3. Обробка розімкнутого нівелірного ходу

Заповнення журналу вихідними даними і виконання посторінкового та загального контролю аналогічно замкнутому за виключенням практично одержаної нев`язки

, (3.1)

де і - відмітки кінцевого та початкового реперів.

Завдання:

- обробити польовий журнал технічного нівелювання згідно варіанту за двома останніми цифрами шифру (додаток 2 і 3).

Практична робота №5

Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання

Ціль роботи. Навчити студентів методиці обчислення і обробки журналу тахеометричного знімання та побудування рельєфу місцевості на плані.

1. Загальне положення

При тахеометричному зніманні виконують кутові і лінійні вимірювання з метою визначення положення знімальних точок ситуації і рельєфу в плані і по висоті. Тахеометричне знімання виконують за допомогою теодолітів, теодолітів -тахеометрів, номограмних тахеометрів і електронних тахеометрів.

Положення знімальних (пікетних) точок в плані визначають полярним способом, а по висоті –методом тригонометричного нівелювання.

Пікетні точки на які встановлюють нівелірні рейки, вибирають в залежності від масштабу знімання, характеру рельєфу і від розташування елементів ситуації.

При зніманні рельєфу пікетні точки вибирають на характерних точках місцевості: підошва і вершина височини, дно і бровки котловану, бокової поверхні, водорозподільні лінії, місця перегину, де ухил змінює знак на протилежний.

Знімання ситуації і рельєфу виконують при одному наведені зорової труби, записуючи відділки по горизонтальному кругу (ГК), по вертикальному кругу (ВК), відділки по нитковому далекоміру.

Результати спостережень заносять в польовий журнал.

Знімальною геодезичною мережею для даного виду є теодолітні ходи, координати вершин яких обчислюють раніше.

Перед початком знімання обов`язково виконують перевірки теодолітів, визначення МO і приводять МO до нуля.

2. Обробка журналу тахеометричного знімання

1. Заповнення журналу вихідними даними

Вихідні дані одержують безпосередньо вимірюваннями і записують в польовий журнал (табл.2.1.).

В графу 1 записують номер орієнтованої точки (частіше всього це попередня точка ходу) і номер знімальної (пікетної) точки.

В графу 4 при орієнтуванні на попередню точку ходу записують відлік

00°00',0.

Таблиця 2.1

Журнал тахеометричного знімання (фрагмент)

№ точки № пікету	D, м	d, м	Відділки		v, град	V, м	i-V	h/, м	h, м	H,м
			ГК	ВК
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Станція 7 i = 1,46 МO=00°00',5 152,55
6 т.х			00°00',0
21 р	86,60	86,27	135°28',5	22°36',5	22°36',0	i = V	0	0,34	0,34	152,89

На пікетну точку в графу 2 записують далекомірну відстань з точністю до 0,01 м.

В графу 4 – відлік по горизонтальному кругу, починаючи від орієнтирного напрямку.

В графу 5 записують відлік по вертикальному кругу на пікетну точку (при знімання рельєфу).

В графу 7 записують висоту візирування (частіше всього вона дорівнює висоті приладу на станції).

2. Обчислення перевищень і висот

В графі 6 обчислюють і записують кути нахилу пікетні точки

v_КЛ = КЛ – МО, (2.1)

v_КП = МО – КП. (2.2)

В графі 8 записують різницю i – V.

В графі 3 за виміряними D (далекомірна відстань) обчислюють довжину горизонтального прокладення d, яку при кутах нахилу до 1,°5 можна приймати рівними D.

d = D·cos² v. (2.3)

В графі 9 обчислюють попередні перевищення h'

(2.4)

Коли довжину лінії вимірюють мірною стрічкою, тоді

h^/ = d · tg v (2.5)

Якщо висота візирування V дорівнює i (i = V), тоді

h = h^/. (2.6)

У противному випадку

h = h^/ + і – V. (2.7)

В графі 11 обчислюють висотні відмітки пікетних точок

H _n.m. = H_cm + h. (2.8)

На кожної станції обов`язково виконують контроль. Останнє візирування виконують на орієнтирну точу ходу, при цьому розходження в відділках по горизонтальному кругу не повинно перевищити 5^'.