Розділ III. Техніка безпеки
1. Питання: Сформулюйте поняття про небезпечні зони, небезпечні виробничі фактори.
Відповідь: У небезпечних зонах постійно діють, або періодично виникають фактори, небезпечні для життя та здоров'я людини. Постійно діючі небезпечні виробничі фактори зумовлені наявністю у працюючих машинах, механізмах та устаткуванні рухомих частин, передаючих пристроїв (зубцевих, ланцюгових, ремішкових), неізольованих електропроводів, джерел випромінювань та високої температури, підвищеного тиску. Періодично з'являються небезпечні виробничі фактори при виконанні деяких операцій, наприклад, при переміщенні вантажів, завантаженні та розвантаженні технологічних апаратів.
2. Питання: Сформулюйте поняття про техніку безпеки, про безпеку праці.
Відповідь: Техніка безпеки - це система організаційних заходів та технічних засобів, що запобігають діянню на працюючих небезпечних виробничих факторів.
Стан умов праці, при якому виключене діяння на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, називається безпекою праці. Безпека праці визначається конструкцією машин, механізмів та устаткування, особливостями технологічних процесів, умовами виконання робіт. Безпека праці в цілому досягається забезпеченням безпеки виробничого устаткування, виробничих процесів, а також будівель та споруд. Вирішення питань охорони праці здійснюється на стадіях проектування, будівництва (виготовлення) та експлуатації різних об'єктів виробничого призначення.
3. Питання: Які наявні загальні вимоги безпеки до територій, будівель і приміщень підприємств торгівлі?
Відповідь: Планування, забудова, благоустрій території підприємств повинні відповідати вимогам діючих нормативних документів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заасфальтовані або вимощені. На господарчому дворі необхідно мати навіс для тари та сміттєзбиральники. Місця зберігання горючих матеріалів та тари повинні знаходитись не ближче 25м від будівель, майданчики з сміттєзбиральниками - не ближче 20 м від вікон та дверей приміщень. Ділянка, яка відведена підприємству, повинна забезпечуватись питною водою та мати каналізацію. На території підприємства повинні бути передбачені спеціально обладнані місця для проведення вантажо-розвантажувальних робіт.
4. Питання: Які технічні рішення забезпечують захист працівників від небезпечних виробничих факторів?
Відповідь: Вимоги безпеки до виробничого обладнання викладені у міждержавних стандартах, наприклад: ГОСТ 12.2.003-91. "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.092-94. "ССБТ. Оборудование электромеханическое и электронагревательное для предприятий общественного питания. Общие технические требования по безопасности и методы испытаний", ГОСТ 12.2.124-90. "ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.049-80. "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования".
Для захисту людей від небезпечних виробничих факторів використовують огорожі, блокуючі пристрої, запобіжні захисні засоби, слабкі вставки, сигналізацію, дистанційне керування. Класифікація засобів колективного захисту від діяння механічних факторів наведена у ГОСТ 12.4.125-83. "ССБТ. Средства коллективной защиты работающих от воздействия механических факторов. Классификация".
Огорожі бувають стаціонарні, рухомі (відкидні, розсувні, знімні) та переносні. Конструктивно вони виконуються у вигляді камер, кожухів, щитів (щитків, екранів), грат, сіток. Вимоги до огорож висловлені у ГОСТ 12.2.062-81. "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные". Камери і ємкості машин та апаратів, що використовуються для переробки харчової продукції, виконують функції так званої камерної огорожі. Прикладом камерного огородження працюючого тістомісильного важеля є діжа тістомісильної машини. Блокуючі пристрої виключають можливість включення в роботу технологічного устаткування при наявності вільного доступу до його небезпечних зон. За принципом дії блокуючі пристрої поділяються на механічні, електричні, фотоелектричні, радіаційні, гідравлічні, пневматичні, комбіновані. У більшості машин, що використовуються на підприємствах торгівлі і громадського харчування, рухомі огорожі мають електричне блокування: при відсутності їх на місці мікровимикач відключає електроустановку з мережі.
Запобіжні захисні засоби забезпечують роботу машин і апаратів у заданих умовах, при безпечних режимах і параметрах. У хліборізках після закінчення нарізання порції хліба електродвигун привода автоматично відключається при натисканні каретки на кінцевий мікровимикач. У посудомийних машинах термосигналізатор відключає ТЕНи при нагріванні води у водонагрівачі до 96°С. Посудини і системи, що працюють під тиском, повинні мати запобіжні клапани. Вимоги до запобіжних клапанів викладені у ГОСТ 12.2.085-82. "ССБТ. Сосуды, работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности".
Слабкі вставки, що використовуються у конструкції технологічного устаткування, розраховані на спрацювання при аварійних режимах з метою виключення поломок, руйнувань і, як наслідок, виробничого травматизму. До слабких вставок належать зрізні штифти, фрикційні муфти, плавкі запобігачі.
Сигналізуючі пристрої - це засоби інформації про роботу технологічного устаткування і виникаючі при цьому небезпечні і шкідливі виробничі фактори. За призначенням сигналізація буває оперативна, запобіжна і розпізнавальна, за засобом інформації - звукова, візуальна, комбінована (світлозвукова) і одоризаційна (за запахом). Оперативна сигналізація використовується для узгодження дій працюючих, наприклад, при вантажо-розвантажувальних роботах. Запобіжна сигналізація призначена для попередження про виникнення небезпеки. Для цього застосовують одоризатори, світлові та звукові сигнали.
Дистанційне керування забезпечує контроль і регулювання роботи обладнання з дільниць, досить віддалених від небезпечної зони. Режим роботи обладнання визначають за допомогою датчиків контролю, від яких сигнали надходять на пульт керування, де розташовуються засоби інформації та органи керування. Конструкція органів керування машинами, механізмами та апаратами повинна виключати можливість неправильного вмикання, а також неправильну послідовність операцій, якщо при цьому створюється небезпека для обслуговуючого персоналу.
5. Питання: Сформулюйте поняття про безпеку виробничого процесу.
Відповідь: Безпека виробничого процесу - це властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією. Безпеку виробничих процесів регламентують ГОСТ 12.3.002-75. "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", інші стандарти безпеки праці за видами технологічних процесів та робіт. На підприємствах необхідне також дотримування вимог санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання.
Технологічні процеси виконуються з використанням різних видів машин, механізмів, апаратів, тому в деяких інструкціях розглядаються комплексно питання забезпечення безпеки виробничого обладнання і забезпечення безпеки виробничих процесів. При цьому враховуються вимоги розділу ”Вказівки заходів безпеки”, що міститься у керівництвах з експлуатації обладнання або в паспортах на нього.
6. Питання: Які фактори визначають наслідок впливу електричного струму на організм людини?
Відповідь: Наслідок діяння на людину електричного струму залежить від цілого ряду факторів. Величина струму, який протікає через тіло людини, є головним небезпечним фактором: чим більший за величиною струм, тим небезпечніше його діяння. Прийнято вважати смертельно небезпечним для людини струм промислової частоти 50 Гц величиною 0,05 А (50 мА) та більше, невідпускаючим – 10…15мА, порогом відчуття 0,5…1,5мА. Рід та частота струму значною мірою визначають наслідок ураження ним живого організму. Найбільш небезпечним є змінний струм частотою від 20 до 1000 Гц. При інших частотах небезпека ураження струмом помітно знижується. Постійний струм відносно безпечніший змінного. Проте дія постійного струму величиною 0,09.. .0,1 А викликає параліч дихання.
Індивідуальні особливості людей значною мірою визначають наслідок ураження його струмом. При захворюваннях шкіри, серця, легень, нервової системи небезпека ураження струмом збільшується. При всіх розрахунках пристроїв для захисту людини від ураження електричним струмом промислової частоти опір тіла людини умовно приймається рівним 1000 Ом (Rл=1000 Ом).
Небезпека електричного струму для людини зростає із збільшенням тривалості діяння його на організм.
Характер електротравми залежить значною мірою від шляху проходження електричного струму через тіло людини. Чим більший цей шлях та чим ближче утворене електричне коло до життєво важливих органів, тим важчий наслідок ураження людини електричним струмом. Найбільш небезпечне для людини повздовжнє (від руки до руки) та поперечне (від руки до ноги) проходження струму через її тіло.
Схеми включення людини в електричне коло визначають ступінь ураження її струмом.
7. Питання: Проаналізуйте різні схеми включення людини в мережі трифазного струму.
Відповідь: Наслідок ураження людини електричним струмом залежить від схеми включення її в електричну мережу (рис. 1).
Рис.1. Схеми включення людини у мережу трифазного струму:
а - двофазне включення;
б - однофазне включення у мережу з глухозаземленою нейтраллю;
в - однофазне включення у мережу з ізольованою нейтраллю;
Rн - опір заземлення нейтралі;
Rіз - опір ізоляції провідників у мережі.
Двофазний дотик найбільш небезпечний, оскільки до тіла людини прикладається найбільш можлива у даній мережі напруга - лінійна (звичайно, Uл = 380В). У цьому випадку наявність надійної ізоляції від землі не зменшує небезпеки ураження людини електричним струмом. Через тіло його протікає струм:
наслідок летальний.
Однофазний дотик менш небезпечний, ніж двофазний, оскільки напруга, під якою виявляється людина, не перевищує фазної, тобто менше лінійної в 1,73 рази (звичайно, 220В). Відповідно, менше виявляється струм, що проходить через людину. На величину цього струму впливають режим нейтралі джерела живлення, опір підлоги, на якій стоїть людина, опір її взуття та деякі інші фактори.
При однофазному включенні людини в електричну мережу з глухозаземленою нейтраллю через тіло його протікає струм
де Uф – фазна напруга; Rл, Rв, Rп, Rн – опір, відповідно, тіла людини, взуття, підлоги, заземлення нейтралі.
При Rв =50000 Ом, Rп =60000 Ом знаходимо:
струм, приблизно, на порозі відчуття.
Однофазне включення людини в електричну мережу з глухозаземленою нейтраллю може бути для нього смертельно небезпечним, якщо значення опору підлоги і взуття близькі до нуля (підлога волога, земляна; взуття вологе).