Хід роботи.

Методичні підходи до охорони ґрунтів від ерозії складаються з методичних підходів до дослідження ерозійних процесів і методичних підходів до практичного здійснення охорони ґрунтів від ерозії.

Дослідження ерозійних процесів передбачає використання таких методів і підходів:

- довгострокових польових стаціонарних дослідів із застосуванням дощувальних установок, стокових майданчиків, водно балансових станцій,лізиметрів;

- тимчасових польових та мікропольових дослідів із застосуванням дощувальних установок, стокових майданчиків, лізиметрів;

- досліджень на експериментальних полігонах (ґрунтових катенах, моніторингових ділянках), як природних, так і антропогенно змінених;

- моделювання ерозійних процесів (фізичне, математичне та імітаційне);

- прогнозування ерозійних процесів та вивчення сценаріїв ґрунто охоронної діяльності;

- оцінювання ерозійної небезпеки;

- експериментів у лабораторних умовах;

- експертних процедур;

- узагальнення даних, які здобуто у процесі спостереження за ерозійними явищами;

- виробничого (базового), фонового, наукового (прогностичного), спеціального та кризового моніторингу;

- аналітичних робіт з використанням атестованих методик;

- математичних, математико-статистичних та логічних процедур;

- ландшафтного і басейнового підходів.

Кожний з наведених методичних підходів має свої особливості, переваги і недоліки. Вибір того чи іншого підходу залежить від поставлених завдань та особливостей досліджуваних об’єктів.

В залежності від інтенсивності районування ґрунтів ерозію поділяють на:

• слабку,

• середню,

• сильну

• надмірну.

При слабкій ерозії з одного га змивається чи видувається до 12 тонн верхніх шарів ґрунту; при середній ерозії — 12 — 25 т; при сильній ерозії — 25 — 50 т; при надмірній ерозії — більше 50 тонн.

Таблиця 1. Нормативи для непрямої оцінки ерозійної небезпеки

№ п.п.	Показники	Характеристика ерозійної небезпеки
		Від сутня	Слаб ка	Поміт на	Силь на	Катастрофічна
1	Розораність території,%	<40	40-45	45-50	50-60	>60
2	Співвідношення площ під ріллею і стабільними земельними угіддями	< 1,0	1-1,3	1,3-1,7	1,7-3,0	>3,0
3	Еродованість ріллі, %	<20	21—30	31—40	41—50	>50
4	Розораність земель на ухилах>2 град.,%	<20	21—30	31—40	41—50	>50
5	Клас ерозійної небезпеки, сума балів	5	6-10	11-15	16-20	21-50

Чинники, які враховуються при ерозійних процесах:

- характеристика рельєфу;

- інтенсивність зливових дощів літом;

- глибина промерзання ґрунту зимою;

- запаси води в ґрунтовому покриві;

- тривалість періоду сніготанення.

Експертна оцінка стану земельних угідь. Основні етапи первинної оцінки:

• на підставі інформації та нормативів щодо земельних ресурсів визначають клас ерозійної небезпеки території;

• в районах в розрізі господарства, а в області в розрізі районів виявляють найбільші ерозійно-небезпечні райони (кризові зони);

• з використанням технологічних і метеорологічних показників виявляють деякі аспекти причин ерозійної небезпеки;

• на підставі перших трьох пунктів формують плани невідкладних заходів та довгострокових прогнозів грунто - охоронних заходів;

• в кризових зонах формується технічні завдання для розробки інтенсивних проектів протиерозійного захисту зони.

Важливою методичною основою охорони ґрунтів від ерозії є діагностика та класифікація еродованих ґрунтів з метою визначення приналежності ґрунтів до того чи іншого таксону. Саме на основі визначення стану еродованості ґрунтів і приймаються рішення щодо подальшого їх використання та охорони.

При дослідженнях ерозії та її наслідків, плануванні, проектуванні і здійсненні заходів з охорони ґрунтів від ерозії повинні активно використовуватись дистанційні методи досліджень – найбільш оперативні та ефективні методи картографування і моніторингу ґрунтів, а також геоінформаційні технології – сучасні інформаційні технології зберігання,обробки, аналізу, моделювання і відображення просторово-координованої інформації.

Охорона ґрунтів від ерозії має бути побудована за ієрархічним принципом і включати такі блоки та їх складові:

● нормативно-правовий блок

- створення законів і нормативно-правової бази у галузі охорони ґрунтів від ерозії;

- створення нормативних документів у галузі охорони ґрунтів від ерозії;

● економічний блок

- створення норм і порядку фінансування галузі охорони ґрунтів від ерозії;

- впровадження способів економічного стимулювання землекористувачів, які здійснюють охорону ґрунтів від ерозії та

впровадження штрафних санкцій за недотримання грунто – охоронних вимог;

● організаційний блок

- координація органів управління охороною ґрунтів від ерозії та створення єдиного органу, який би централізовано опікувався проблемами охорони ґрунтів від ерозії (таким органом, на початковому етапі, може бути Міжвідомча комісія з координації діяльності органів виконавчої влади у сфері охорони ґрунтів, склад якої затверджується Кабінетом Міністрів України, а в подальшому – Служба охорони ґрунтів);

- удосконалення методів і підходів до керування охороною ґрунтів від ерозії;

● технологічний блок

- організаційно-господарські заходи (оптимальна організація території, раціональний розподіл угідь, оптимальне розміщення полів, планування оптимального складу культур та агрономічних прийомів їх вирощування, планування грунто - охоронних заходів, консервація відповідних ґрунтів, планування грунто - охоронних сівозмін);

- лісомеліоративні заходи (створення та підтримання в належному стані раціонально розміщених лісосмуг оптимального складу та оптимальної конструкції);

- агротехнічні заходи (агротехнічні прийоми водозатримання, ґрунтозахисний обробіток ґрунту, смугове розміщення сільськогосподарських культур, мульчування, внесення у ґрунт спеціальних хімічних структуроутворюючих та плівкоутворюючих сполук, що підвищують водо- та вітростійкість ґрунтів, внесення органічних, мінеральних та бактеріальних добрив і мікродобрив, посів куліс та буферних смуг, фіто меліоративні прийоми);

- гідротехнічні заходи (створення та підтримання в належному стані гідротехнічних інженерних споруд, які регулюють та перерозподіляють водний стік);

● блок наукового забезпечення

- розроблення сучасних, теоретично, інформаційно- та технологічно забезпечених методів розрахунку і прогнозу інтенсивності ерозійних втрат ґрунту для всієї території України;

- розроблення новітніх методів охорони ґрунтів від ерозії та оцінювання ерозійної небезпеки і ефективності протиерозійних заходів;

- створення сучасних технологій моніторингу ерозійних процесів;

- розробка і реалізація сучасних науково-технічних програм у сфері охорони ґрунтів від ерозії;

● освітній блок

- підготовка спеціалістів у галузі охорони ґрунтів від ерозії;

- консультативна допомога землекористувачам, які впроваджують заходи з охорони ґрунтів від ерозії;

● пропагандистсько-виховний блок

- формування ґрунто - охоронного світогляду в суспільстві;

Висновки.

Практична робота № 2.

Тема:Оцінка екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення.

Мета: Навчитись оцінювати стан екологічної небезпеки (територія певної сільської ради) з метою охорони ґрунтів від великої кількості важких металів, пестицидів та інших небезпечних речовин, спричинених антропогенною діяльністю людини; здійснити ряд заходів щодо усунення цих явищ.

Основні терміни та визначення:

Кларк – це числове значення критичного вмісту елементів в земній корі, гідросфері, атмосфері, виражається в %, гр./т.

Гранично – допустима концентрація (ГДК) – це гранично – допустимі норми антропогенного впливу на природне середовище, перевищення яких загрожує здоров’ю людини.

Питання для самопідготовки:

1. Нормативи оцінок пестицидного забруднення ґрунтів.

2. Гранично – допустимі концентрації небезпечних речовин у ґрунті .

3. Що таке кларки?

4.На які групи розділяють ґрунти за валовими формами металів?

Для аналізу екологічного стану території використовують такі показники:

• Вміст залишкової кількості пестицидів ґрунтах, млгр/кг;

• Вміст залишкової кількості пестицидів у рослинній продукції, млгр/кг;

• Вміст валових форм важких металів у ґрунтах, млгр/кг;

• Вміст рухомих форм важких металів у ґрунтах;

• Щільність забруднення ґрунтів і , К’юрі /кг.

Рівень забруднення ґрунтів і рослинної маси залишками пестицидів визначають шляхом порівняння фактичного вмісту пестицидів у ґрунті або у сільськогосподарській продукції з гранично допустимими концентраціями.

У таблиці 1 наведено ГДК деяких пестицидів. Перевищення фактичного вмісту залишкової кількості пестицидів відносно ГДК є показником небезпечної екологічної ситуації.

Таблиця 1. ГДК деяких пестицидів

Назва пестицидів	Культура, на якій він застосовувався	ГДК, мг/кг у ґрунті у рослинах
		у ґрунті	у рослинах
Амбуш Бетанал ГХЦГ(сума ізомерів) 2,4 Д(солі та ефіри) Децис Суміцидін Ептам Раундап Тілт	кукурудза, ячмінь цукровий буряк соняшник просо, гречка картопля картопля соняшник плодові пшениця, жито,ячмінь	0,05 0,25 0,25 0,5 0,25—0,1 0,01 0,02 0,9 0,5 0,2	0,1 0,2 0,2 0,1 не дозволяється 0,01 0,02 0,05 0,1 0,1

З урахуванням наведеного типи екологічних ситуацій відносно пестицидного забруднення земель можна ранжувати таким чином (табл.2).

Таблиця 2. Типи екологічних ситуацій відносно пестицидного забруднення

Типи екологічної ситуації	Нормативи оцінок
	Пестицидне навантаження, кг/га	Залишкові кількості пестицидів*
		у ґрунті	у рослинах
1.Благополучна	<3	не виявляються	не виявляються
2. Задовільна	3-4	<ГДК	<ГДК
3.Передкризова	4-5	<ГДК	<ГДК
4. Кризова	5-6	1,1-1,5 ГДК	1,1-1,5 ГДК
5.Катастрофічна	>6	1,6-10 ГДК	1,6-10 ГДК

У таблиці 3 наведено нормативи оцінок екологічної ситуації щодо радіоактивного забруднення.

Таблиця 3. Нормативи оінок екологічної ситуації відносно радіоактивного забруднення.

Типи екологічної ситуації	Cs-137	Sr-90
1. Благополучна	Нарівні природного фону	На рівні природного фону
2. Задовільна	0,1-1,0	<0,02
3. Передкризова	1-5	0,02-1,0
4. Кризова	5-15	1-3
5. Катастрофічна	>15	>3

Більш складним є визначення ситуації щодо забруднення ґрунтів важкими металами. Оскільки техногенне забруднення ґрунту майже завжди є полі елементним, дослідників цікавило питання щодо сукупної негативної дії на ґрунт надлишкових іонів. Однак, існуючі пропозиції носять загальний характер.

При забрудненні використовують термін кларк – це числове значення критичного вмісту елементів в земній корі, гідросфері, атмосфері, виражається в %, гр./т.

Стан ґрунтів за валовими формами металів розділяють на такі групи:

• Умовно чисті ґрунти, коли вміст важких металів не перевищує їх кларки, але і не досягає ГДК;

• Потенційно – забруднені ґрунти, коли вміст важких металів перевищує їх кларки, але не перевищує ГДК;

• Забруднені ґрунти – перевищують ГДК.

Таблиця 4. Валовий фоновий вміст і ГДК важких металів

Елемент	Кларк,мг/кг	ГДК,мг/кг
Ванадій	100	150
Марганець	850	100
Хром	75	100
Кобальт	8	50
Нікель	40	85
Мідь	20	55
Цинк	50	100
Селен	0,01	10
Кадмій	0,5	3
Ртуть	0,02	2,1
Свинець	10	32
Стронцій	300	1000

Таблиця 5. ГДК рухомих форм важких металів в ґрунтах

Елемент	ГДК, мг/кг
Цинк	23
Кадмій	0,7
Нікель	4
Кобальт	5
Марганець	50
Свинець	2
Мідь	3
Хром	6

Таблиця 6. ГДК важких металів у рослинницькій продукції

Елемент	ГДК, мг/кг
Цинк	23
Кадмій	0,7
Нікель	4
Кобальт	5
Марганець	50
Свинець	2
Мідь	3
Хром	6