1. Призначення та побудова бухгалтерсько­го балансу

Основою безперервної діяльності кожного підприємства є наявні виробничий потенціал і позитивні результати його робо­ти, які виражаються в ефективності використання всіх його за­собів, а конкретніше у розмірі отриманого прибутку після закінчення звітного періоду. Універсальною формою звітності, яка показує здобутки підприємства за певний проміжок часу, є бухгалтерський баланс.

Бухгалтерський баланс являє собою спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовому вимір­нику наявних господарських засобів і джерел їх утворення на пев­ну дату. Особливістю бухгалтерського балансу є рівність між за­гальною вартістю господарських засобів і джерел їх утворення.

Інформація, яка знаходить своє відображення у бухгал­терському балансі підприємства, с дуже важливою як для внут­рішніх її споживачів (засновників, партнерів по бізнесу) для прийняття певних управлінських рішень, так і для зовнішніх спо­живачів (податкових органів, банків, акціонерів, інвесторів, ін­ших кредиторів та ін.) для оцінки платоспроможності підпри­ємства, ризику здійснення фінансових інвестицій або купівлі на фондовому ринку тих чи інших цінних паперів.

Форму бухгалтерського балансу, а також інструкцію що­до його складення розробляє і затверджує Міністерство фінансів ^країни за погодженням із Державним комітетом статистики Ук­раїни. Бухгалтерські баланси, як правило, бувають місячні, квартальні, піврічні, дев'ятимісячні та річні.

Для окремого відображення у балансі господарських за­собів і джерел їх утворення баланс будується у вигляді двосторон­ньої таблиці. Ліва частина балансу, в якій відображаються госпо­дарські засоби, називається актив, а права частина, в якій відоб­ражаються джерела утворення господарських засобів,-— назива­ється пасив. За умов, коли ліва частина балансу є активом, а права пасивом форма балансу називається горизонтальною. Є країни, зокрема Японія та ін., де актив і пасив розміщуються в колонці один за одним. Така форма балансу називається вертикальною.

Як господарські засоби, так і джерела їх утворення у балансі показуються у розрізі статей. Отже, стаття балансу — це складова частина активу або пасиву балансу, яка являє собою відображення у грошовому вимірнику сукупності однорідних видів господарсь­ких засобів або джерел їх утворення. Так, в активі балансу с такі статті, як "Основні засоби", "Виробничі запаси", "Готова про­дукція", "Грошові кошти в національній валюті" та ін., а в па­сиві -- статті "Статутний капітал", "Нерозподілений прибуток (не­покритий збиток)", "Короткострокові кредити банків" та ін.

У спрощеному вигляді бухгалтерський баланс можна по­казати за допомогою таблиці 3.1.

Як видно із представленого балансу, підсумки по активу і пасиву рівні між собою. Це зумовлене тим, що господарські засо­би, які показано у активі, відповідають у сумі джерелам їх утво­рення, які показано у пасиві. На цьому і ґрунтується назва само­го балансу, що означає безпосередньо рівновагу.

Розділ балансу — це сукупність статей активу або пасиву бухгалтерського балансу, які об'єднано в економічно однорідні групи господарських засобів та джерел їх утворення. За основу для групування статей балансу у розділі взято економічну кла­сифікацію господарських засобів та джерел їх утворення.

Особливістю бухгалтерського балансу, поряд з іншим, є вміст інформації про господарські засоби і джерела їх утворення як на початок звітного періоду (на початок року), так і на кінець звітного періоду (кварталу, півріччя, дев'яти місяців, року). Спів-ставляючи за кожною статтею дані на початок року і на кінець звітного періоду, визначають зміни, які сталися на протязі нього.

Нормативним документом, який визначає зміст і форму Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей, є Поло­ження (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", який був затверджений Міністерством фінансів України 31 березня 1999 року №87.

Стандартом визначено, що норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюд­жетних установ).

Згідно вище указаного стандарту Актив Балансу вміщує три розділи:

I. Необоротні активи.

II. Оборотні активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

Пасив Балансу складається з п'яти розділів:

I. Власний капітал.

II. Забезпечення наступних витрат і платежів.

III. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

Отже, розглянемо статті Активу і Пасиву Балансу.

Актив Балансу

І розділ Активу Балансу "Необоротні активи".

У статті "Нематеріальні активи" відображається вартість об’єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті наводиться окремо первинна і а залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума зно­су. Залишкова вартість визначається як різниця між первинною вартістю і сумою зносу, яка наводиться у дужках.

У статті "Незавершене будівництво" показується вар­тість незавершеної о будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріаль­них активів.

У цій статті наводиться окремо первинна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку Балансу включається залишкова вартість, яка визна­чається як різниця між первинною (переоціненою) вартістю ос­новних засобів і сумою їх зносу на дату Балансу.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відобража­ються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідним Положенням (стандартами) обліковуються мето­дом участі в капіталі.

У статті "Довгострокова дебіторська заборгованість" по­казується заборгованість фізичних та юридичних осів, яка не ви­никає в ході матеріального операційного циклу та буде погаше­на після дванадцяти місяців з дати Балансу.

У статті "Відстрочені податкові активи" відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступ­них періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та по­датковою базою оцінки.

У статті "Інші необоротні активи" наводяться суми необо­ротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи".