
- •Тема : Критерії і нормативи для оцінки екологічного стану земель та виявлення кризових ситуацій
- •Хід роботи.
- •I клас радіаційного забруднення.
- •Показники, нормативи і методи
- •Пропозиції
- •Оперативні заходи:
- •Перспективні заходи:
- •Питання винесені на підсумкову контрольну роботу.
- •Список рекомендованої літератури
Показники, нормативи і методи
Оцінки меліоративного стану зрошуваних земель включає обмежений набір показників. Це, перш за все, якість поливних вод, глибина залягання та мінералізація підґрунтових вод, засоленість та солонцюватість ґрунтів.
Якість зрошувальних вод. Виділяють 3 класи придатності води для зрошення: 1-й клас - придатні, 2-й клас - обмежено придатні і 3-й клас - непридатні для зрошення.
Для оцінки показника глибини залягання підґрунтових вод використовують режимні спостереження однорічного та багаторічного циклів, а також карти глибин залягання ґрунтових вод, які складено гідрогеолого - меліоративними експедиціями Держводгоспу, організаціями Держкомгеології України.
Мінералізація підґрунтових вод.
Показник оцінюється тільки при глибинах залягання РГВ менше 5 м від поверхні землі. Для оцінки мінералізації ґрунтових вод використовують існуючу класифікацію Комітету ЮНЕСКО (табл. 1).
Таблиця 1. Класифікація ґрунтових вод за ступенем мінералізації
Мінералізація, г/л |
Найменування класу води |
<1,0 |
Прісні |
1,0-3,0 |
Слабо солоні |
3,0-10,0 |
Середньосолоні (солонуваті) |
10,0-35,0 |
Солоні |
>35,0 |
Розсоли |
Таблиця2. Показники та критерії еколого-меліоративного стану зрошуваних земель України (стосовно до дрібномасштабного картографування)
Показники |
Категорії стану земель та оцінка, в балах |
|||
Добрий та задовільний |
Задовільний із загрозою погіршення |
Незадовільний |
Надто незадовільний (кризовий) |
|
1,0 |
5,0 |
25,0 |
125,0 |
|
1. Глибина залягання ґрунтових вод (ГВ) у відношенні до критичної (Нкр),м |
>Нкр |
=Нкр |
<Нкр |
- |
2.Мінералізація ГВ, г/л, при глибинах >Нкр (до 5м),<Нкр(>5м) |
<1,0 >3,0
|
1,0-3,0
|
- 3,0-5,0
|
- >5,0
|
3. Ступінь засоленості Верхнього метрового шару ґрунту |
незасолені |
Слабо засолені та незасолені із слідами соди |
середньо- засолені
|
сильно-засолені
|
4. Ступінь Солонцюватості ґрунтів сильно-солонцюваті та солонці |
не солонцюваті |
слабо- солоцюваті
|
середньо- солонцюваті
|
сильно- солонцюваті та солонці |
5. Ступінь прояву негативних екзогенних процесів |
відсутні |
слабкий |
середній |
сильний і дуже сильний
|
Ступінь солонцюватості ґрунтів
Осолонцювання – це найбільш розповсюджений процес на зрошуваних землях. Ступінь природної солонцюватості ґрунтів за вмістом поглинутого натрію оцінюють згідно існуючої класифікації, яку наведено в таблиці 3.
Таблиця 3. Класифікація ґрунтів та підґрунтя за ступенем
солонцюватості
Ґрунти |
Вміст натрію від суми поглинутих катіонів |
||||
Не солонцюваті |
слабо- солонцюваті |
середньо- солонцюваті |
сильно- солонцюваті |
Солонці |
|
Високогумусні |
<5 |
5-10 |
10-15 |
15-20 |
>20 |
Малогумусні |
< 3 |
3-5 |
5-10 |
10-15 |
> 15 |
Завдання оцінки ґрунтово-меліоративного стану зрошуваних земель реалізується шляхом:
• проведення щорічного грунтово - меліоративного контролю зрошуваних і прилеглих до них земель;
• створення ділянок тривалого стаціонарного нагляду за динамікою властивостей зрошуваних ґрунтів;
• порівняльних аналітичних досліджень на ключах-аналогах;
• періодичних грунтово - меліоративних зйомок зрошуваних і прилеглих територій.