5. Тактика допиту підозрюваного (обвинуваченого)

З точки зору принципів і підходу до цієї с/д має явну схожість з тактикою допиту свідка, потерпілого, але вона повинна бути більш глибокою, продуманою, умілою і ретельно підготовленою та наступаючою.

Покази цих осіб визнані як належні тоді, коли вони відповідають реальній дійсності і підтверджуються іншими матеріалами справи.

Допит здійснюється відповідно до КПК У.

Тактика допиту підозрюваного обумовлюється тим, що по відношенню нього зібрано мало доказів, вони не достатньо надійні, а тому приступаючи до допиту слід пам’ятати що підозрюваний може виявитись помилковим, факт затримання може зламати його волю і він може обмовити себе, враховуючи те, що йому властиві суперечливі психологічні переживання, тому що з одного боку він розраховує що слідство не має достатніх доказів і спорів.

Приступаючи до допиту обвинуваченого, йому роз’яснюють його процесуальні права та повідомляють в чому він підозрюється. В ході допиту необхідно надати можливість викласти свою позицію з приводу виниклої до нього підозри та можливість дати покази по суті справи. Питання повинні лежати:

• в площині підстав і обставин затримання

• обставин злочину у вчинені якого він підозрюється

• наявності в нього алібі

• минуле місце і спосіб життя

• особисті зв’язки

• а також чи не вчиняв він інших злочинів та яких конкретно, чи поніс за них покарання

• чи знайомий з потерпілим або свідками, які повідомили, якщо знайомі в яких відносинах з ними, в силу яких обставин знаходився на місці вчинення злочину

• де, коли і при яких обставинах на його тілі, одязі утворилось виявленні сліди та яке дж. походження. Вилучено в нього.

В разі заперечення – пред’явити тільки ті докази, які достатні для підтвердження підозри, а ін. Замінити на подальше.

При частковому залученні чи окремих фактах чи епізодах в даремності залучань і пред’являти тільки ті докази, які підтверджують винність пред’явленого.

При відмові давати свідчення – запевнити, що це для нього не вигідно, тому вина має бути значно легшою або взагалі буде визнаний не винний.

При участі захисника тактика ускладнюється, а тому ретельно готуватись з передбаченням позицій, яку він займе, щоб не упустити ініціативи і не дати можливостей перешкоджати встановленню істини при несумлінних намірах.

ОБВИНУВАЧЕНИЙ :

Допит починається з роз’яснення пред’явленого обвинувачення і його прав на досудовому слідстві. Після цього з’ясовується визнає він себе винним чи ні та що може заявити по суті обвинувачення.

Якщо визнає : допит проводити по всім відомим йому обставинам, не зважати на те, чи він був раніше допитаний, але в іншому процесуальному статусі. Після вільної розповіді можуть задаватись запитання по суті справи.

В конфліктній ситуації при незазнані здійснюється допит з деталізацією показань, детальна фіксація, особі пропонується надати докази по суті обвинувачення.

При частковому визнанні вини з’ясовується в чому визнає, а в чому ні, надається можливість надати докладні покази щодо питань пов’язаних з фабулою обвинувачення, заняті ним позиції та кваліфікації вчиненого.

В конфліктних ситуаціях може застосовуватись такі тактичні прийоми:

- емоційний вплив;

- обізнаність слідчого;

- роз’яснення наслідків щирого каяття;

- визнання своєї вини;

- пред’явлення доказів;

- використання позитивних рис особи.

Коли особа відмовляється від дачі показань, роз’яснити, що відмова не є перепоною для провадження розслідування у справі і він тим самим позбавляє себе можливості захищатись від пред’явленого обвинувачення і якщо особа наполягає на відмові і називає мотиви то необхідно все це зафіксувати в протоколі.

Коли особа не бажає вступати в конфлікт і дає категоричну відмову давати покази, в таких випадках проводиться заміна слідчого на біль кваліфікованого; застосовуються такі прийоми залишення на самоті у повній невідомості відносно подальшого. В деяких випадках виходячи з особистих якостей особи обвинуваченого, можуть застосовуватись такі тактичні прийоми як м’який, жорсткий і почергова їх зміна.

6. ДОПИТ НЕПОВНОЛІТНЬОГО

В зв’язку з тим, що формування показів неповнолітніх носять деякі особливості, які пов’язуються з недостатнім життєвим досвідом, відсутністю необхідних знань, внаслідок чого вони схильні до навіювань.

Частіше покази їх є повні, тому що на зміст їх показів впливають обставини і місце допиту, лінія поведінки особи що запитує, форма постановки питань, застосування необхідних тактичних прийомів.

Неповнолітні мають менший розвиток аналітичних здібностей при

сприйняті і оцінці сприйнятого, тенденції до з’єднання реальності і фантазій, емоційності міркувань та міркувань і дій, поступається дорослим у здатності оцінити подію в цілому, внаслідок чого звертається увага на окремі деталі, частіше допускаються помилки у визначенні відстаней, відрізку часу, послідовності дій, подій, використані терміни, які застосовують дорослі не розуміючи їх змісту і значення можуть підтвердити формулювання значення, соромлячись запитати зміст.

В той же час їм властива точність сприйняття, міцність запам’ятовування і утримання в пам’яті деталей, властивостей предметів, які їх зацікавили.

При дачі показань у них сильніше розвинуті позитивні якості говорити правду, що може дати відправні пункти для перевірки їх свідчень.

необхідно мати дані стосовно :

- умов життя і виховування

- рівня розвитку

- в зв’язках і інтересах

- особливостях характеру як його самого так і його членів сім’ї

Допит неповнолітнього (підозрюваного, обвинуваченого) бажано проводити в кабінеті, де умови спонукають до усвідомлення дійсного становища і дають зрозуміти, що це допит по кримінальній справі, а не виховна робота.

Свідків і потерпілих допитують за місцем проживання (малолітніх) або створюють необхідну обстановку.

На початку допиту необхідно привернути до себе увагу, викликати на відвертість особу і розмову починати на відхилену тему, що викликає інтерес у неповнолітнього.

Згідно психологічним роз’ясненням неповнолітніх у віці 14-17р. можуть бути уважними і зосередженими близько 1 год. (робити перерви), а у віці 8-13р близько 30 хв. менші 8 не більше 15хв.

Для допиту обов’язково складати письмовий план (короткі записи, питання), коло учасників - виходячи з віку особи, виходячи з його процесуального становища та взаємовідносини які можуть негативно вплинути на допитуваного.

З цими особами попередньо провести бесіду з питань проведення допиту і допустимої обстановки питань, так і манеру поведінки вибирати з обліком поведінки допитуваного, звертатись на „Ви”.

При допиті виключати жаргони, нецензурні репліки, цинічні репліки.

На початку допиту роз’яснити у зрозумілій формі права і обов’язки, звернути увагу на обов’язок говорити правду і нічого не приховувати. Починати з роз’яснення хто присутній і з якою метою – перший крок до завойовування довіри.

Наступний крок - це дати можливість ознайомитись і освоїтись з незвичайною обстановкою для цього необхідно використовувати вивчення питань з анкети, його процесуальне становище, позицію яку він зайняв та коло його інтересів та відношення до вчиненого.

Вільна розповідь у більшості осіб є довільною уривчастою – спрямованою не походу подій а по асоціації.

В таких випадках недоцільно договорювати за нього, перебивати. А впорядкування краще здійснювати після вільної розповіді на стадії запитань – відповіді. Запитання і відповіді потрібно ставити до рівня його освіти і розвитку.

Тактичні прийоми використовувати такі, які можуть допомогти отримати докладні і правдиві докази :

- демонстрація обізнаності про деталі біографії, зв’язки умови проживання;

- про злочин відомо все, а допит проводиться з метою перевірки правдивості неповнолітнього;

- прийоми про обставини які вже досліджені і не мають великого значення з постановкою раптових питань між іншим;

- відволікання від надуманої неправди і запевнення в тому, що вона буде викрита;

- пред’явлення доказової бази (12 способів);

При допиті неповнолітнього після пред’явлення йому обвинувачення необхідно роз’яснити детальніше ніж дорослому тому що він не може в повному обсязі усвідомити сутність обвинувачення та вказати які обставини пом’якшують, а які обтяжують його вину, пояснити дійсність мотиву вчиненого.

У раз якщо неповнолітній бере на себе вину вчиненого. Тому при допиті використовуються дані ОМП, щодо деталізації. Ефективним буде і перерва з наступним проведенням ВОіОП.

Важливо продовжувати ос. про долю підлітка, прияв. уб. до настрою повідомлення новини про сім’ю, школу.

МАЛОЛІТНІ

Готуючись до допиту з малолітньою особою, місця визначати, які є найбільш най сприятливі (малята - дома, в дитсадку, школярі – школа, дома.).

Школярі :

Тактика допиту – форма бесіди

Дошкільнята :

Форма допиту – елементи гри, а постановка питань в зрозумілій формі і ці питання у більшості мають ставитись особі до якої дитина звикла в присутності слідчого.

Оформляючи протокол допиту свідка-потерпілого в ньому повинно бути зроблено детальний опис обстановки (хто присутні, хто ставив запит?).

Протокол у віці 12-14 років (свідкам, потерпілим) дається їм на підпис, а меншим віком залежно від ступеня їх розвитку може і ними підписуватись, а може і дорослими учасниками допиту.

ДОПИТ НА ОЧНІЙ СТАВЦІ.

Очна ставка – це однозначеий допит двох раніше допитаних осіб в показання яких є суттєві протиріччя з приводу одних і тих же обставин, явищ, подій, та розслідування у справі.

Може проводитись між будь-якими процесуальними учасниками та в будь-якій послідовності. Якщо неповнолітній свідок або потепілий у віці 14-16 років визнаний, і обвинувачений у віці 16 років буде признаний розумово відсталий, то проводити цю с/д в присутності педагога чи одного з батьків. Проводиться обов’язково з участю захисника.

Вимоги :

- проводити тільки у випадках коли учасники були раніше допитані і допити процесуально оформлені;

- в показах є суттєві протиріччя, що входять в предмет доказування.

Суттєві протиріччя – це обставини, що підлягають доказуванню ст. 164

Питання про доцільність вирішення в кожному конкретному випадку але при цьому необхідно враховувати можливість здійснення психологічного впливу на добросовісного учасника з боку зацікавленої особи з метою схилити до дачі вигідних для неї показань шляхом погроз або викликаючи жалість.

Проводити коли не можливо вирішити протиріччя іншими с/д.

Вирішувати питання щодо проведення цієї с/д необхідна детальна підготовка і особливо щодо постановки питань з яких перше питання має бути поставлене до першої особи.

Бажано починати з тієї особи, яка надала правдиві свідчення, що підтверджуються матеріалами справи.

Дії слідчого спрямовуються на активізацію їх психологічних властивостей шляхом активізації _______ зв’язків.

ТАКТИЧНІ ПРИЙОМИ

- постановка питань по спільним суміжним обставинам;

- пред’явлення речових доказів;

- проведення на місці події.

В деяких випадках починати потрібно з використання показань найбільш активних учасників, які зізнались у вчиненому злочину чи поділ предмету очної ставки на декілька епізодів (спірних питань), з використанням не тільки показань інших учасників але й доказів.

Можуть залучатись для участі особи, які користуються авторитетом у допитаного.

Можливі повторні очні ставки між одними і тими ж учасниками або серії очних ставок з будь-якою першою особою та різними учасниками.

ФІКСАЦІЯ

Перший спосіб :

- ставиться загальне питання і в строчку на нього відповідь першої і другої особи, які вони підписують. Сторінка паперу розділяється на дві частини : питання – відповідь.

Можливе також (обов’язково) застосовувати аудіо-відое запис з оформленням

- тип плавки

- камера

- підстави призупинення

- час відновлення.

9