
- •Лекція 1. Простір геометричних векторів. Векторний простір.
- •1. Вектори. Операції з векторами.
- •2. Лінійно залежні та лінійно незалежні системи векторів.
- •3. Властивості лінійно залежних та лінійно незалежних систем векторів.
- •4. Базис скінчено вимірного векторного простору. Координати векторів.
- •5. Системи координат в просторі геометричних векторів.
4. Базис скінчено вимірного векторного простору. Координати векторів.
Означення 12. Базисом -вимірного векторного простору називається довільна впорядкована лінійно незалежна система із векторів цього простору.
Зауваження 1. З означення випливає, що у векторному просторі існує безліч базисів.
Зауваження 2. Базис називають ще впорядкованою максимально лінійно незалежною системою векторів у просторі. Слово «максимально» тут означає, що до системи базисних векторів неможливо приєднати жодного вектору простору так, щоб система залишалась лінійно незалежною.
Теорема. Кожний вектор -вимірного векторного простору може бути поданий у вигляді лінійної комбінації векторів базису, причому таке подання єдине.
Доведення.
Нехай
– деякий базис векторного простору
.
Нехай
.
Тоді система векторів
є лінійно залежною, тобто існує
нетривіальна лінійна комбінація:
.
В цій лінійній комбінації коефіцієнт
,
інакше
і тоді система векторів
–
лінійно залежна, що суперечить умові.
Отже, маємо:
,
тобто вектор
є лінійною комбінацією базисних векторів.
Покажемо, що таке подання єдине. Від
супротивного припустимо, що існує два
різних розклади вектора
по системі базисних векторів:
та
.
Звідси випливає, що
,
а оскільки вектори
лінійно незалежні, то
.
Означення
13.
Якщо
– базис векторного простору
і
– розклад деякого вектору
по базису
,
то коефіцієнти цього розкладу
називаються координатами
вектора
в базисі
.
З доведеної вище теореми випливає, що будь-який вектор простору однозначно визначається своїм набором координат у вибраному базисі. Це дозволяє повністю абстрагуватись від самої природи векторного простору і мати справу лише з наборами координат замість векторів. Крім того, це вказує на певну «схожість» всіх векторних просторів однакової розмірності. Пізніше ми доведемо теорему, в якій ця схожість називатиметься ізоморфізмом векторних просторів.
Зауваження.
Координати вектора
будемо записувати як вектор-стовпчик,
позначаючи їх наступним чином:
.
Наслідки з теореми.
Координати будь-якого вектору простору у фіксованому базисі визначаються однозначно.
Два вектори рівні тоді і тільки тоді, коли рівні їх координати у фіксованому базисі.
Якщо
та
розклади довільних векторів простру по базису , то вектор
в цьому базисі матиме координати
, а вектор
– координати
.
Доведіть цей факт самостійно.
Система векторів простору лінійно незалежна тоді і тільки тоді, коли лінійно незалежна система вектор-стовпчиків їх координат. Доведіть це самостійно.
5. Системи координат в просторі геометричних векторів.
Повернемось
у тривимірний простір геометричних
векторів. Очевидно, базис в ньому
утворюють довільні три не компланарні
вектори (нагадаємо, що компланарними
називаються три вектори, які паралельні
одній площині). Отже, виберемо три не
компланарних вектори та зведемо їх до
спільного початку – деякої точки О.
Одержимо загальну
афінну
систему
координат.
Якщо три базисних вектори взаємно
перпендикулярні, система координат
називається прямокутною.
І нарешті, якщо у прямокутній системі
координат базисні вектори мають одиничну
довжину, маємо знайому із школи ПДСК –
прямокутну
декартову систему координат.
Базисні вектори в ній позначаються, як
вже згадувалось вище,
,
а координати вектора називаються
відповідно абсциса, ордината та апліката.
Будемо позначати їх наступним чином:
.
Якщо розглядаються лише вектори, що належать одній площині, то крім ПДСК на площині використовують також полярну систему координат. Вважатимемо, що цей матеріал добре засвоєний у курсі математичного аналізу.
Приклад. Точки K та L – середини сторін AB та BC паралелограма OABC. Довести, що точка перетину діагоналей паралелограму співпадає з точкою перетину медіан трикутника OKL.
Ведемо
афінну систему координат на площині:
точка О – початок,
та
– базисні вектори.
П
означимо
М1
– точку перетину діагоналей паралелограма
OABC.
Тоді за правилами додавання векторів
маємо
,
тому
.
Тепер розглянемо трикутник OKL.
Позначимо М2
– точку перетину медіан цього трикутника
(див. мал.). Маємо
,
.
Для
паралелограма OKО1L
діагональ OО1
визначається як сума сторін-векторів:
.
Тоді медіана OD
трикутника OKL
– це половина даної діагоналі:
. Як відомо медіани трикутника в точці
перетину діляться у співвідношенні
2:1, тому для точки їх перетину справедлива
рівність:
,
що означає векторну рівність
,
тому точки М1
та М2
співпадають.