5. Закон України "Про адвокатуру"

Закон про адвокатуру окремо закріплює норму, яка сто­сується гарантій адвокатської діяльності. Нею встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську ді­яльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З них питань вони також не можуть допитуватись як свідки.

Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручен­ня, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.

Забороняється прослуховування телефонних розмов ад­вокатів у зв'язку з оперативно-розшуковими заходами без рішення суду.

Не допускається офіційне негативне реагування з боку органів дізнання, слідства, суду на правову позицію адвоката у справі.

Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасника­ми процесу.

Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, мате­ріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосу­ванням у зв'язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям.

Адвокатом, за Законом про адвокатуру, може бути грома­дянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав сві­доцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прий­няв Присягу адвоката України. Він не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби без­пеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

6. Система нормат актів про адвокатуру

До системи нормативно-правових актів про адвокатуру входять:

Конституція України;

Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод;

Закон України «Про адвокатуру»;

Адміністративно-процесуальний кодекс;

Кримінально-процесуальний кодекс;

Цивільно-процесуальний кодекс;

Положення про вищу кваліфікаційну комісію адвокатури;

Положення про порядок реєстрації адвокатських об`єднань;

Общий кодекс правил для адвокатов стран Европейского сообщества;

Постанова Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1978 р., № 8 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами України норм кримінально-процесуального законодавства, якими передбачені права потерпілих від злочинів»;

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 жовтня 1989 р., № 8 «Про практику розгляду судами України кримінальних справ у касаційному порядку»;

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1989 р., № 11 «Про застосування судами України законодавства, що регламентує перегляд у порядку нагляду судових рішень в кримінальних справах»;

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 р. № 10 «Про застосування законодавства, яке забезпечує підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист»;

та інші.

7. Цивільно-правова відповідальність адвоката

Адвокат несе відповідальність за не дотримання законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, не виконання покладених з високою громадянською відповідальністю на нього обов’язків, а також за не справедливе та не принципове, не чесне і не уважне відношення до людей, за не зберігання адвокатської таємниці.

Так за цих умов, а також за порушення інших законодавчих актів, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України до адвоката можуть бути застосовані такі цивільно-правові стягнення:

— попередження;

— зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською

діяльністю на строк до одного року;

— анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською

діяльністю та ін.