3. Подвійне відображення операцій на рахунках та його обґрунтованість

Розглядаючи гему "Бухгалтерський баланс" і, зокрема, пи­тання "Зміни в балансі, спричинені господарськими опе­раціями", ми з'ясували, що існує чотири типи господарських опе­рацій, які призводять до подвійних і рівновеликих змін або лише в структурі господарських засобів (тобто активу), або лише в структурі джерел господарських засобів (тобто пасиву), або в структурі і засобів, і джерел одночасно (тобто активу і пасиву).

Виходячи з того, що різні види господарських засобів та джерел їх утворення знаходять своє відображення на окремих бухгалтерських рахунках, —- відображення операцій, які відбува­ються на рахунках бухгалтерського обліку, здійснюється спосо­бом подвійного запису. Суть подвійного запису заключається у тому, що кожна господарська операція у хронологічній послідо­вності знаходить своє відображення як мінімум на двох взаємо­пов'язаних бухгалтерських рахунках в одній і тій самій сумі: на одному — по дебету, на іншому — по кредиту.

Відображення кожної господарської операції на рахунках способом подвійного запису забезпечує: 1) повноту відображен­ня і рівність змін по дебету одного і кредиту іншого рахунку; 2) здійснення контролю за рухом господарських засобів і джерел їх утворення.

Взаємозв'язок, який виникає при здійсненні господарсь­ких операцій між рахунками бухгалтерського обліку, називаєть­ся кореспонденцією рахунків. Встановити кореспонденцію ра­хунків означає визначити дебет одного і кредит іншого рахунку.

Відображення господарської операції на рахунках із за­значенням відповідної суми називається бухгалтерською провод­кою. В свою чергу бухгалтерські проводки поділяються на два види:

1) прості;

2) складні.

Прості бухгалтерські проводки — це проводки, в яких приймають участь два бухгалтерських рахунки, один з яких дебе­тується, а інший кредитується.

Складні бухгалтерські проводки — це проводки, в яких приймають участь більше двох бухгалтерських рахунків. Складні

бухгалтерські проводки бувають двох типів: 1) коли один раху­нок дебетується, а два і більше рахунки кредитуються; 2) коли один рахунок кредитується, а два і більше дебетуються.

Для того, щоб правильно визначити кореспонденцію ра­хунків (тобто встановити бухгалтерську проводку), треба зробити слідуюче:

1) необхідно вірно визначити економічний зміст госпо­дарської операції, тобто відповісти на запитання, які зміни стали­ся між господарськими засобами і джерелами їх утворення, а та­кож господарськими процесами в результаті здійснення операції;

2) чітко визначити зміст і призначення бухгалтерських ра­хунків, на яких знайде відображення дана господарська операція (активні, пасивні, активно-пасивні);

3) знаючи, які зміни відбулися і на яких саме рахунках, визначаємо кореспонденцію рахунків.

Відображення господарських операцій на бухгалтерських рахунках шляхом використання способу подвійного запису розг­лянемо на конкретних прикладах.

На протязі звітного періоду на підприємстві мали місце наступні господарські операції:

Господарська операція №1.

Одержано виробничі запаси на підприємство з оплатою із розрахункового рахунку на суму 3000 грн.

Господарська операція №2.

Одержано у банку короткострокову позику і зараховано на розрахунковий рахунок підприємства на суму 6400 грн.

Господарська операція №3.

Погашено із розрахункового рахунку підприємства час­тину короткострокової позики банку на суму 4000 грн.

Господарська операція №4.

Частину нерозподіленого прибутку спрямовано на збіль­шення статутного капіталу підприємства на суму 8000 грн.

Для зручності встановлення типу господарських операцій та визначення кореспонденції між рахунками скористаємось журналом реєстрації господарських операцій умовного підпри­ємства "Росток" (табл. 4.2).

Перед тим, як рознести господарські операції із журналу реєстрації на рахунки бухгалтерського обліку, відкриємо відпо­відні рахунки, тобто внесемо початкове сальдо (Сп) по рахунках на початок періоду (рис. 4.10):

Рах. 31 "Рахунки в банках" - 8000 грн.,

Рах. 20 "Виробничі запаси" - 4000 грн.,

Рах. 10 "Основні засоби" - 194000 грн.,

Рах. 60 "Короткострокові позики" - 2000 грн.,

Рах. 40 "Статутний капітал" - 194000 грн.,

Рах. 44 "Нерозподілені прибутки - 10000 грн.

(непокриті збитки)"

Після відкриття рахунків по кожному з них знаходять своє відображення відповідні господарські операції; в кінці періоду по дебету і кредиту підраховуються оборот (Об) і виво­диться кінцеве сальдо (Ск) по кожному рахунку.

Відображення здійснених господарських операцій спосо­бом подвійного запису по рахунках представлено на рис. 4.9.

Вплив здійснених господарських операцій на зміни у ба­лансі представлено у (табл. 4.З.).

Як видно із представленого балансу (табл. 4.3.) по деяких його статтях відбулося збільшення, по деяких — зменшення, а в цілому відмічається зростання балансу на кінець періоду у порівнянні із початковими даними.

Підсумовуючи вищевикладене, треба зазначити, що за даними розноски залишків і здійснених записів способом подвійного запису на бухгалтерських рахунках можна вивести три закономірності:

1) враховуючи рівність між господарськими засобами і джерелами їх утворення па початок періоду, треба відмітити, що сума початкових залишків (сальдо) по всіх активних рахунках дорівнює сумі початкових залишків по всіх пасивних рахунках. У нашому випадку за даними (рис. 4.10):

Сп (деб) 8000+4000+194000 = Сп (кред)2000+194000 +10000

2) враховуючи вимоги щодо подвійного відображен­ня господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, треба зазначити, що сума оборотів по дебету всіх рахунків дорівнює сумі оборотів по кредиту всіх рахунків. В нашому ви­падку за даними (рис. 4.10):

Об (деб) 6400+3000+0+4000+0+8000 = Об (кред) 7000+0+0+6400+8000+0;

3) враховуючи рівність між господарськими засобами і джерелами їх утворення на кінець періоду, треба відмітити, що сума кінцевих залишків (сальдо) по всіх активних рахунках дорівнює сумі кінцевих залишків (сальдо) по всіх пасивних ра­хунках. В нашому випадку за даними (рис. 4.10):

Ск (деб) 7400+7000+194000 = Ск (кред)4400+202000+2000.