Тема 2. Статистичне спостереження

Статистичне спостереження є першою стадією статистичного дослідження.

Статистичне спостереження - це планомірне, науково організоване збирання або отримання масових відомостей про явища і процеси суспільного життя (переписи населення, основних фондів, багаторічних насаджень, худоби, заповнення анкет, бланків, форм статистичної звітності, вибірка статистичних показників з річних звітів підприємств).

У процесі спостереження формуються статистичні дані, від якості яких залежить успіх дослідження. У зв'язку з цим одним з найважливіших завдань статистичного спостереження є отримання досить повних, об'єктивних та порівнянних даних про досліджувані явища і процеси. Щоб забезпечити ці вимоги, потрібно дотримувати певних методичних правил проведення спостереження. Статистичне спостереження здійснюють за заздалегідь розробленим планом, вирішуючи дві групи питань: програмно-методологічні та організаційні.

До програмно-методологічних питань належать: формулювання цілей та завдань спостереження, визначення об'єкта та одиниці спостереження, розроблення програми й інструментарію спостереження, вибір видів та способів отримання статистичних даних, форм контролю якості зібраного матеріалу тощо; до організаційних - встановлення місця, часу і строків спостереження, добір, розміщення та навчання кадрів, розмноження та розсилання інструментарію спостереження (бланків, формулярів, інструкцій тощо) на місця, визначення строків здачі матеріалів, а також інші питання, пов'язані з підготовкою, організацією та безпосереднім проведенням статистичного спостереження.

Готуючись до статистичного спостереження, насамперед формулюють його мету і завдання. Метою статистичного спостереження є збирання вірогідної та повної статистичної Інформації про досліджувані соціально-економічні явища і процеси. Завдання спостереження визначають, виходячи з практичних та наукових потреб планування, аналізу й управління виробництвом, ступеня вивченості цього питання тощо.

Відповідно до поставлених цілей і завдань визначають об'єкт та одиницю спостереження. Объектом статистичного спостереження називають таку сукупність соціально-економічних явищ і процесів, про яку потрібно зібрати необхідні відомості. Кожен об'єкт складається з окремих елементів, одиниць Одиниця спостереження - це такий складовий елемент об'єкта спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації. Так, об'єктом спостереження може бути населення, сільськогосподарські підприємства працівники господарства, а одиниця спостереження - відповідно кожна людина або родина, підприємство, працівник господарства.

Одним з найскладніших і найвідповідальніших моментів статистичного спостереження є складання програми спостереження - переліку ознак, які підлягають реєстрації по кожній одиниці. Іншими словами, програма спостереження - це перелік запитань, на які очікують отримати відповіді в процесі проведення спостереження. Від того, наскільки добре її розроблено,;

багато в чому залежить цінність зібраного статистичного матеріалу. До програми слід включати лише істотні ознаки, які мають найбільше практичне і теоретичне значення для досліджуваного об'єкта спостереження, розкривають його зміст та основні взаємозв'язки.

Складаючи програму спостереження, слід дбати про повноту збирання потрібних даних. Проте при цьому потрібно враховувати можливість отримання вірогідних відомостей за широкою програмою. Якщо немає впевненості в одержанні таких даних, то краще обмежитися переліком запитань програми, щоб мати вірогідний матеріал.

. Зміст та кількість запитань програми залежать від завдань спостереження. Їі потрібно складати так, щоб не було зайвих запитань або уникнути додаткових затрат праці і коштів і водночас усе врахувати. Ознаки (запитання), включені до програми, мають становити систему взаємопов'язаних показників, заданих у певній логічній послідовності. До програми, якщо це можливо, включають запитання, що взаємно контролюють одне одного. Запитання програми формулюються чітко і зрозуміло для усіх.

При складанні програми важливо мати чітке уявлення про систему показників, які сподіваються отримати в процесі збирання даних. З цією метою спочатку проектують макети кінцевих аналітичних таблиць, де буде дано необхідні для статистичного аналізу показники.

Одночасно з програмою статистичного спостереження розробляють його Інструментарій - сукупність документів, в які буде внесено відповіді на запитання програми. До інструментарію спостереження належать бланки, формуляри, переписні листи, форми статистичної звітності тощо.

На практиці найчастіше використовуються формуляри двох типів:

індивідуальні (бланк-картка), призначені для запису відомостей за однією одиницею спостереження, та спискові (бланк-список) - для запису відомостей

За кількома одиницями спостереження. Щоб правильно заповнити їх, як правило, складають інструкцію - перелік вказівок і основних положень, якими має керуватись обліковець чи реєстратор, заповнюючи документи.

Серед організаційних питань, пов'язаних з проведенням статистичного спостереження, важливе значення надається встановленню часу, протягом якого воно відбуватиметься, і визначенню часу, до якого приурочено відомості, тобто так званого критичного моменту спостереження (щоб отримати порівнянні дані про всі одиниці об'єкта спостереження).

Статистичні дані можна дістати різними шляхами та способами. З організаційної точки зору розрізняють дві форми статистичного спостереження: звітність і спеціально організоване статистичне спостереження.

Звітністю називають такий вид спостереження, при якому відомості надходять у статистичні органи від підприємств, установ та організацій у вигляді обов'язкових звітів про Їхню діяльність. Подання звітності за затвердженою програмою у встановлені адреси і строки є обов'язковим для кожного підприємства, установи та організації. Статистична звітність - основна форма організації статистичного спостереження в Україні. Мета спеціально організованого статистичного спостереження - отримати відомості, не охоплені звітністю (переписи І різні обстеження). Наприклад, переписи населення, обстеження бюджетів родин, облік виробленої продукції в особистих підсобних господарствах населення, переоцінка основних фондів у народному господарстві, перепис багаторічних насаджень тощо.

Залежно від ступеня охоплення одиниць досліджуваної сукупності розрізняють два види статистичного спостереження: суцільне та несуцільне. Суцільним називають таке спостереження, при якому обстеженню підлягають усі без винятку одиниці сукупності (наприклад, перепис населення, облік виходу продукції та ін.); несуцільним - при якому обстежують тільки частину одиниць сукупності (наприклад, визначення якості насіння, жирності молока, реєстрація цін на ринках тощо).

Несуцільне спостереження в свою чергу поділяють на вибіркове, монографічне, основного масиву та анкетне. Вибірковим називають таке спостереження, при якому обстеженню підлягає певна частина сукупності явищ, яку отримали на основі ненавмисного випадкового відбору (див. розділ 8). Монографічне спостереження - це докладний і всебічний опис окремих одиниць досліджуваної сукупності, які цікавлять дослідника (опис нових технологій, виробництва продукції, передового досвіду тощо). Обстеження основного масиву являє собою спостереження за частиною найбільших одиниць, питома вага яких переважає в загальному обсязі досліджуваної сукупності (спостереження за торгівлею на ринках, яке здійснюється у великих містах, де мешкає понад 50% населення країни). Анкетний спосіб спостереження ґрунтується на розсиланні анкет певному колу осіб або установ (заповнення і повернення їх до відповідних органів є добровільним).

За способом реєстрації або отримання статистичних даних спостереження буває трьох видів: 1) безпосереднє; 2) документальне та 3) опитування. При безпосередньому спостереженні факти і відомості, що підлягають реєстрації, фіксують певні особи шляхом підрахунку, вимірювання, зважування, особистого огляду тощо одиниць об'єкта спостереження (щорічний облік худоби, перепис багаторічних насаджень, інвентаризація тощо). Документальне спостереження ґрунтується на використанні різних документів (звітності, первинних бухгалтерських документів, річних звітів тощо). Опитування - це спосіб спостереження, при якому відомості отримують зі слів опитуваних осіб (може бути усним або письмовим).

Є три способи проведення опитування: експедиційний, самореєстрацїї, кореспондентський. За експедиційним способом відомості добувають через спеціально виділених осіб (обліковців або реєстраторів), які опитують обстежуваних осіб і з Їхніх слів заповнюють бланки спостереження (як наприклад, під час перепису населення). При самореєстрації спеціально виділені особи безпосередньо вступають у контакт з тими, від кого сподіваються отримати відомості. Вони роздають їм бланки, інструктують про порядок їхнього заповнення та призначають час, до якого вони мають заповнити їх. Потім, одержавши у призначений час заповнені бланки, ці особи перевіряють повноту і правильність Їх складання. Прикладом такого спостереження може бути бюджетне обстеження родин різних верств населення, при якому родини самі ведуть записи про свої доходи і витрати, а статистики-бюджетники регулярно (двічі на місяць) відвідуючи їх, перевіряють повноту і правильність цих записів. Суть кореспондентського способу спостереження полягає в тому, що потрібні відомості надають особи, які добровільно виявили бажання відповісти на поставлені в анкетах запитання.

За часом проведення статистичне спостереження поділяють на безперервне та уривчасте. При безперервному (поточному) спостереженні факти встановлюють і реєструють у міру здійснення їх (наприклад, облік випущеної продукції, виконання робіт, реєстрація народжень і смертей, шлюбів і розлучень, доходів і витрат у родинах при бюджетному обстеженні тощо). Уривчастим називають таке спостереження, яке проводять або регулярно через певний проміжок часу, або у разі потреби. Його поділяють на періодичне і одночасне. Періодичним називають таке спостереження, яке здійснюють регулярно через певні проміжки часу (наприклад, щорічні обліки худоби); одночасне - спостереження, яке проводять у разі потреби (наприклад, перепис багаторічних насаджень, переоцінка основних фондів у галузях народного господарства тощо).

У процесі збирання статистичного матеріалу можуть виникнути неточності, які називають помилками спостереження. Кількісно вони визначаються різницею між зафіксованою величиною ознаки і дійсною її величиною. Є дві групи помилок статистичного спостереження: помилки реєстрації і помилки репрезентативності. Кожна з цих груп помилок поділяється на випадкові та систематичні помилки. Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильного встановлення фактів у процесі спостереження або помилкового запису їх; вони притаманні як суцільному, так і несуцільному спостереженню. Помилки репрезентативності виникають через те, що вибіркова сукупність не досить точно відображує генеральну сукупність: ці помилки властиві тільки вибірковому спостереженню (докладно про це у розділі 8). Випадкові помилки реєстрації пояснюються дією різних випадкових причин (описки, обмовки тощо), а систематичні - дією певних постійних причин (свідоме перекручення фактів у бік зменшення або перебільшення їхніх величин, неточність вимірювальних приладів тощо). Випадкові помилки мають різну спрямованість і внаслідок дії закону великих чисел взаємно врівноважуються (погашаються); систематичні спрямовані в один бік і тому зменшують або збільшують значення ознак, що їх реєструють.

Помилки реєстрації виявляють за допомогою логічного та арифметичного контролю. Суть логічного контролю полягає в порівнянні добутих даних між собою або іншими аналогічними даними за попередні періоди, з плановими і нормативними показниками тощо, внаслідок чого виявляють невірогідні або маловірогідні факти. Арифметичний контроль полягає в арифметичній перевірці підсумкових та розрахункових показників, а також в арифметичній ув'язці пов'язаних між собою або таких, що виводяться один з іншого показників.