, на тривалий час — 5—10 років і більше) іншим економічним суб’єктам для використання ними у виробничій сфері.
Ломбард — спеціалізована небанківська фінансово-кредитна установа, що надає позики під заставу рухомого майна.
Небанківська фінансово-кредитна установа — фінансовий посередник, діяльність якого не пов’язана з обов’язковим виконанням базових банківських операцій.
Обов’язкові банківські резерви — сума грошових коштів, яку комерційні банки повинні постійно зберігати на своїх рахунках у центральному банку. Визначаються у вигляді норми у процентному відношенні до пасивів банку.
Опосередковане фінансування — переміщення грошей між суб’єктами грошового ринку через фінансових посередників.
Пенсійний фонд — спеціалізований фінансовий посередник, який здійснює пенсійні виплати громадянам після досягнення ними певного віку, за рахунок коштів, акумульованих раніше на договірних засадах у цільові фонди.
Позичальник — суб’єкт, який має потребу і може отримати у тимчасове користування кошти на умовах повернення, строковості, платності.
Пряме фінансування — переміщення грошей на грошовому ринку безпосередньо від власників-кредиторів до позичальників.
Страхова компанія — спеціалізована установа, діяльність якої полягає у реалізації відносин щодо захисту майнових інтересів економічних суб’єктів під час настання певних обставин (страхових випадків). Здійснює діяльність за рахунок страхових фондів, створених шляхом акумуляції спеціальних страхових внесків.
Факторингова компанія — фінансовий посередник, що спеціалізується на купівлі у фірм прав на вимогу боргу.
Фінансова компанія — фінансово-кредитна установа, діяльність якої складається з мобілізації тимчасово вільних коштів з метою подальшого надання їх у позики, як правило, неінвестиційного характеру.
Фінансовий інструмент — фінансовий актив, цінний папір.
Фінансовий посередник — суб’єкт ринку, метою діяльності якого на ринку є торгівля фінансовими інструментами.
Функція банку — постійно властива ознака банку, притаманна йому завжди, незалежно від того, які конкретні операції він виконує у певний момент.
Центральний банк — банк першого рівня у дворівневій банківській системі.