Перспективні заходи:

Розробка Державного положення про використання земель меліоративного фонду. Виявлення оптимального співвідношення ріллі з іншими угіддями та лісовими насадженнями, включаючи заповідники і заказники та проведення на цій основі реконструкції землекористування. Перехід від концепції суцільного зрошення до оазисного (локального) з впровадженням більш економних засобів зрошення. Розробка вимог для виконання екологічної експертизи на різних етапах проектних, будівельних та експлуатаційних робіт. Розробка комплексної програми підвищення технічного рівня зрошуваних та осушених земель на рівні обласних водогосподарчих установ. Розробка та впровадження агроекологічної концепції зрошення земель та біогеохімічних принципів екологічного нормування припустимих навантажень на екосистеми.

Проведення моніторингу земель меліоративного фонду, розробка науково - обґрунтованої програми робіт з організації моніторингу зрошуваних земель. Створення розгалуженої мережі банків інформації та автоматизованої системи управління ними, створення геоінформаційних систем (ГІС). Створення імітаційних моделей для виявлення оптимальних режимів експлуатації, параметрів та варіантів використання тих чи інших земель. Вдосконалення заходів кількісного та якісного обліку меліорованих земель на підставі дистанційного зондування, використання аеро- та космічних знімків. Проектування та створення системи дослідно-виробничих полігонів і стаціонарів для ведення постійних, довготривалих спостережень за динамікою ґрунтових процесів. Складання прогнозу грунтово - меліоративних режимів і загальних екологічних умов та розробка рекомендацій з їх регулювання.

Таблиця 4. Критерії оцінки агроекологічного стану осушених земель

Види деградації	Критерії (показники) оцінки
1. Ущільненість ґрунту	Об'ємна маса ґрунту та його шпаруватість.
2. Заболоченість та переосушення земель	Рівень залягання підґрунтових вод; строки відведення гравітаційних вод із верхнього 0-50 см шару ґрунту і початок весняних польових робіт на осушеному полі; вологість ґрунту, поява болотних рослин чи ксерофітів.
3. Дегуміфікованість ґрунту	Запаси гумусу у верхньому 0-50 см шарі мінерального ґрунту, відхилення від норми.
4. Спрацювання осушених торфовищ	Осідання торфовища; відношення втрат органічних речовин з торфового покладу до накопичення перегною у верхньому 0-50см шарі ґрунту. Запаси сполук заліза і карбонатів у верхньому 0-50 см шарі ґрунту.
5. Засоленість ґрунтів	Запаси токсичних солей у верхньому 0-30 см шарі ґрунту в період випітного режиму.
6. Декальцинація і кислотність ґрунтів	Форми кислотності; рН-буферна ємність; вапняний потенціал.
7. Хімічне забруднення	Вміст нітратів, фтору, міді, кадмію, цинку, свинцю, токсичної органіки тощо.
8. Радіонуклідне забруднення	Щільність радіації; накопичення цезію, стронцію і інших радіонуклідів.
9. Виробленість торфового покладу	Глибина залишкового (після виробітку) торфу; наявність траншей(в % відвідведеної для виробітку площі).
10. Еродованість ґрунту	Щорічні втрати дрібнозему і торфозему через розвиток ерозійних процесів.

Пропозиції

Заходи покращення агроекологічного стану повинні набути законодавчого рівня і носити профілактичний, тактичний (оперативний) і перспективний (довгостроковий) характер.

До профілактичнихзаходівслідвіднести:

- прискіпливу екологічну експертизу проектів реконструкції і модернізації гідромеліоративних систем і особливо нового будівництва;

- проведення детальної інвентаризації об'єктів осушувальних меліорацій, глибокий аналіз причин погіршення агроекологічного стану осушених гідроморфних земель, в т.ч. кризового;

- постійний технічний контроль за режимом функціонування дренажних систем і систем водорегулювання;

-заборона застосування екологічно небезпечних технологій хімічної, культуртехнічної і інших меліорацій та вирощування сільськогосподарських культур.

Перспективними заходами, що розраховані на довгостроковий період, є такі:

- розробка довгострокової програми водних, хімічних, фітобіологічних та інших меліорацій гідроморфних земель з метою поступової трансформації їх в землі високої категорії якості, створення стабільного продовольчого фонду України;

- реконструкція (модернізація) гідромеліоративних мереж в гумідних регіонахУкраїни і перехід на нові високомобільні, екологічно надійні і ресурсозберігаючі водорегулюючі системи;

- вибір обґрунтованих напрямів використання і спеціалізації рослинництва на осушених землях;

-удосконалення і реалізація раціональної структури земельнихугідь: ріллі, пасовищ, сіножатей,багаторічних насаджень, створення буферних природоохоронних смуг, ренатуралізація земель кризового стану, створення стійких агроландшафтів;

- удосконалення господарювання на осушених землях, передача їх у приватну власність, встановлення цін і створення капіталу земель меліоративного фонду, режиму його відтворення і збільшення.

Питання для самоконтролю:

1. Класифікація ґрунтових вод за ступенем мінералізації.

2.Класифікація ґрунтів та підґрунтя за ступенем солонцюватості.

3. Якість зрошувальних вод.

4. Що таке осолонцювання?