Методичні рекомендації

Вивчення цієї теми необхідно розпочати з тлумачення поняття соціології молоді. Ця галузь соціології, що досліджує специфічну соціально-демографічну спільноту в сукупності соціальних ознак та характеристик.

Розглядаючи перше питання слід мати на увазі, що сьогодні настала потреба у виробленні нової концептуальної схеми соціології молоді, в якій молодь виступатиме не як пасивний об'єкт, а як активний дійовий суб’єкт суспільних перетворень, що відбуваються на всьому пострадянському просторі.

При розкритті першого питання звертаємо увагу на основні поняття i категорії, даємо їм оцінку:

- поняття молодь;

- соціальні риси молоді;

- специфіка свідомості i поведінки молоді;

- соціальна активність i зрілість молоді.

Останнім часом нижньою межею молодіжного віку вважається 14, верхньою – 35 років. В основу цієї точки зору (14-35) покладено тезу про “продовження юності, збільшення часу сходження у соціальне життя. Треба мати на увазі, що учені дискутують щодо понять, які розкривають сутність спеціальної соціологічної теорії молоді. Це проблеми становлення молоді (І.Кон, Є.Головаха) “вибір професії”, “професійна мобільність” ( Л. Шпак, В.Оссовський, Л.Аза В.Шубкін), “становлення молодого спеціаліста” (О.Якуба, Д.Зюзін) тощо.

При розгляді другого питання слід мати на увазі, що перший етап формування вітчизняної соціології молоді охоплює 20-30 роки XX ст. найглибші дослідження були проведені Л.Виготським, М.Рубінштейном, О. Колодною та ін. Особливого значення надавалось вивченню робітничої молоді, джерел поповнення робітничого класу, мотивів обрання професії, інтересів і потреб проведення вільного часу.

У третьому питанні слід мати на увазі, що посилення інтересу до молодіжної проблематики було пов`язано з націленістю на виховання молоді у комуністичному дусі. Певне значення для вироблення соціологічної теорії мала праця І.Кона “Соціологія особистості”, в якій були визначені особливості юності. В ці роки значна увага приділялась комуністичному вихованню, професійному становленню, ставленню молоді до праці, соціалістичному змаганню.

При розгляді четвертого питання слід мати на увазі, що, як відзначають багато соціологів, молоде покоління втрачає свою духовність, морально деградує. Зараз на перехідному етапі розвитку суспільства важливо зафіксувати і уявити цінності, якими керуються молоді люди, а також розглядати їх динаміку. В якому відношенні знаходяться цінності сьогодні? Які цінності сьогодні руйнуються, а які залишаються? Яка ієрархія системи цінностей? Які характерні риси сучасної молоді? Рекомендуємо студентам помислити над цими поняттями, використовуючи сучасну соціологічну літературу про цінності.

У п’ятому питанні слід підкреслити, що специфіка соціології сім’ї полягає в тому, що сім'я одночасно виступає у двох іпостасях: вона є малою контактною групою, з одного боку, i особливим соціальним інститутом, який регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм організаційних форм. Рекомендуємо студентам до цього питання ознайомитись з точкою зору Н. Смелзера (с.232), Харчева (с. 159), В.П. Андрущенка (с.450) щодо визначення сім’ї, а також розкрити такі основні моменти:

• суть шлюбу i сім’ї, структура сім’ї;

• соціальні функції сім’ї;

• типологія сім’ї;

• умови життя сім’ї;

• типи сім’ї, форми шлюбу;

• основні підходи до вивчення сім’ї.

При підготовці шостого питання слід мати на увазі, що зміст діяльності сім`ї розкривається в її функціях. Під функціями сім`ї вчені розуміють спосіб прояву активності, життєдіяльності сім`ї та її членів, спрямованої на вдоволення базисних потреб суспільства і індивідів. Оскільки сім`я взаємодіє, з одного боку, із суспільством, а з другого – з окремими особами (членами сім`ї), то ті функції, що вона виконує стосовно суспільства називають суспільними функціями, а ті, які виконуються щодо окремих членів сім`ї – індивідуальними. Досить вичерпну типологію використовує соціолог В.П. Андрущенко, яка налічує шістнадцять типів сучасної сім`ї (Див. Соціологія. Наука общества. Учебн. пособие под ред. В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача. – Харьков, 1997. – с. 453-461).

При підготовці до обговорення сьомого питання необхідно звернути увагу, що серед тенденцій розвитку сучасної сім’ї виділяють такі: зростання кількості розлучень, неповних сімей та позашлюбних дітей, людей, що не одружуються, подружжів без оформлення шлюбів, зменшення тривалості шлюбу, розміру сім’ї і народжуваності дітей, кількості повторних шлюбів.

Соціологи встановили, що понад ¾ молодих одружуються до 30 років. Пік розлучень прилягає на перші роки подружнього життя. Найміцніші шлюби на Закарпатті, найменш міцні – в Криму. Зростає питома вага повторних шлюбів (23-24%). Щорічно 150-160 тис. дітей залишається без одного з батьків.

Слід зробити висновок, що сім’я є однією з найдавніших спільнот, яка нині зазнає велетенських змін. Ці зміни носять глобальний характер i пов'язані з руйнацією традиційних цінностей i форм сімейного життя i шлюбу. Цікавий фактичний матеріал студенти можуть почерпнути з публікації Гурко Т.А. “Трансформация института современной семи” Социс, 1995, №10.

При підготовці восьмого питання необхідно звернути увагу на те, що для оптимізації шлюбно-сімейних відносин суспільству необхідно вирішити низку соціальних питань. Соціологи вважають, що стабільність шлюбу, сім’ї значною мірою належать від волі людини до досягнення щастя, успіху в шлюбі, вироблення особистісної установки та терпимість до партнера, членів сім’ї. Вагомим чинником зміцнення шлюбних взаємин є спільна, значима для обох діяльність.